Голова МОЗ, Уляна Супрун: Систему потрібно міняти, а не розуміти

6 лютого 2017 р.

74_main_ukrМіністр охорони здоров’я про протистояння реформам охороні здоров’я й фінансування медицини.

З початку 2017 року українське суспільство мало можливість спостерігати серйозне протистояння різних відомств і депутатів навколо дій Міністерства охорони здоров’я. Нову в.о. міністра Уляну Супрун звинувачували у зриві державних закупівель ліків та вакцин. А також звинувачували у непрофесійності та халатності щодо проведення медичної реформи. Як кажуть досвідчені реформатори: «тихо лише там, де реформи не відбуваються і є домовленості щодо розподілу корупційних потоків».

НВ Бізнес зустрілося із новим керівником МОЗ аби з’ясувати, кому вона «перекрила дихання». У день проведення інтерв’ю стало відомо про відкриття кримінальних проваджень проти керівництва Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит, які підозрюються у розкраданні коштів. Супрун підморгнула: «наших рук справа».

– Що останнім часом відбувається навколо МОЗу?

– Реформи, відбуваються. Покращення системи охорони здоров’я, госпітальні округи, ліки закупила для пацієнтів, яких не були довгі роки. Більше 50% вакцинованих дітей маємо наразі, а влітку було менше 15%. Дуже багато хороший речей відбувається довкола МОЗ.

– І при цьому всьому МОЗ пікетують. В інтерв’ю журналу Новое Время голова правління НБУ Валерія Гонтарева сказала, що усі «постраждалі від банкопаду мураєвські бабусі» переїхали тепер до МОЗу. То хто приводить незадоволених під ваші вікна?

– Я не заглиблююсь у те, хто стоїть за цим. Я не буду витрачати час на такі речі. За явно оплачений протест біля міністерства на одну годину – не варто журитись. Ми вийшли до тих людей, запитали, чому вони тут стоять, чого хочуть бачити, які у них до нас вимоги. У них насправді не було ніяких вимог. Більшість з них не знали, чого вони там стояли. А я далі працювала, бо у мене дуже багато роботи щодо реформи системи.

– Але призначенням державним секретарем Наталії Шолойко для МОЗу ви були незадоволені, це вас зачепило. Тут ми вже говоримо, що хтось хоче поставити в міністерство свою людину, щоб контролювати вас?

– Ідея держсекретарів – це хороша ідея. Справді повинна бути особа, яка залишається у міністерстві на 4-5 років, коли міняються міністри. Бо у Міністерстві охорони здоров’я майже кожного року міняються міністри. Коли моя команда прийшла, нам ніхто не показав, що ми маємо робити. Тут не було міністра, який би передав мені справи.

Я думаю, можливо, було передчасно оголошено конкурс. Треба було замінити тих людей, які вже роками працюють і задіяні у не дуже хороших справах, і тоді вже втілювати зміни держслужби. Треба було дуже чітко прописати вимоги до держсекретарів. У Міністерстві охорони здоров’я нам потрібно, щоб була людина, яка розуміється хоча б трохи на медицині, на державних закупівлях, у фармацевтичних напрямках, у наших специфічних кадрах. Інші вимоги є у Мінфіні, по-іншому в Мінекономіці і так далі. Зараз комісія сама вибирає держсекретарів за одними і тими самими вимогами і умовами. Вони лише роблять спецперевірку, чи були претенденти заарештовані, але не шукають, чи є конфлікт інтересів. Я думаю, що це неправильно.

– І саме це стало проблемою із держсекретарем?

– Вона навіть не виграла конкурс, бо не набрала достатньо балів. Було не призначення, а рекомендація від комісії, що ця людина може прийти на певний випробувальний термін. А ще передбачено, що має бути друга людина, яка прийде на місце переможця конкурсу протягом року, якщо перша не вийде чи не пройде спецперевірку. Але на МОЗ навіть не подали на друге місце когось, ми лише мали одну людину. І чоловік цієї людини є керівником фармкомпанії, яка виробляє інсулін, який закуповується МОЗом у великій кількості через наші програми. Я думаю, що це неправильно.

– А яку компанію представляє її чоловік?

– Indar.

Вона [Шолойко] зараз працює у Державному експертному центрі [заступником директора по реєстрації фармаконагляду]. І там вона підписала документ, що не буде брати участь у тих нарадах і займатися речами, які матимуть конфлікт інтересів з її приватним життям. А у МОЗ вона має зайти без цього. Я думаю, що це зовсім неправильно.

– Тепер знову буде проводитись конкурс?

