Юрій Антонюк, EPAM: IT-ринок України виділяється на тлі Індії, Мексики, Бразилії і Східної Європи

15 лютого 2017 р.

90_main_ukrЕкспортне IT-програмування стало основою для розвитку як продуктових компаній, так і стартапів.

Юрій Антонюк, президент Асоціації Інформаційні технології України і керівник компанії ЕРАМ Україна, твердо впевнений у розвитку вітчизняної галузі інформаційних технологій. Про те, чому українські програмісти користуються попитом у зарубіжних замовників і як IT-аутсорсинг пов’язаний з появою стартапів і продуктових компаній, він розповів НВ Бізнес.

Нещодавно на IT-ринку України сталася велика угода. Morgan Stanley купив 7% Luxoft, а Luxoft придбав продуктову компанію в Україні. Чи можна говорити, що в цьому році відбувся певний старт на ринку угод?

– Я думаю, що до певної міри такі факти позитивно сприймаються і свідчать про інтерес до України. Але ІТ-ринок – це дуже широке поняття. Одна справа, коли інвестор купує акції компанії, яка торгується на біржі і 100% не асоціюється з Україною.

Luxoft позиціонує себе як міжнародна компанія зі штаб-квартирою в Швейцарії. Якщо говорити про такі приклади, то я би відзначив іншу угоду. Покупка в минулому році Фондом Сороса частини власності в компанії Ciklum прямо вказує на інтерес іноземних великих інвесторів до ІТ-бізнесу в Україні.

Тим не менше, пов’язані з компанією Luxoft новини про придбання внутрішнього розробника, звісно, позитивно формують імідж України.

Думаю, що за стабілізації ситуації в країні та поліпшення інвестиційного клімату такі речі будуть відбуватися все частіше і частіше. Тому що український ІТ-ринок дуже привабливий. Він має свою специфіку, яка його виділяє на тлі інших глобальних регіонів – Індії, Мексики, Бразилії, Східної Європи в тому числі.

А якщо говорити про ємність ринку ІТ-аутсорсингу та продуктових компаній, то яка вона на сьогодні?

– За підсумками дослідження, яке провела PwC, розмір ринку склав близько $3 млрд. І за відповідної позитивної динаміки він може в найближчі кілька років подвоїтися, зрости до $5-7 млрд. Це я кажу про річний оборот у цій індустрії. Це гроші, які приходять у вигляді твердої валюти, їх дуже легко перевірити через Нацбанк.

Якщо ж говорити про продуктовий ринок і про ринок стартапів, то тут ситуація трошки складніша. Тому що частіше цей ринок оцінюють з точки зору капіталізації. Є експерти, які пов’язані зі стартапами, і вони кажуть, що капіталізація цього ринку, наприклад, $1 млрд. Або Андрій Колодюк (голова наглядової ради UVCA – НВ Бізнес) каже, що капіталізація цього ринку – $2,5 млрд.

Якщо ми хочемо порівнювати яблука з яблуками, то тоді треба говорити про капіталізацію ринку експортного сервісного ІТ. Бо якщо ми говоримо, наприклад, про компанію ЕРАМ, то у неї оборот – понад $1 млрд, а капіталізація – більше $3 млрд. Є мультиплікатор між оборотом та капіталізацією.

З цієї точки зору порівнювати $3 млрд в експортному бізнесі та $2,5 млрд в продуктовому – це різні речі. Є один важливий момент. Справа не тільки в кількісних оцінках, а в тому, в якому вигляді ці гроші потрапляють в економіку. Тому що експортний сегмент безпосередньо приносить ці гроші у вигляді валютної виручки, яка надходить у ВВП і формує частину ВВП.

Капіталізація продуктових компаній і стартапів – це оцінка. І дуже сильно вага цієї оцінки, вплив на економіку залежить, де відбуватиметься монетизація. Якщо монетизація відбувається і буде відбуватися в Україні, чого б я дуже хотів, тоді я згоден, це дуже добре і правильно. Ці оцінки мають сенс.

Але якщо ж монетизація буде відбуватися в інших країнах, як часто це трапляється… Наприклад, коли стартап оцінюється в $150 млн і ці гроші реалізуються десь у Каліфорнії, Америці чи в Лондоні. Це дуже добре з емоційної точки зору, але конкретно для ВВП, для економіки країни великого значення не має. Хоча побічно створює ті ж робочі місця, але тут уже йдеться про інші суми.

Тому я думаю, що є сенс дотримуватися таких оцінок, про які я говорив – $3 млрд з точки зору експортно-орієнтованого ІТ і його можливий ріст.

Наступним кроком треба говорити, а що ми з цих грошей отримуємо, як це впливає на економіку, як це мультиплікується у створенні додаткових робочих місць. Тому що експортне ІТ створює набагато більшу кількість робочих місць. Це інший принцип бізнесу, ніж у продуктових компаніях. І кількість робочих місць, створених в експортному сегменті, набагато більша. Навколо цих робочих місць виникають, за міжнародними експертними оцінками, від 2,5 до 3,5 мультиплікаторів на додаткові робочі місця. Це сервіс – кафе, таксі, приміщення, квартири.

– В Україні, м’яко кажучи, не дуже хороші умови для підприємництва. Хтось мріє, а хтось вже поїхав працювати в інші країни. Що утримує ІТ-ринок залишатися тут?

