Олег Чурій, заступник голови НБУ: Націоналізація Привату – це було погане рішення, але найкраще з можливих

22 грудня 2016 р.

1080_600_1482412016-7160«Без шуму і пилу», за 72 години – в Україні була проведена націоналізація найбільшого банку країни. Державі така покупка обійдеться в $5,5 млрд. Для порівняння: ще два роки тому золотовалютні резерви країни були на такому рівні. Що дивно – ні паніки вкладників, ні відтоків.

Як вдалося відносно безпроблемно провернути таку складну операцію, чи був «план Б», що пообіцяв вже колишній акціонер “Привату” Ігор Коломойський при націоналізації, хто найбільше програв від переходу банку в держвласність, чи вдасться його продати згодом… Відповіді на ці питання в першій частині інтерв’ю Укрінформу та UA|TV з заступником голови НБУ Олегом Чурієм.

– Ви, як заступник голови НБУ, відповідаєте за курс та інфляцію. Україну в понеділок приголомшила новина: Приватбанк – найбільший банк країни – націоналізують. Тим не менш, валютний ринок (закриття міжбанку 21 грудня курс гривні до долара – 26,43 грн проти 26,47 на відкриття – ред.) реагує на це спокійно. Як цього вдалося досягти?

– Фундаментально на валютному ринку нічого не змінилося. Експорт великого врожаю зернових, металів, руди йде. Приплив валютної виручки в країну високий. Ми не бачимо факторів, які могли б вплинути на курс. З іншого боку, виникає особлива психологічна ситуація. Учасники на початку тижня відкрили торгову сесію міжбанку нервово, але до її середині – вони зрозуміли, що ситуація стабільна. У результаті, курс закриття був краще, ніж на відкриття. У вівторок Приват не обслуговував юридичних осіб, накопичилася велика кількість невиконаних платежів – на ринку знову виникла нервозність. Компанії намагалися купити валюту з запасом. Ми, не чекаючи розвитку ситуації, – оголосили: продаємо 50 млн доларів – і ринок заспокоївся. У середу на ринку було тихо. Ситуація стабілізувалася.

Скільки ви були готові максимум продати валюти на міжбанку?

– Запас міцності Нацбанку досить високий. З початку року НБУ купив понад 1,7 млрд доларів, а міжнародні резерви зараз становлять 15,4 млрд доларів. Ми, безумовно, розуміли, що ситуація з переходом найбільшого банку в держвласність може загостритися. Ми готові були витрачати частину резервів.

– Йдеться про мільярди?

– Не думаю, що мова йде про такі порядки сум. Ми не очікуємо на значні відтоки депозитів Приватбанку, що могло б вплинути на валютний ринок. Населення знімає гривню? Це може тільки на готівковий валютний курс впливати. На міжбанку діють зовсім інші чинники. Ми не вважаємо, що нам довелося б витрачати великі суми. Тим не менш, ми готові підтримати ринок.

– Чи можна було провести націоналізацію раніше?

– Ми виходили з того, що Приватбанк – величезний системний банк. Його перехід у державну власність – це видатки з бюджету – 116,8 млрд грн – величезна сума. І нашим завданням було працювати з акціонером, щоб він виконав програму капіталізації. Тут ми зробили багато: банк збільшив капітал. Не на ту суму, що ми розраховували, але збільшив. Поставив на баланс активи на 26 млрд грн замість кредитів, які погано обслуговувалися. Ми активно працювали з акціонерами та менеджментом банку. Були проведені сотні зустрічей, телефонних переговорів, листування. Ми намагалися використати останній шанс. Проте з 20 найбільших банків, підняти регулятивний капітал до рівня 5% на 1 жовтня не зміг тільки Приват. Банк мав прострочення за кредитами Нацбанку на 14 млрд грн, вів збиткову діяльність. Сума процентних платежів перевищувала суму процентних доходів…

– Як довго Нацбанк готувався до націоналізації Привату? Які були сценарії розвитку подій після заяви уряду о 12 годині ночі про перехід банку в держвласність?

