Оксана Форостина, Yakaboo Publishing: В чиїй мові відбувається модернізація, того й влада. Ми повертаємо собі суб’єктність

13 лютого 2017 р.

new5bmainpost-squashed-1Ми говорили з пані Оксаною в час, коли історія про Ілона Маска буквально стала вибухом на ринку україномовного нон-фікшну — а тепер вона готує до друку щонайменше 6 книжок на 2017 рік, і має вже не імпринт ТАО, а є співзасновницею у видавництві Yakaboo Publishing. Про ці новинки, про українську мову, квоти, нову книжку про біг та переклади про бізнес, а також про те, чому колишні комсомольські боси не пишуть біографій — у нашій розмові із Оксаною Форостиною.

—Вітаємо насамперед із 2 новими книгами і з вдалою презентацією «Країни стартапів». Саме із розмови про останню і хочеться почати. Наскільки — на Вашу думку — ця книга може стати «збірником рецептів» чи дорожньою картою для України?

Ми в дещо парадоксальній ситуації: роками пов’язували наше бачення майбутнього з Європою, але у підсумку відповіді на багато з наших запитань не в Європі зовсім. Наприклад, в старій Європі безпека сприймається як даність, як повітря, натомість в Ізраїлі звичною ситуацією є брак безпеки, і тепер це — також і наша українська реальність, це для нас зрозуміла і близька проблема. 
Повертаючись до запитання: радше «збірником рецептів». Наші вихідні умови схожі у дуже багатьох засадничих речах, але не настільки, аби некритично застосовувати все, що спрацювало в Ізраїлі. «Країна стартапів» саме й розповідає про те, як бути результативними, успішними в ситуації, коли безпеки нема і найближчим часом не буде. Це така інтенсивна програма очищення мозку від «зради».

А найбільше мені хотілося би, щоби цю книжку прочитали люди в армії, люди, які повернулися з фронту, їхні близькі і друзі. Я переконана, що вони знайдуть у ній багато натхнення і підтримки.

Фото: Інститут лідерства та управління УКУ

Фото: Інститут лідерства та управління УКУ

—Довгий час український бізнес розвивався, старанно уникаючи книжок як таких: бізнесмени не говорили, що вони взагалі щось читають, як і не створювали власних історій. А тепер топ-менеджери та власники бізнесу оприлюднюють у Facebook власні списки прочитаного чи рекомендованого за рік. Як гадаєте, з чим це пов’язане? Чи нема у Вас відчуття, що сталося це завдяки — в тому числі — і Вам та Вашій роботі?

Я не розписувалася би за увесь український бізнес. Якщо ми саме про бізнес говоримо, а не про номенклатуру, яка захоплювала ресурси і змагалася за ренту, то він і раніше не уникав книжок, зрештою, багато хто навіть з «першої хвилі» прийшов з академічного світу. Інша річ, що раніше ми не мали такої інтенсивної комунікації між бізнесом та іншими суспільними групами, не було для цього ані передумов, ані інструментів (це — одна з причин, чому в суспільстві досі живе стереотип орангутанга в малиновому піджаку). Мовчати (з будь-яких питань) було безпечніше: роками бізнес був затиснутий між загрозами і визискуванням з боку влади і ворожістю з боку суспільства. І досі доволі багато цієї ворожості, але все ж останніми роками сприймають прихильніше. Зрештою, й самого бізнесу стало більше. З мого персонального досвіду: керівники компаній, управлінці — надзвичайно цікаві і проникливі книжкові співрозмовники.

—2016-й можна назвати роком нон-фікшну в Україні: стільки новинок було перекладено, скільки за 5 років до того, напевно. Це — просто модний тренд, чи ця тенденція все ж збережеться і надалі?

Тенденція зберігатиметься, бо є ще безліч незаповнених ніш, дуже багато роботи. Нон-фікшн — це один із інструментів модернізації, не тільки тому, що це знання, а тому що він змінює інтонації нашої мови, раціоналізує її. Чиновники Російської імперії не дурні були: заборони або обмеження вжитку української мови до водевілів і пісень посилилися саме в часи модернізації, бо в чиїй мові відбувається модернізація, того й влада. Тож ця тенденція — природний етап нашого довгого емансипаційного проекту, ми як спільнота повертаємо собі суб’єктність.

