Геннадій Зубко: Децентралізація – не зайве навантаження, а додаткові можливості для місцевої влади

27 грудня 2016 р.

1080_600_1482763233-9036В Уряді розцінюють 2016-й як рік «капітального ремонту» країни, економіки, процесів самоуправління. Високосний рік, як і годиться, приніс чимало випробувань для влади та пересічних українців.

Та не обійшлося й без маленьких перемог: завершено насування нового безпечного конфайнменту над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС, знайдені ефективні рішення щодо подальшого управління Зоною відчуження, реструктуризації боргів теплопостачальних підприємств перед НАК «Нафтогаз України», у деяких містах забезпечено майже повний облік теплової енергії. Про ці та інші підсумки року Укрінформ поспілкувався з віце-прем’єр-міністром – міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Зубком.

УКРАЇНА НА EXPO-2017 ШУКАТИМЕ ІНВЕСТОРІВ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ПАРКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ

– Нещодавно над зруйнованим енергоблоком №4 був насунутий новий безпечний конфайнмент. Яким був внесок України у зведення нової захисної арки?

– Я знаю цей проект з 2000 року, коли тільки починалася розробка технічного завдання та пошук технічного рішення. Як відомо, перший саркофаг був побудований за 260 днів, завершений у 1987 році. Він був розрахований на 30 років і фактично запечатував зруйнований реактор, однак усередині й далі проходили неконтрольовані процеси. Неможливо було спочатку розібрати залишки реактора, а потім щось побудувати зверху. І ніхто взагалі не знав, що робити далі. Поступово технічне рішення знайшлося. Було вирішено, що конструкцію нового конфайнменту треба будувати на відстані, але ще треба було придумати, як її пересунути. Ми дуже активно боролися за те, щоб Україна взяла участь у виготовленні конструкцій. Однак було вирішено, що найнадійнішою буде трубчата конструкція, а труб потрібного діаметру в Україні виготовити не могли, тому їх замовили з Італії. Разом із тим, українська проектна група з Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського супроводжувала процес виготовлення і монтажу. Наші фахівці разом з Novarka будували конфайнмент. Звісно, це унікальне технологічне рішення і унікальний об’єкт. Дуже шкода, що він пов’язаний не з виробництвом, а з захистом. Та все ж, для реалізації цього проекту об’єдналися 28 країн – не тільки у коштах, але й у технічних рішеннях.

– А що далі буде з 30-кілометровою Зоною відчуження?

– 10-кілометрова Зона навколо станції буде закрита ще дуже довгий час. У межах 30-кілометрової зони буде відокремлена та частина, яка була дійсно уражена, вона також буде закрита у зв’язку з високим радіаційним фоном. На безпечній території збудують заповідник. Остап Семерак (міністр екології та природних ресурсів України – ред.) над цим працює. З іншого боку, тут збереглися надпотужні електричні мережі. Чорнобильська АЕС повинна була стати найбільшою атомною електростанцією у світі, за часів Радянського Союзу там планувалося зведення 12 блоків. Отже, мережі розраховані на можливість додаткового приєднання генерації. У «Зоні» є поля, проліски – і все це дає можливість облаштування парку сонячної генерації. Поки землі не можуть використовуватися для сільського господарства, але можливість використання під сонячну енергію є. І на Expo-2017, що буде присвячена альтернативній енергетиці, однією з пропозицій України стане залучення інвестицій у Зону відчуження. Уряд ухвалив рішення, що передача в оренду державного майна, розташованого у Зоні, буде здійснюватися з урахуванням понижуючого коефіцієнта на вартість оренди. Можливо, з’являться інвестори, які захочуть не лише облаштувати парк сонячної енергії. Таким чином, ми поступово перетворимо Зону відчуження на зону інвестиційної привабливості.

СЕРЕД ТЕПЛОВИКІВ СТОЛИЧНЕ КИЇВЕНЕРГО Є ОДНИМ ІЗ НАЙПРИВАБЛИВІШИХ ДЛЯ ІНВЕСТОРІВ ПІДПРИЄМСТВ

– Як вирішується ситуація із заблокованими через борги рахунками теплопостачальних підприємств?