– Був план А і план Б. Перший передбачав, що акціонери виконають зобов’язання щодо капіталізації банку. Це був основний сценарій. У якийсь момент стало зрозуміло, що шанси на його виконання зменшуються, і ми перейшли до плану Б. Це був сценарій переходу банку в держвласність. Він враховував нервозність, яка могла виникнути на ринку, з відтоком ліквідності, депозитів, впливом на валютний ринок і інші банки. Якщо підривається довіра до великого банку, то це може викликати ефект доміно. Ми розглядали різні варіанти. Перехідний період, який ми переживали ці кілька днів, закінчився. І ми його пройшли досить спокійно. У середу банк став державним. Приват переходить на стабільний режим роботи. Банк буде мати новий менеджмент і державну гарантію вкладів.

-Хто тепер буде здійснювати менеджмент в Приваті? Відомо, що голова правління – Олександр Шлапак…

– Це відомі на ринку люди. Під час вибору менеджменту працювала комісія. Оскільки акціонером банку є Мінфін, він був відповідальний за вибір цих людей. Але крім Мінфіну у виборі брали участь донори – міжнародні організації.

– «Дірка» в 116 млрд грн буде закриватися випуском облігацій. Перший транш в 43 млрд грн – вийде до кінця року. Ця сума перетвориться на живі гроші?

– «Дірку» покриває не Національний банк, а новий акціонер – Міністерство фінансів. Перший транш – 43 млрд грн. – буде випущений на цьому тижні. Папери до 15 років, ставка до 10,5 %. Навіщо цей випуск? У банка є погані борги, негативно класифіковані активи. Відповідно, по ним – нараховані резерви та капітал банку зменшиться. Для того, щоб замінити погані активи на хороші, і випускаються ці облігації. Вони поставлені на баланс і будуть приносити близько 10% річних. Так, банк може монетизувати ці облігації. Що це означає? Може дати їх під заставу для отримання фінансування від НБУ. Або запропонувати Нацбанку ці папери викупити за ринковою вартістю. Але не треба порівнювати суму монетизації з сумою капіталізації. Це не зовсім рівні величини. Наприклад, якщо говорити про інші державні банки, то сьогодні сума держоблігацій на балансі держави становить 145 млрд грн. Але це не означає, що ці бонди монетизовані. Монетизовано через рефінансування близько 6% загальної суми цих облігацій. Це 9 млрд грн. Ми не очікуємо, що у державного Приватбанку буде високий відсоток монетизації. З іншого боку, ми розуміли, що поки триває перехідний період, нам необхідно покрити відтоки, які були викликані психологічними факторами. Тому частина паперів буде швидко монетизована.

-Це більше половини першого траншу облігацій в 43 млрд грн?

– Це набагато менше половини.

– Що буде з єврооблігаціями Приватбанку?

– Фонд гарантування вкладів має право конвертувати депозити пов’язаних осіб та євробонди в капітал. Ці зобов’язання спишуть на збитки банку. Таким чином, на цю суму буде зменшено суму докапіталізації.

Хто більше виграв від націоналізації Приватбанку: держава, акціонери, люди?

– На жаль, це було погане рішення, але найкраще з можливих. Держава програла. Вона витратить 116 млрд грн на капіталізацію за рахунок збільшення свого держборгу. Економісти підрахували, що сума боргу в розрахунку на кожного українця збільшилася на 3 тис. грн.

– Якщо дивитися на альтернативні варіанти. У що б обійшлися виведення банку з ринку та його ліквідація?

– Це були б катастрофічні втрати для населення, бізнесу та держави. Відшкодування з Фонду гарантування вкладів по цьому банку склали б 95 млрд грн. Це ненабагато менше, ніж капіталізація. Сума вкладів фізосіб – 150 млрд, юросіб – 30 млрд. Втрати бізнесу склали б 85 млрд грн. Це було б катастрофою і не обмежилося б одним банком.

– Чи вірите ви в те, що Приват після націоналізації можна буде продати?

– Нове правління напише бізнес-план. Сподіваюся, у них вийде.

– Я не можу не запитати про відповідальність власників перед законом? Таких прецедентів поки в Україні немає. І не буде?