Зураб Аласанія та Оксана Форостина на презентації «Країни стартапів»
Зураб Аласанія та Оксана Форостина на презентації «Країни стартапів»

Фото зі сторінки Оксани Форостини у Facebook

—При такій популярності бізнес-літератури чому тоді так мало історій про український бізнес? Брак прозорості? Спадок пострадянського напівкримінального стереотипу щодо бізнесу як аналогу британського поняття firm (спочатку «фірми» як «банди», а вже потім як «фірми»)? Що потрібно, аби ця ситуація змінилася?

По-перше, раніше для такої літератури не було широкої аудиторії, по-друге, ми тільки зараз знаходимо власний голос, аби проговорювати навіть недавні події. Спочатку ми просто не вміли знайти правильні слова, потім такий тип оповіді цензурували, потім корумпували. Все тільки починається.

Аби ситуація змінилася потрібно те, що і в абсолютній більшості інших сфер — набувати суб’єктності. Тобто шукати власний голос, самим про себе говорити, не чекати схвалення і благословіння.
У нашому плані вже є такий проект. Поки не називатиму автора, але до кінця року у нас має вийти книжка з історії пострадянської України, де істотною складовою буде саме історія бізнесу.

—Якби у Вас була можливість видати книгу про будь-якого українського бізнесмена, науковця чи громадського діяча — кого би Ви обрали? І чому саме?

Якщо говорити не про людей, які заслуговують на увіковічнення, а про те, що прозвучало би на ринку, то я мрію про чесну книжку когось (або про когось) з радянської і пострадянської номенклатури. Це — найбільш непроговорена тема в Україні: як насправді працювали соціальні ліфти у радянські часи. Але надій на те, що хтось з відомих людей напише відверто про те, як його (чи її) кар’єрі допомагали КДБ і комсомол, як формувалася ця соціальна тканина в часи пізнього совка, у мене поки небагато. Хоча це була би епохальна книжкова подія.

Якщо говорити про симпатичних мені сучасників, то на цьому етапі важливо не про них писати, а щоб вони самі писали книжки, говорили до суспільства. І ми вже це робимо. Наприклад, зараз книжку для Yakaboo Publishing пише Павло Шеремета.

Павло Шеремета
Павло Шеремета пише книгу для Yakaboo

Фото: Yuriy Husyev

—Поговорімо трохи про мету на 2017-й: які книги від Yakaboo Publishing на нас чекають?

Насамперед це будуть перекладні книжки, ми про це заявляли раніше. У лютому виходить «Інґа» Скотта Ферріса, біографія Інґи Арвад, великого кохання президента Кеннеді, людини, яка зуміла пропустити через себе найголовніші події 1930-40-х років ХХ століття і на деякі з них навіть опосередковано вплинула.

Ще одна американська новинка 2016 року — «Всесвіт на долоні» Кристофа Ґальфара, учня і співавтора Стівена Гокінґа, книжка про те, що сучасна наука знає про час і простір.

Уже дуже скоро у нас вийде дві фундаментальні книжки: вже класичну «Дилему інноватора» Клейтона Кристенсена та «Ефект Люцифера» Філіпа Зімбардо. Остання є не тільки важливою книжкою про природу насилля і людської жорстокості, але, на жаль, дуже актуальною для України працею.

У березні в США вийде «Ілюзія знання» Стівена Сломена і Філіпа Фернбаха, український переклад буде влітку. Загалом же наша надмета — видавати український переклад одночасно з глобальним релізом. З книжками ТАО я відставала на кілька місяців, хоча усі три назви купувала на етапі рукопису. Сподіваюся, уже в серпні 2017 року зможемо похвалитися першим таким досягненням.

Одна з найпровокативніших книжок із запланованих на найближчий час — «Три сили» Емі Чуа і Джеда Рубенфельда, я би її назвала книжкою про плюси і мінуси хардкор-виховання. Чекаю холіварів на батьківських форумах.

Ще одна наша ціль на 2017 рік — книжки українських авторів нон-фікшн. Я уже згадувала Павла Шеремету. Зараз ми працюємо разом з Марі Карачиною (відомою також як Mary Sugar) над її першою книжкою — подарунком для тих, хто любить біг, та й загалом займається (або збирається займатися) спортом. Ну й ще одного автора поки тримаю в таємниці.