– Усередині літа склалася дуже непроста ситуація із блокуванням рахунків ТКЕ, вона виникла переважно через те, що чинний раніше механізм розрахунків передбачав нарахування штрафів і пені на заборгованість. Нам потрібно було шукати рішення щодо реструктуризації боргів. Уряд підготував закон № 1730 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості підприємств теплоенергетики та підприємств водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», паралельно ми змінили алгоритм нарахування сплати за газ теплопостачальними підприємствами.  Після підписання закону Президентом з’явилася можливість реструктуризувати борги. Вони накопичувалися не один рік і не були погашені на момент прийняття закону «Про ринок природного газу». У зв’язку з цим, рахунки теплопостачальних підприємств були заблоковані. Зараз складається список підприємств, які хочуть реструктуризувати свої борги, щоб вони не впливали на їх поточний фінансовий стан. ТКЕ можуть подати заявку і протягом 5 років оплатити свою заборгованість. При цьому блокуються борги, які були створені по штрафам і пеням, більше того нові штрафи і пені на реструктуризований борг нараховуватися не будуть. Коли підприємство виплатить борг по газу, штрафи і пені будуть списані. Крім того, ми змінили постанову №217 – щоб залишати на підприємствах ті кошти, які необхідні для виплати заробітної плати та інвестиційної складової. Я думаю, що після проведення реструктуризації у нас з’явиться можливість залучати інвестиції міжнародних фінансових організацій для модернізації підприємств.

– Скільки ТКЕ винні Нафтогазу? 

– Загальний борг підприємств перед Нафтогазом досягнув 21 млрд грн, з них 6 млрд – це штрафи і пені. Близько 7 млрд – це безпосередній борг ТКЕ за газ. А решта боргу – це заборгованість держави перед ТКЕ, яка не має бути погашена перед Нафтогазом. Отже, частину має погасити держава, а частина – це штрафи і пені, які будуть списані, якщо заборгованість буде погашена. За умови підписання договору про реструктуризацію додатково місцева влада несе гарантію, що цей борг буде сплачено. ТКЕ – це зазвичай комунальне підприємство, там є менеджер, якого призначає місцева влада. Отже, місцева влада має слідкувати, щоб підприємство працювало ефективно. Якщо ТКЕ не виконуватиме графік погашення заборгованості, то частина коштів буде залучатися з місцевого бюджету.

– А як бути з 2-мільярдним боргом ПАТ «Київенерго», який є найбільшим боржником Нафтогазу? Чи вдасться підприємству реструктуризувати цю заборгованість?

– Місцеве самоврядування далі ухвалюватиме рішення, хто управлятиме ПАТ «Київенерго»: або приватна компанія, або це буде комунальне підприємство, або місто Київ візьме на себе функцію управління. 2 млрд боргів, які має Київенерго перед Нафтогазом, це саме штрафи і пені. Там немає боргів за газ, але є штрафи і пені, які були нараховані на попередні борги, як населення, так і держави  Якщо Київенерго подасть документи на реструктуризацію, то цей борг буде фактично списаний. Це буде підприємство, яке не має боргів по газу і є привабливим для інвесторів. Це одне з найбільш потужних ТКЕ в країні. У них ситуація не така складна, як у інших тепловиків.

– Через блокування рахунків підприємства масово звітували про зрив інвестиційної програми та призупинення встановлення лічильників. Чи вдасться до 2018 року забезпечити повний облік, як того вимагає закон?

– Підприємства використовували не лише свої кошти, але й кошти, надані місцевим самоврядуванням. Наприклад, місто Київ надало додатково 30 млн грн. У листопаді кількість встановлених лічильників сягнула 62%. У багатьох містах рівень обліку вже суттєво перевищує цю цифру, а у восьми містах України цей показник досягає 90%. У Києві – 92%, але лідер – Луцьк, він став першим містом, яке має 100% обліку. Нещодавно Уряд ухвалив рішення, що в тих містах, де вже є більш ніж 50% лічильників, мешканці, в будинках яких тепло не обліковується, отримуватимуть платіжки відповідно до середніх показів лічильників з тих будинків, де прилади обліку встановлені. Питання, чому всі перебувають в однакових умовах, але десь облік на рівні 8%, а десь – більш ніж 90%, потрібно поставити  органам місцевого самоврядування щодо ефективності  впровадження інвестпрограм для комунальних підприємств.

ЗРОСТАННЯ ДОХОДІВ ГРОМАДЯН ЗМЕНШУВАТИМЕ ВИТРАТИ НА СУБСИДІЇ

– Скільки субсидій було закладено на 2017 рік? 

– На цей рік було закладено 40 млрд грн, на наступний рік було закладено 52 млрд грн субсидій. З нашої точки зору важливо, щоб субсидії перетворювалися на інвестиції у енергоефективність. Для цього нам потрібно монетизувати субсидії – тоді буде зацікавленість громадян зекономлені кошти направляти на утеплення будинку, заміну вікон. Такий механізм закладений у Фонді енергоефективності. Кошти Фонду  спрямовуватимуться на часткову компенсацію витрат українськими родинами на енергоефективні заходи. Через субсидії ми вимушені захищати тих, хто не може оплатити житлово-комунальні послуги. Але 52 млрд на субсидії і 800 млн грн на енергоефективність – це неспівмірні кошти. Першим кроком стане монетизація субсидій для підприємств, і, виплативши борги Нафтогазу, вони зможуть шукати інших постачальників газу. Другий крок – це монетизація субсидій населенню. З обов’язковою умовою – монетизовані субсидії повинні витрачатися на енергоефективність. Я думаю, це завдання номер один на 2017 рік.