– Нічого не відбувається зараз. Не було результатів спецперевірки, не знаємо, чи може, чи не може хтось приступити на цю посаду. Але мені пообіцяв прем’єр-міністр, що він її не призначить, бо бачить цей конфлікт інтересів. Я хотіла б бачити новий конкурс. Але щоб міністерство мало змогу написати специфічні вимоги до цієї людини, щоб не було конфлікту інтересів.

І ще, передбачено, що людина, яка приходить на цю посаду, повинна мати три роки державного управління або п’ять років іншого управлінського досвіду. Але щоб людина в минулому році мала три роки державного управління, то вона мусила б працювати під Януковичем. Я не думаю, що ми повинні їх брати на роботу. На держсекретарів повинні прийти реформатори, щоб міняти систему, а не розуміти ту систему.

– Ви все ще відчуваєте підтримку прем’єр-міністра?

– Так, відчуваю.

– Ви просили у нього останнім часом ще за щось, крім державного секретаря?

– Ми майже кожного тижня зустрічаємось, обговорюємо нові програми або те, що відбувається. Зараз ми співпрацюємо над програмою державних закупівель. Ми спілкуємось щодо програми Доступні ліки, яка включає державне регулювання цін на ліки та реімбурсацію [відшкодування вартості ліків], яка втілюється зараз. У нас є будівництво і Охматдиту, і Інституту раку. Також є загальна реформа системи охорони здоров’я і питання щодо фінансування. Він зараз нам також допомагає із законами щодо державного медичного страхування.

– До того, як ви прийшли, реформатори у МОЗ уже сиділи два роки. У якому стані вам передали міністерство?

– Ті реформатори збудували нам фундамент для реформ. Концепція зміни фінансування охорони здоров’я, яку ми втілюємо, розпочалась ще у 2015 році. Ми просто взяли цю стратегію, яка вже була розроблена і обговорена, і поставили в рамки трьох років, за які маємо втілити. Ми розподілили реформу фінансування медицини на первинну (у 2017 році втілюється), вторинну (у 2018) і третинну (у 2019) ланки. І будемо кожного року міняти фінансування по кожній ланці.

Державні закупівлі через міжнародні організації теж розпочалися із закону Верховної Ради у 2015 році. У 2016 році адміністрація Квіташвілі була кілька місяців і відійшла. Після чого був виконуючий обов’язки. Коли той працював, нічого не було зроблено щодо державних закупівель. Як я прийшла у серпні, я мусила розблокувати всі доставки на 2015 рік. Вони лежали на складах у митниці і ніхто їх не роздавав. Бо документи не підписували протягом трьох місяців. Мені довелося море документів підписати. У липні було 7% виконаних поставок, а до кінця серпня – 50%, і до кінця листопада – 100%. Ми за 4 місяці розблокували і пустили ті всі ліки в Україну. За 2015 рік! А у вересні 2016-го почали процес закупівлі ліків на 2016-й рік. І вже отримали перші поставки ліків.

А тепер ми вже розпочали закупівлі на 2017 рік. Це перший раз з початку незалежності України, коли доставки будуть приходити у той самий рік, як зроблено замовлення. Бо до цього вони замовлялися під кінець року, а доставки приходили на наступний рік.

– Тобто закупівлі на 2017-й уже зроблені?

– Ми почали процес у січні. Маємо робочу групу, яка вирішує номенклатуру. Тоді ми подамо до Кабміну постанову і можемо звертатись до міжнародних організацій. На це потрібно три місяці. Тоді міжнародні організації оголосять тендери, закуплять ліки і потім почнуться поставки. Це є нормальний процес.

– Чому раніше закупівлі затягувались аж до кінця року? Хто і як на цьому заробляв?

– Хтось заробляв. Фінансовий рік від 1 січня до 31 грудня, і ми маємо всі виділені нам гроші витратити до кінця грудня, інакше вони повертаються до бюджету. Коли ми чекаємо, щоб замовляти ліки у грудні, то потім ми мусимо дуже швиденько тендери проводити для закупівлі. А які на той момент вже ціни можуть нам запропонувати? – Ціни всі завищені. І хтось заробляє багато грошей.

– А ви можете довести, хто конкретно заробляв на цьому гроші щоб притягнути до відповідальності? Ви подавали до правоохоронних органів якісь документи, заяви?

– Так, дуже багато було передано. Керівник Indar зараз під судом через закупівлі, за підвищені ціни і тендери, які були неправильно зроблені, є Охматдит. Відбувається дуже багато таких речей. Чи когось колись засуджували? – Дуже рідко. На жаль, ще не пройшла реформа судової системи в Україні.

– А у вас є цифри, скільки вкрали?

– Від серпня, у нас не крадуть, бо ми передали закупівлі міжнародним організаціям і тендери вже не відбуваються через нас. Вони закуповують нам ліки, вакцини, медичні вироби, які мають найкращу ціну і які можна доставити вчасно. На тендери ці можуть подаватись українські дистриб’ютори, або виробники з усіх країн світу.