Марі Карачина — одна із авторок, чиї книги видадуть цьогоріч у Yakaboo Publishing
Марі Карачина — одна із авторок, чиї книги видадуть цьогоріч у Yakaboo Publishing

Фото: Dima Kovalenko

—Що на Вашу думку стримує на сьогоднішній день розвиток українського ринку бізнес-літератури? Як можна змінити цю ситуацію?

Нічого оригінального, як і в більшості інших бізнесів — дві проблеми: зарегульованість і брак кадрів. Якщо говорити про першу, то тут уже, здається, все сказали люди, набагато кваліфікованіші за мене. Щодо кадрів: до тих, хто хоче реалізувати себе в ніші бізнес-літератури, є кілька спеціальних очікувань: знання англійської, знання розмовної, вуличної (не з хрестоматії) української, досвід роботи, бодай на асистентській посаді, у бізнесі (невидавничому). Це — мінімум, як на мене, але очікування будуть рости разом з ринком. До нас зараз приєднується перша штатна редакторка: у неї за плечима досвід роботи на телебаченні і MBA. І вона, наголошую, займатиметься редагуванням текстів.

—Закон про квотування книжкового ринку підписано, він набуває чинності. Чи позначиться це на ринку нон-фікшн видань і як саме?

Позначиться, і недобре позначиться. Закон вдарить про книжковій торгівлі, а значить по українських видавцях. Крім того, продукцію російських видавців з часом просто друкуватимуть в Україні, і не завжди це буде відбуватися легально. У результаті українські видавці будуть конкурувати з дешевшою «сірою» і «чорною» продукцією.

—Ваші особисті підсумки книжкового року — які книги сподобалися у 2016-му і чим саме?

Якщо говорити про найбільшу несподіванку, то це все ж «Інґа»: з усією повагою, це — не інтелектуальна література, а проте інтелектуальний струс. З одного боку, гіпнотизує оце плетиво доль, подій, фактів, коли в одному сюжеті і Гітлер, і Елізабет Арден, і Черчілль, і вся родина Кеннеді, і Голлівуд, і Хрущов. З іншого, нам нікуди не подіти власну історичну перспективу, весь час автоматично звіряєш історичні календарі. І якщо стільки всього може об’єднати одне людське життя, то чи можна його ввважати вивершеним? Хороша книжка – як конструктор, вона абсолютно інакше прочитуватиметься в Україні і в Америці, чоловіками і жінками, різними поколіннями.

Після «Країни стартапів» трохи заглибилася в тему: дещо дивним і доволі цікавим читацьким досвідом були мемуари колишнього директора Моссаду Ефраїма Халеві Man in the Shadows.

Саме з бізнес-літератури сподобалася «Робота рулить» Ласло Бока та Deep Work Кола Ньюпорта. Зараз у мене в компьютері два файли, які претендують на потрясіння, але то вже 2017 рік.

Оксана Форостина
Оксана Форостина

Фото: Yakaboo

—Одвічна дискусія, чи вб’є електронна книга друковану, тривала і у 2016 році. Є у Вас плани на випуск електронних книг під новим брендом видавця у 2017-му?

Yakaboo запускає платформу продажу електронних книжок цього року, там будуть і книжки Yakaboo Publishing. Дискусія на англомовному ринку вже не триває, за моїми спостереженнями, ще у 2015 році зафіксували плато: електронна книжка відхопила певну долю ринку, і стрімкий ріст зупинився. У нас зростання ще попереду, але загалом електронна книжка друковану, звісно, не вб’є.

—Насамкінець — три Ваших рекомендації тим, хто тільки починає знайомитися зі світом літератури для бізнесу

Найважливіша рекомендація: література для бізнесу – не тільки для бізнесу. Часто це просто книжки про раціональні складові нашого життя. Мені свого часу книжки «для бізнесу» рекомендували друзі-художники.

Для тих, хто тільки починає, я рекомендувала би усі книжки Малколма Ґладуела, а також книжки, в яких люди з бізнесу розповідають про свій особистий досвід, або де приклади з бізнесу поєднуються з іншими прикладами. Це — «Включайся!» Шерил Сендберґ, книжки Адама Ґранта, та ж таки «Країна стартапів» Синґера і Сенора. Вони не вимагають спеціальних знань, але дають можливість «зловити темп». А Сендберґ, як на мене, — взагалі дуже важлива книжка для підлітків.

Фото на обкладинці: Alex Zakletsky

 

 

 

Розмовляв Олександр Мельник

 

 

 

Джерело: 5book

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s