– А що буде з субсидіями надалі, як на них вплине підвищення мінімальної заробітної плати? 

– Субсидії дуже залежать від доходів. І коли доходи будуть зростати, кількість субсидіантів може зменшитися, відповідно кількість субсидій – також. Треба розуміти, що субсидії – це дотація бідності, а не просто оплата послуг за когось. Мають зростати доходи, щоб була можливість від них відмовлятися, щоб люди не були змушені звертатися за такою допомогою. Нам потрібно дійти до європейського рівня, коли рахунок за житлово-комунальні послуги не перевищуватиме 10% доходів української сім’ї. Інше питання полягає у тому, що послуги, які надаються, мають бути якісними. Саме тому важливо, щоб люди самостійно управляли своїм майном. У нас уже є 25200 ОСББ, і це найбільш ефективні власники. Нарешті у людей з’явилася можливість змінювати управляючу компанію, якщо вона надає неякісні послуги чи завищує тарифи.

– Фонд енергоефективності має запрацювати вже у квітні 2017 року, як зараз просувається процес з його організацією?

– На минулому тижні ми ухвалили проект закону про Фонд енергоефективності на засіданні Уряду, тепер  передаємо його в Парламент. Кошти на фонд уже закладені у бюджет 2017. Також  очікуємо близько 100 млн євро наповнення фонду від Європейського Союзу. Однак він не може працювати без ухвалення чотирьох базових законодавчих ініціатив. Це закон про житлово-комунальні послуги, про комерційний облік, про енергоефективність будівель. І закон, що вже був ухвалений, «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Отже, до 2018 року має бути забезпечений повний комерційний облік послуг. Нам треба розмежувати, хто за що відповідає і хто за що платить. Мешканці мають оплачувати лише те, що споживають усередині будинку, щоб підприємства не перекладали на них свої витрати. Крім того, має бути здійснений енергоаудит будівель для проведення модернізації. Сьогодні мало хто проводить аудит та рухається відповідно до рекомендацій, люди витрачають кошти на свій розсуд. Встановлюється нове вікно, але власник не знає, яку економію врешті це дало або мало дати.

– А які ще є можливості в населення щодо компенсації витрат на термомодернізацію, окрім Фонду?

– Ми розраховуємо на місцеві бюджети, які в 2015 році зросли на 29 млрд, а в 2016-тому вже на 44 млрд. Муніципалітети долучаються до програми «теплих кредитів». Є ті, хто компенсує частину тіла кредиту, ті, хто компенсує частину відсоткової ставки і ті, хто компенсує повністю всі відсотки по таким кредитам. З іншого боку, місцеве самоврядування під свої гарантії залучає кошти міжнародних партнерів для утеплення соціальних об’єктів. Це важливо, бо утеплення шкіл, дитячих садочків, лікарень зменшуватиме навантаження на місцеві бюджети, так як витрати на енергоносії тепер лягають на місцеве самоврядування. Це стимулює вкладати кошти в енергоефективність.

– І наскільки охоче місцеве самоврядування перебирає на себе функції, які раніше не були йому властиві?

– Основне, чим має займатися місцеве самоврядування, це надання послуг: це і капітальний ремонт, і економія енергоносіїв, і охорона здоров’я тощо. Якщо на тебе покладаються такі повноваження, то ти маєш відповідати за їх якість. Кошти та додаткові повноваження, які надаються у рамках децентралізації, не розглядаються як навантаження. Це навпаки додаткові можливості. Є кошти, є повноваження. Якщо я хороший господарник, то я це зроблю. Для цього мене обрали люди.

– А є такі громади, які скаржаться на переобтяження своїх управлінців функціями та хочуть роз’єднатися після об’єднання?

– На території України ще не виникало таких питань. Є навпаки ті, хто хочуть приєднати до себе додаткові населені пункти. Я думаю, що сама концепція об’єднання є правильною. На кінець року ми вже маємо 367 громад. Процес іде. Єдине треба підсилити тих, хто вже об’єднався, на законодавчому рівні. Необхідно дозволити громадам об’єднуватися і не проводити при цьому кожного разу нові вибори. У парламенті уже проголосовані у першому читанні проекти законів, які дадуть можливість підсилити процес добровільного об’єднання.

 

 

 

Розмовляла Руслана Чечуліна, Київ

 

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s