Те, що відбувалось до мене, я не слідкую за ними, бо це не моя відповідальність. Але ми робимо свої перевірки, як ми зробили недавно в Охматдиті, бо там була проблема із гемодіалізом. Як ми знаходимо, що була корупція, відразу передаємо на правоохоронні органи.

– Система ProZorro постійно публікує, скільки вдалося завдяки прозорим закупівлям зекономити. Ви можете сказати, скільки вдалося зекономити у 2016 році, порівняно з попередніми роками, за рахунок того, що всі закупівлі пішли через міжнародні організації?

– Трохи важко порівнювати, бо у 2014 і 2015 роках був інший курс валюти, були інші потреби в закупках, інші ціни на ліки. Є дуже багато факторів.

По програмі вакцинації, що ми закуповували через ЮНІСЕФ, ми зекономили $3 млн, у порівнянні до того, що закупили за попередній рік. По програмі орфанних [рідкісних] захворювань ми змогли за виділені на це кошти закупити на 12% більше запланованого, тобто забезпечили на 112% ліками. За деякими програмами – лікування туберкульозу, орфанних захворювань, імунопрофілактики, закупівля тестів на ВІЛ – економія склала 118 млн грн.

– Ви сказали, що переглядали перелік необхідних закупівель. Це тому, що потреби у населення змінились чи побачили неефективні закупівлі, чи не потрібні?

– На 2016 рік процедура була такою, що у кожній робочій групі був наш позаштатний фахівець, який вирішував, які ліки будуть закуповуватись. Ми на 2017 рік це змінили і тепер є група експертів, які будуть це робити, а не одна людина. Бо ця одна людина багато разів прописувала номенклатуру і технічні завдання під одним виробником або специфічним дистриб’ютором.

– Під кого?

– Їх було багато. Як приклад, у 2015 році ми закуповували стенти [для стентування судин серця] через українських дистриб’юторів, не через міжнародні організації, 7,2 тис. шт. За ті самі кошти, навіть після того, як гривня впала, ми через міжнародні організації можемо закупити 10,5 тис. стентів. Бо те, що було прописано в Україні, все було прописано під одного виробника.

– Я не хочу називати іноземного виробника, бо це, можливо, не їхня провина. Вони прийшли на український ринок, зареєструвались і продаються. В Україні є один дистриб’ютор, який продає, то всі мусять закупити у них. Проблема в тому, що дистриб’ютор, який з виробниками працює, не дозволяє іншим зареєструватись через різні причини.

Так само відбувається з гемодіалізом. Наші дистриб’ютори поставили безкоштовно апаратуру гемодіалізу від одного виробника у кожній лікарні. І тепер розчин, який ми закуповуємо на гемодіаліз, мусить бути від цього виробника. А як є лише один виробник, вони можуть надати нам ті ціни, які їм вигідно. І такі речі відбуваються в Україні всюди.

40% українських дистриб’юторів чи виробників, які виграли тендери на 2015 рік, вперше могли податись на тендер, бо раніше ТЗ було прописано так, щоб вони не змогли цього зробити.

– А приходять до вас українські компанії в міністерство щось просити, вимагати?

– Я не зустрічаюсь з поодинокими виробниками або підприємцями. Ми маємо загальні зустрічі, коли нас запрошують на зустрічі мереж.

– А чому ми не проводимо тендери через нашу систему електронних закупівель?

– МОЗ має програму реформи системи закупівель. Ми, паралельно з тим, що зараз закупівлі вийшли на міжнародні організації, створюємо свою українську організацію, яка буде закуповувати ліки і медичні вироби. Вони будуть закуповувати на системі ProZorro по цілому світу ліки і медичні вироби. Ми не можемо зараз через ProZorro цього робити, бо один препарат, можна закуповувати в таблетках, в таблетках з оболонкою, в капсулах, як рідину, на 5 міліграм, на 10, на одну дозу, на 10 доз. І кожен з них буде мати свою упаковку. І ProZorro зараз разом з нами співпрацює, щоб створити умови, щоб ми могли замовляти ті ліки через них на світовому ринку. У 2019 році ми маємо відібрати знову закупівлі від міжнародних організацій назад в Україну.

– У чому вигода?

– Бо ми можемо за менші відсотки це робити самі. Зараз ми платимо 4%-5%, залежно від організації. Як створимо державну структуру, вона може за 2% від закупівель самофінансуватися. Ми також хочемо, щоб ми закуповували більше українського товару, не лише іноземного. І ми б хотіли допомогти регіонам. Вони зараз кожен сам закуповують. А як ми закуповуємо меншу кількість, то ціна вища. Ми хочемо їх усіх гуртувати в одному місці, в агенції, щоб закупити зі знижкою. І тоді по цілій країні будемо закуповувати за одні ціни.


