Ми попрощалися з компаніями, які присмокталися до нас. Ексклюзивне інтерв’ю з новим головою ПриватБанку

3 лютого 2017 р.

13_main_ukrГолова правління націоналізованого ПриватБанку про перші досягнення в оздоровленні банку та подальшу стратегію розвитку.

Новий голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак дав першу прес-конференцію після завершення процесу націоналізації найбільшої в країні кредитно-фінансової установи. НВ Бізнес вдалося поспілкуватися із відомим фінансистом під час та після його брифінгу. Ми публікуємо основні тези банкіра щодо поточної роботи банку та його подальшого розвитку.

– У якому стані наразі ПриватБанк?

– ПриватБанк на сьогодні – це 22 млн рахунків, 40% депозитів банківської системи, 60% всіх платежів і майже 70% кредитних карток у нашій країні. Банк сьогодні обслуговує близько 60% зарплатних проектів. Тобто, ми маємо справу із серцевиною банківської системи в країні.

На підтримку банку було направлено 116,8 млрд грн з державного бюджету. На сьогодні в банку 109 млрд ліквідних активів. З них у касі і банкоматах 9 млрд грн, на коррахунках в інших банках і в НБУ – 21 млрд грн, а ще облігації у розмірі 79 млрд грн. Таким чином, активи покривають 63% всіх зобов’язань. Можу запевнити, що жодного іншого банку в Україні, який мав би таку ліквідну позицію, немає.

Протягом періоду турбулентності ми втратили майже 30 млрд своїх пасивів. Падіння відбувалося до 26 січня, потім нам вдалося стабілізувати роботу. Якщо брати цифри з початку року, то ми вже виходимо в плюс по гривневому ресурсу.

Що стосується доларового портфеля, то маємо відтік в 95 млн грн. Але, це ресурс достатньо дорогий і ми не маємо особливих доларових активів, він створює дискомфорт і досить велику відкриту валютну позицію. Тому ми розстаємося зараз з тими, хто хоче забрати інвалюту.

– Як почувається корпоративний бізнес?

– У частині роботи з юридичними особами усе значно краще. На сьогодні ми повністю відновили ситуацію з поточними рахунками і депозитними.

Малий та середній бізнес – це той прошарок, на який ми розраховуємо. МСБ не такий емоційний і краще прикипає до банку і його корпоративної культури, ось чому ми практично не мали втрати по МСБ.

– Чи повертає банк рефінансування НБУ?

– Сумарно по рефінансуванню НБУ у певні періоди цифри доходили до 55 млрд грн. Коли ми приймали ПриватБанк, то на його підтримку було надано більше 44 млрд грн. Причому, останні 25 млрд вже надавалися за час роботи тимчасової адміністрації, тоді була необхідність підтримувати коррахунок банку і касу. Ми віддали вже майже 33 млрд грн ресурсу, ще близько 15 млрд грн лишилося. Найближчим часом ми з НБУ проведемо перемовини і домовимося щодо умов погашення цього рефінансування.

– Якою буде стратегія роботи банку, як державного?

– Протягом цього часу ми працювали над стратегією розвитку банку. Серед стратегічних цілей банку – потроху робити нашу роботу прибутковою. Банк, після того як сформував резерви, має збитки у 135 млрд грн. Це астрономічна сума, тому потрібно аби вже цей рік був прибутковим і, у подальшому, виходити на позитивну динаміку розвитку.

Ми бачимо ПриватБанк як кращий ощадний банк в Україні. Ми плануємо працювати, в основному, з фізичними особами, фізособами-підприємцями та МСБ, і не плануємо особливо сильно співпрацювати з великим бізнесом. У цьому році близько 100 філій будуть передислоковані і ще 63 нові філії ми плануємо відкрити.

У 2017 році, за нашими розрахунками, ми зможемо лише по фізичних особах та за рахунок зарплатних проектів додати більше 11 млрд грн пасивної бази. Ми хочемо довести з 60% до 75% частку зарплатних проектів.

Що стосується кредитування, то за наступний рік ми хочемо більше 5 млрд грн кредитів видати фізичним особам, 5 млрд грн – корпоративний сектор і 5 млрд грн – для МСБ.

– Основна перевага Привату була у його технологічності, що тепер?

– Поза всяким сумнівом, ми хочемо зберегти технологічність банку. Банк вже унікальний тим, що майже 50% доходів збирає не за рахунок відсоткових доходів, а з операційних. Ми активно розвиватимемо інтернет-банкінг і хочемо заохотити перейти на віддалене обслуговування близько 500 тис. клієнтів. На 15% плануємо збільшити позиції на ринку щодо POS-терміналів та торгових точок.