– Патріотизм – це важлива риса. У мене є особисті приклади моїх колег, які відмовляються їхати до Швейцарії, залишаються працювати тут. Є такий фактор як середовище, і те, що ваші родичі тут, і те, що ви звикли жити в якомусь середовищі. Ось цей фактор утримує певну кількість людей. Хоча він не головний, але він переважає зараз.

На іншій шальці терезів перебувають інші речі, пов’язані зі стабільністю, з перспективами та різними ризиками, які виникають. Тому я думаю, що крім середовища, яке відіграє свою роль, вагому роль грає те, що ці професії дуже добре оплачуються в Україні.

Якщо ми подивимося на чистий дохід програмістів або ІТ-фахівців, які працюють у великих містах, у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі, то їхні доходи порівнюються з доходами в Європі і, до певної міри – в Америці. За абсолютними числами вони відрізняються. Але картина змінюється, якщо ви віднімете всі податки, видатки. Наприклад, у Каліфорнії оплата житла досягає 42% від витрат ІТ-фахівців. Це дуже багато. У середньому нормальним відсотком оплати за житло вважається 25-30%. Навіть за американськими мірками 42% – це дуже багато. Тобто речі, пов’язані з фінансами, грають певну роль.

Українські ІТ-фахівці на глобальному ринку зайняли специфічну нішу. Вони висококваліфіковані, високооплачувані і не перебувають у великих міжнародних центрах, таких як Лондон, Берлін, Нью-Йорк або Лос-Анджелес. При цьому якість роботи і професійний рівень призводить до того, що замовники готові працювати з вами, якщо ви перебуваєте в такій країні як Україна.

Тому я думаю, що три чинники грають роль в утриманні: середовище, фінансові умови та імідж, який склався. І ось ці речі потрібно обов’язково країні і суспільству підтримувати. Тому що програмісти та ІТ-фахівці приносять користь не тільки для себе, для своїх родин, але вони приносять велику користь для економіки.

Подумайте, ми дуже уважно стежимо – МВФ дасть нам транш $1,5 млрд чи не дасть. А ці хлопці просто приносять ці $3 млрд, за які нікому не доведеться розплачуватися. Бо рано чи пізно всі транші доведеться віддавати всією країною. А ці гроші приходять живі і створюються додаткові робочі місця.

– Склалося враження, що у нас державні органи влади вважають, що ІТ-бізнес всі трансакції проводить за кордоном і Україна мало що отримує.

– Я буду говорити про сервісний сегмент. У продуктового напрямку інша бізнес-модель.

Якщо говорити про сервісний сегмент і про проблему, мовляв, Україна мало отримує, то я хочу навести такий факт. За оцінками міжнародних експертів в цій індустрії витрати на оплату праці становлять до 70-75% всього обороту. Тобто фактично все, що компанії заробляють у світі, близько 70-75% йде на оплату праці. І ці гроші обов’язково надходять в Україну, а не на якийсь офшор. Інакше програмісти не будуть працювати і поїдуть шукати собі більш високооплачувану роботу.

У різних індустріях оплата праці може становити 10% від сукупного обороту. Природно, коли залишається десь в офшорах 80-90% від цих коштів, то бізнес може з ними щось робити і не вводити сюди. Але якщо у вас 75% йде на оплату праці, ви з цим нічого не зробите. Вони повинні надійти в Україну. І ось ці $2,5-3 млрд – це якраз і є ті гроші, які йдуть на оплату праці.

На вашу думку, як надалі складеться в Україні ситуація з покупками стартапів?

– Я думаю, що цей напрямок буде зростати. І він зростатиме з тих же причин, що й експортний сегмент, який став каталізатором розвитку інших напрямків. У тому числі продуктових компаній і стартапів.

Уявіть собі, молода людина вибирає для себе ІТ, вона йде вчитися. Потім може влаштуватися в якусь велику іноземну компанію, але найчастіше студенти потрапляють в наш ІТ-бізнес. Ми спеціально їх готуємо, навчаємо.

Тут протягом кількох років вона набуває додаткових знань, які не змогла б отримати самостійно. Тому що тут він працює з великими західними клієнтами, з Google, Microsoft, SAP. З тими компаніями, які на слуху і які можуть дати максимально можливий досвід дуже швидко.

Далі у декого виникає ідея будувати власний бізнес. Вони йдуть в продуктові компанії або стартапи організовують.

Люди переходять з сервісного бізнесу в стартапи, зі стартапів – у продуктові компанії. Тому, з огляду на те, що сервісний сегмент стійко розвивається, я думаю, що цей фактор позитивно впливатиме на розвиток стартапів. Тобто, по-перше, розвивається загальна інфраструктура ІТ-бізнесу.

По-друге, я думаю, що в світі є надлишок грошей. Принаймні, так кажуть аналітики. Природно, їх потрібно кудись вкладати, а стартапи – це одна з дуже привабливих моделей. Ви вклали мільйон, отримали мільярд. Зрозуміло, що так воно не працює, але суть полягає в тому, що стартап – це приваблива модель.

Україна протягом кількох років має хороші приклади. У чому наша перевага? Це велика кількість вишів, велика кількість фахівців, які працюють в цій індустрії. Тому я думаю, що, зважаючи на увагу міжнародних інвесторів та їхнє бажання знайти такі таланти, то напрямок стартапів буде розвиватися. І я дуже щасливий з цього приводу і підтримую це. Тому що ми повинні розвивати індустрію загалом. Хтось розвиває експортний сегмент, хтось – стартапи, ще хтось – продукти.

 

 

 

 

Розмовляли Микола Оліярник, Андрій Леденьов

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s