Діана Федоряка: Люблю Вулф та Джойса за вміння показати цінність відсутності дії

18 січня 2017 р.

pfbx2wqgu0kКоли ми познайомилися восени 2015-го під час літературно-музичного фестивалю Artgnosis, перше, на що звернув увагу — те, з якою пристрастю ця тендітна дівчина говорить про кінематограф. Напевно, не кожен фаховий кінокритик здатен одразу так проводити паралелі чи згадувати режисерів та акторів при обговоренні загальних трендів у кіно. А вже за півроку ми зустрілися на першому кіноклубі, який вона організувала самотужки.

Минув майже рік від того часу — і нещодавно стало відомо, що Діана Федоряка організовуватиме офіційні кінопокази фільмів, наданих Arthouse Traffic у Вінниці. Про кіно, літературу та культуру загалом говоримо з нею за декілька днів до показу «Великої краси» Соррентіно у вінницькому Архіклубі:

Діана Федоряка

Як все починалося

—Для початку розкажи трохи про себе і про свій перший кіноклуб. Як все починалося, які були результати перших кіновечорів і як ця ідея трансформувалася за рік?

Рік тому я сильно захопилася кіно та вирішила відкрити свій власний кіноклуб, щоби зібрати людей, яким це також цікаво. Перший кіноклуб пройшов 21 січня (не спеціально, але цей також буде відкриватися того ж дня через рік). За весь час він встиг двічі переїхати. В останній час мені здалося, що просто показів фільмів мало, і потрібно було придумати щось інше. Шляхом довгих роздумів народився «Дібук».

—Ти навчаєшся на театральному — а обрала для свого клубу саме кінематограф, а не театр і сценічну майстерність. Чому так? Адже із експериментальним театром, з молодим театром у Вінниці — чесно кажучи — теж далеко не все гаразд

Позаймавшись театром багато років, я виявила, що це не моє. Саме під час свого навчання на театральному факультеті я зрозуміла, що мені імпонує більше кінематограф. Від академічного театру я намагаюсь триматись осторонь. Хоча мене лише перестала цікавити акторська ніша. Найближчим часом візьмусь (як режисер) за постановку поеми Чубая у Вінниці.

Про формати та заходи

—Твій новий проект по суті є співпрацею із Arthouse Traffic — чи складно було домовитися про взаємодію? Чи довго йшли перемовини? Так розумію, авторські права на всі картини, які ти плануєш показувати в межах «ДІБУК», дотримано?

Цікаво те, що вони самі мені запропонували співпрацю. Я в свою чергу почала шукати місце, де можна показувати все безкоштовно. Так, авторські права повністю дотримано.

—До речі, про назву — вона якось розшифровується?

Дібук можна прив’язати до початку фільму братів Коенів «Серйозна людина». Взагалі-то це — злий дух в єврейському фольклорі, який є душею померлої злої людини. Чомусь коли я вперше почула це слово, то інтуїтивно зрозуміла, що це — нова назва кіноклубу. Колись я придумаю пристойне обґрунтування назви.

—Що являтиме собою проект крім кінопоказів, на кого його розраховано і хто тобі ще допомагає працювати над всім цим?

Загалом, його розраховано на поціновувачів авторського кіно та взагалі людей, які цікавляться кіномистецтвом. Окремим днем від показу планую зробити лекторій про кіно та мистецтво загалом, після якого з відвідувачами будемо намагатись знімати щось своє. Формат цього всього ще планую обговорити на першому показі. Допомагає мені Віталій Янковий, він вже другий кіноклуб займається дизайном.

Діана Федоряка
Діана Федоряка

Про літературу та кіно

—Оскільки ми в своїй роботі говоримо і пишемо про літературу як жанр у різних її проявах, логічним буде запитати тебе про те, які книги, яку літературу ти любиш і читаєш? Яким жанрам надаєш перевагу? І чи є серед их книжок твори про кіно — художні чи нон-фікшн?

Зазвичай я читаю художню літературу, драматургію на есеїстику. Здебільшого це — книги про сучасне мистецтво, автобіографії улюблених режисерів, есе про літературу на театр. З улюблених письменників є Достоєвський, Булгаков, Кундера, Вулф та Джойс. Останніх люблю за вміння показати цінність відсутності дії. Мені здається, що цього не вистачає академічному театру та комерційному кіно.

—Три книги про кіно і театр, які би ти радила обов’язково прочитати

Я впевнена, що про кіно потрібно читати в самих титанів цього мистецтва. Особливо вплинули на мене книги одного видавництва, де автобіографії, сценарії на інтерв’ю з цими режисерами. Для мене вони будуть завжди першими в кіно. Це книги «Фелліні про Фелліні», «Бергман про Бергмана» та «Антоніоні про Антоніоні».

З книг про театр мені особливо сподобались Михайло Чехов «Шлях актора», Станіславський «Мистецтво уявлення» та Бояджиєв «Від Софокла до Брехта за сорок театральних вечорів».

Про плани на 2017-й

—Чи плануєш показувати екранізації відомих літературних творів в рамках ДІБУК?

Це все залежить від каталогу фільмів який надають, але я звичайно тільки за.

—Як довго триватиме проект і які очікувані результати / плани щодо ДІБУК у тебе на 2017 рік?

На 2017 рік сподіваюсь знайти свою аудиторію з якою ми будемо дивитись фільми, слухати лекції та знімати кіно.

Головне про «ДІБУК»

Кіно-практика «Дібук» — це формат некомерційних зустрічей, що включають легальні покази фільмів, які надає Артхаус Трафік, лекторій та практичні зайняття з відео-виробництва та перформансу.

«Дібук» проводиться на базі Архіклубу у Вінниці (Магістратська, 80). ВХІД ВІЛЬНИЙ.

 

 

 

 

Розмовляв Олександр Мельник

 

 

Джерело: 5 book

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s