У нас з’явилися нові корпоративні клієнти – місцеві бюджети, комунальні підприємства. Це ті тендери, які виграні ПриватБанком. І це один із перспективних напрямків у майбутньому. У нашому портфелі є пропозиції, які ми можемо запропонувати і місцевим бюджетам і органам центральної влади. Минулого року у нас була програма “теплі кредити”, в якій брали участь органи виконавчої влади і комерційні банки. Це найбільш успішна державна програма. Ви вже чули, мабуть, про так званий електронний квиток у Львові. І ми хочемо таких програм зробити два десятки до кінця року. Ми працюємо над декількома надзвичайними проектами у Дніпрі, маємо плани зустрітися з мером Києва. За допомогою таких інструментів бюджети розвитку будуть використовуватися максимально ефективно.

P2P-проекти продовжите розвивати?

– Так звана програма КУБ (Країна успішного бізнесу) банком ведеться близько року і доволі успішно. Проблеми з цим продуктом становлять всього-на-всього 1,7% від загальної кількості виданих кредитів. На сьогодні близько 0,5 млрд грн таких позик видано і ми плануємо цю цифру збільшити у 4 рази до кінця цього року, ми збільшимо ліміти на неї.

Програма неймовірно важлива для держави, оскільки вона допомагає тим людям, які на сьогодні лишилися без роботи, тим людям, які мають свій власний бізнес у таку непросту хвилину. Близько 300 тис. робочих місць таким чином створено і ми беремося цю цифру довести до 1 млн до кінця цього року.

– Ви сказали, що Приват стане ощадним банком, але у держави вже є Ощадний банк…

– Так, у держави опинилися два ощадні банки. І ми плануємо домовитися і щодо питань процентної політики, і про можливий поділ ринку. Раніше ПриватБанк більше працював із корпоративним сектором і мало займався МСБ, тому заважати наразі один одному ми не будемо. А у подальшому вже уряд вирішить, що робити з двома ощадними банками.

– Коли банк виставлять на продаж?

– Питання продажу банку потрібно ставити Мінфіну. Я не впевнений, що ми готові до продажу. Із 200 млрд грн активів у портфелі банку 170 млрд є поганими. Треба вирішити, що з ними потрібно робити, і тільки після того можна говорити про продаж, оскільки з таким вантажем ніхто не буде зацікавлений у купівлі ПриватБанку.


Олександр Шлапак (зліва) під час зустрічі із журналістами

Олександр Шлапак (ліворуч) під час зустрічі з журналістами

 


– То чим Приват буде відрізнятися від решти державних банків?

– Ви є клієнтом ПриватБанку?

– Так.

– А обслуговувалися в інших державних банках?

– Мала такий досвід.

– Тоді ви самі знаєте відповідь на це запитання. Ми дуже цінуємо те, що маємо. Ви коли дзвоните по телефону в ПриватБанк, вам кажуть: «Пані Лесю, доброго дня». Тому що вас вже знають. В колл-центрі дівчата не просто знають, хто дзвонить, скандальних клієнтів беруть старші працівники, або у кого нерви міцніші. Саме це і є корпоративна культура, саме цим банк буде відрізнятися в першу чергу.

ПриватБанк – це колосальна машина, яка на сьогодні є унікальною з точки зору надання послуг рядовому клієнту, коли кредит можна оформити протягом півгодини. А щодо ставок, то це наша спільна робота разом із Ощадом. Будемо працювати так, щоб ставки в державі опустилися, щоб банки повернулися на кредитування і іпотечних програм, і інших.

– До речі, голова НБУ Валерія Гонтарева в останньому інтерв’ю журналу Новое Время натякнула, що у процесі зміни стратегії розвитку державних банків ПриватБанк може зосередитися на іпотечному кредитуванні. Це так?

– Хотілося б, але зараз цей ринок для нас є надзвичайно ризиковим. Ми шукаємо новий інструмент, з яким можна було б попрацювати на іпотечному ринку. Але після того, як всі банки обпеклися на іпотеці, і при сьогоднішньому рівні відсоткових ставок, нам там нічого робити. Можливо, за допомогою держави, якби вона давала компенсації відсоткової ставки, чи шляхом домовленостей із місцевими муніципалітетами нам вдасться знайти формулу, відповідно до якої ці кредити будуть доступними нашим громадянам.

– Раніше в системі ПриватБанку працював лізинговій бізнес. Ви лишаєте його у банку?

– Він залишається. Ми збираємося працювати по лізингу із сільгосптехнікою. Але раніше банк видавав кредити кільком компаніям, які присмокталися до банку, які виступали лізингонадавачами. Ми з цими компаніями попрощалися. Зараз безпосередньо лізингові програми веде банк.