Колишня американська піддана Уляна Супрун усіляко підкреслює свою приналежність до України: золотий кулон у формі герба, червоно-чорні стрічки та блакитно-жовтий прапор - незмінні аксесуари очільниці МОЗ

Колишня американська піддана Уляна Супрун усіляко підкреслює свою приналежність до України: золотий кулон у формі герба, червоно-чорні стрічки та блакитно-жовтий прапор – незмінні аксесуари очільниці МОЗ

– А як ви оцінюєте якість ліків українського виробництва порівняно зі світовими?

– Більшість ліків в Україні, вони всі пройшли експертизу. Ми розмовляємо з Державним експертним центром, щоб повторити експертизу на українські ліки. Не стільки, що ми не довіряємо, стільки ми би хотіли показати українському суспільству, що вони якісні. Нам казали, що можуть допомогти від американського FDA, що вони би могли своїх експертів об’єктивних дати, щоб вони прийшли і зробили експертизу, і подивились на еквіваленцію між українськими та іноземними ліками.

– Ви людина з медичною освітою. Ви поставили уже свій діагноз українському суспільству, чим хворіють українці, які найбільші проблеми у нас є?

– Найбільша проблема в Україні – брак превентивної медицини. Її нема зовсім. 65% людей вмирають від серцево-судинних захворювань. У 60-х роках в Штатах почались програми превентивної медицини, де навчали людей правильно харчуватись, робити фізичні вправи, щоб вони ходили до своїх лікарів, міряли тиск, дивились на холестерин, брали ліки, якщо мають проблеми. За 20 років смертність від тих самих хвороб знизили від 65% до 30%. А в Україні всі чекають вже останньої стадії, а до того або самолікуються, або нічого не роблять.

Щодо раку. В Штатах кожного року з 1991 року на 2-3% падає смертність від раку. Чому? – Превентивна медицина і раннє виявлення, і лише малий відсоток – інші способи лікування. В Україні не робиться ні перше, ні друге. У Штатах кожна жінка йде на мамограф кожного року. Це є вимогою страховки. В Україні жінки йдуть на мамограф, коли вони вже бачать якусь проблему.

– То які реформи ми побачимо у 2017 році?

– У 2017 році від квітня місяця починається програма реімбурсації ліків. Це будуть безкоштовні ліки, найдешевші генетики на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет другого типу і бронхіальну астму. Пацієнти йдуть до свого лікаря, отримують рецепт, йдуть в аптеку, передають рецепт і аптека їм дає найдешевший генетик безкоштовно. А якщо вони захочуть не найдешевший, то доплачують лише різницю. Таким чином ми будемо надавати пацієнтам змогу мати безперервне лікування.

– Тобто, в цілому, доступ до першої медичної допомоги повинен стати легшим?

– Лікар має бути доступнішим і ви повинні мати свого лікаря, який вас знає. Не заходити у поліклініку, де якась чужа людина кожного разу вас дивиться, це не зовсім правильно. Замість викликати швидку, ви маєте кому подзвонити або з ким проконсультуватися. На 2017 рік всі наші громадяни можуть записатись до свого сімейного лікаря первинної ланки і почати з ними цю комунікацію.

Паралельно ми створюємо систему електронної охорони здоров’я. Лікарні започатковують реєстр, бо ми не знаємо, скільки лікарів і скільки людей ми маємо. Це будуть реєстри пацієнтів, лікарів, електронні рецепти, електронні лікарняні. Вже не можна буде десь купити собі лікарняний. Буде набагато важче підробляти фейкові рецепти для фейкових пацієнтів.

І ми створюємо Національну службу здоров’я – це агенція державного страхування. Страховка оплачується нашою медичною субвенцією. Ми звертаємось до свого лікаря, він нас реєструє в страховці. Все. Тоді страховка оплачує за нас.

– Скільки вона оплачує?

– Зараз на первинній ланці від 210 до 280 грн за кожного пацієнта отримує лікар. І вони тоді не будуть вимагати доплату від пацієнтів. Якщо лікар матиме, скажімо, дві тисячі пацієнтів, то це 400 тис. грн на рік для цього лікаря.

– Реформа другого рівня медицини – спеціалізованого – починається у 2018 році?

– Так. Але ще у 2017 році ми візьмемося за розробку реформи фінансування вторинної ланки, будемо рахувати, скільки коштують їхні послуги. Бо ще є велике питання, скільки ми маємо заплатити лікарю за операцію на апендициті, наприклад. За цей рік ми порахуємо всі ті кошти.

 

 

 

Розмовляла Леся Виговська

 

 

 

Джерело: НЧ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Супрун Уляна

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s