– Я не хотів би це коментувати. НБУ не той орган, який займається прийняттям рішень по притягненню до відповідальності. Ми не суд, не міліція, не в’язниця. У нас немає цього функціоналу. В рамках нашої компетенції – банк визнаний банкрутом.

– В націоналізації банку є величезна політична складова. Що держава могла пообіцяти власнику у відповідь на добровільну націоналізацію?

– У листі, який написали власники, вони взяли на себе зобов’язання реструктурувати портфель пов’язаних осіб до 1 липня. Він становить 97% від всього корпоративного портфеля. Кредити повинні бути переведені на операційні компанії. Це не повинні бути компанії без балансу, бізнесу. У цих компаній повинні бути працівники, активи. Кредити мають бути забезпечені твердими заставами: нерухомістю, бізнесами. У такому випадку з’явиться гарантія, що держава поверне гроші, витрачені на капіталізацію.

– Чи був стан Привату фактором, який гальмував зняття валютних обмежень? Коли настане валютна лібералізація?

– На сьогодні питання капіталізації Привабанку знято – держава оголосила про намір збільшити його капітал на 116 млрд грн. І тому ми будемо більш гнучко та активно підходити до зняття обмежень на валютному ринку. Для цього ми постараємося вибрати зручний момент. Стабільна ситуація на ринку, приплив валюти, прийняття бюджету – все це буде сприяти отриманню четвертого траншу МВФ. Що стане позитивним сигналом для пом’якшення валютних обмежень.

– Коли ви чекаєте місію МВФ?

– У цьому році цього точно не станеться. Наступного тижня у Європі, Америці – свята. Думаю, до цього питання ми повернемося на початку наступного року.

– Сума четвертого траншу залишається плановою – $1,3 млрд. Чи вона буде меншою?

– Важко сказати. Це питання до кредитора. Він визначає суму траншу, який готовий надати.

– Прогнози НБУ щодо інфляції і зростання ВВП залишаються незмінними?

– Наша мета по інфляції співпаде з реальними цифрами. З кінця 2016 року – ми виходимо на інфляцію – 12%. Це та мета, яку ми задекларували ще минулого року (12% плюс – мінус 3%- ред.). Ми, якщо чесно, приємно здивовані, що досягнемо практично точного попадання.

– 21 грудня ввечері проходила Рада Нацбанку…

– Рада підтвердила монетарний режим інфляційного таргетування. Підтвердила цілі щодо інфляції до 2019 року. Наступний рік – 8% (плюс-мінус 2%). Середньострокова ціль – 5% (плюс-мінус 1%).

– Які зміни чекають на фондовий ринок у 2017 році?

– Триває активна робота з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку по зміни інфраструктури фондового ринку. Її потрібно зробити зручною, сучасною для інвесторів, емітентів. Йдеться про Національний депозитарій, Депозитарій НБУ, який відповідає за зберігання державних цінних паперів, про Розрахунковий центр, біржі. Потрібно відкрити рахунки глобального депозитарію в нашій депозитарній системі, щоб зв’язати нашу систему зі світовою депозитарною структурою.

– Закінчується 2016 рік. Які перемоги НБУ може записати на свій рахунок?

– Ми досягли мети щодо інфляції – небагато Центробанків світу можуть цим похвалитися. Особливо з урахуванням того, що у минулому році інфляція була дуже висока – 43%. Режим плаваючого курсу показав свою життєздатність. Населення, бізнес звикають до того, що курс не фіксований.

Досягнення фінансової стабільності – ми купили 1,7 млрд доларів в резерви. Це більше, ніж передбачено програмою МВФ. У нас є засоби для підтримки валютного ринку в разі зміни ситуації. Такого, на жаль, не було ще два роки тому. Згадайте лютий 2014 року – тоді наші резерви були 5,5 млрд доларів.

Були й недоробки. Не все робили так швидко, як треба. Наприклад, інструмент підтримки ліквідності, який ми запустили минулого тижня. Можна було зробити це раніше.

 

 

 

Розмовляла Дар’я Вершиленко, Київ.

 

 

Джерело: Укрінформ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s