– Останнім часом активізувалася маркетингова політика А-банку, який пов’язують із колишніми акціонерами. Ви якісь зв’язки з ними ще маєте?

– Так. До недавнього часу А-банк фактично був «філією» ПриватБанку. Тобто використовував всі сервіси так само, як будь-яка філія. Усе, аж до виплати заробітної плати, все робилося через Приват. З моменту націоналізації ми перевели на аутсорсинг те, що вони не можуть забрати собі. Це окремі ІТ-шні функції, які вони не можуть поки що реалізувати самі, оскільки просто не мають фахівців. Ми маємо домовленості, що до кінця року вони повністю перейдуть на власний продукт.

– Вони платять за ці послуги?

– Так, але що платять, це наші з ними стосунки.


Олександр Шлапак пообіцяв НВ Бізнес нову зустріч після закінчення аудиту в банку

Олександр Шлапак пообіцяв НВ Бізнес нову зустріч після закінчення аудиту в банку

 


– Що ви будете робити з дочірніми структурами за кордоном?

– Поки рано про це говорити. Щодо латвійського банку, у нас залишилось 46% латвійського банку. Наразі в уряді міркують, залишати частку чи продавати. Щодо британської компанії СПВ, то вона у нас на балансі і залишатиметься там.

– Що ви будете робити із кіпрським ПриватБанком?

– Складна ситуація з нашою кіпрською філією. Ми розблокували рахунок кіпрської філії, вже два тижні виконуємо свої зобов’язання перед фізичними особами, вкладниками і почали виконувати свої зобов’язання перед юридичними особами.

Окрім того, перед нами стоїть надзвичайно складне завдання в рамках балансу кіпрської філії розгледіти, де там є пов’язані особи з колишніми акціонерами, а де не є пов’язані особи, оскільки обмеження по роботі з пов’язаними особами залишається. Значна частина портфеля, яка належала колишнім акціонерам на Кіпрі, не врахована у попередніх оцінках, які EY робив минулого року на замовлення НБУ. Тому потрібно зробити додатково інвентеризацію. Поки ми чекаємо результату аудитів. До кінця березня маємо бачити вже повну картину.

– Чи не потрібна буде ПриватБанку докапіталізації після аудиту?

– Кіпрські активи не були враховані в bail-in [процедура конвертації боргових зобов’язань пов’язаних осіб у капітал банку]. Якщо зараз з’ясується, що там є кредити, під які формувалися резерви, нам доведеться з ними щось робити, можливо доведеться говорити про додатковий капітал.

Але так само доведеться щось робити з кримськими активами. Нам зараз потрібно було б повертати кошти людям з Криму. Це близько 14 млрд грн, Кіпр – приблизно в такому ж розмірі. Але ПриватБанк втратив у Криму 13 млрд грн активів, за які ми судимося з Російською Федерацією. Це активи, за рахунок яких можна було б виконувати зобов’язання перед клієнтами.

– Суди зобов’язують виплачувати вкладникам із Криму кошти?

– Треба віддати належне колишнім менеджерам. Там, де рішення було програшне – вкладникам виплатили кошти. Це близько 150 млн грн. Всі інші суди на сьогодні ми виграли. Надалі розмір наших зобов’язань складає близько 9 млрд грн. Це величезна сума для банку, щоб можна було просто віддати. У нас прибутку нема, активів нема. Тож це можливо зробити лише за рахунок докапіталізації банку. І Ощадбанк, і інші державні банки уряд докапіталізував на суму втрачених кримських активів. Ми також підготували відповідний лист до Мінфіну.

– Інсайдерський пакет кредитів має бути реструктурований до 1 липня 2017 року. Яка вірогідність, що це буде виконано і чи відбувається зараз погашення?

– У разі, якщо колишній акціонер не встигне зробити, то якісь кроки будуть вжиті. За нашою інформацією, щодо тих зобов’язань, які взяли на себе нові акціонери, вони їх дотримуються, поки що. Ми цікавилися, поки що там угоди написані таким чином: на 10 років реструктуризація і сплата поквартальна. Перші сплати повинні піти ось-ось.

Щодо стану портфеля, то банк сформував на 155 млрд резервів під цей портфель. Можливо, це ще не весь портфель, ми зараз ведемо роботу з інвентаризації. Моє відчуття, що нам доведеться формувати резерви додатково.

Мене, як фінансиста, в даному випадку цей портфель бентежить, тому що це велика і неприємна ракова пухлина в тілі банку. Бо в кращому разі ці повернення, якщо буде дотримано план, до нас дійдуть тільки у 2018-2019 роках.

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s