Михайло Шматов: У регіонах іще не усвідомили, що з нового року буде вже не державний, а суспільний мовник

25 жовтня 2016 р.

Михайло Шматов – людина в державному мовленні не нова. Працював генеральним директором Державної телерадіокомпанії «Крим», із 2012-го по 2014 рік – першим заступником гендиректора Державної телерадіокомпанії «Культура»; з 2014-го по 2016 рік – гендиректором державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення (УТР)». Тому запрошення його на посаду заступника гендиректора НТКУ було досить логічним. Особливо під час реформування державного мовлення в суспільне. Бо у зв’язку з припиненням юридичних осіб ОДТРК й перетворенням цих телерадіокомпаній на філії НТКУ центр управління переносять із Держкомтелерадіо саме в Національну телекомпанію України.

Михайло Шматов у складі делегації зі столиці побував у кількох філіях, водночас узявши участь у засіданнях за круглим столом, які організувала ГО «Детектор медіа». Його теж цікавили очікування від суспільного мовлення в регіонах. За його словами, там не всі ще усвідомили, що невдовзі державне мовлення буде реформовано в суспільне. Стосовно колективів філій, то, за його спостереженнями, там страх «щоб не було гірше» переважає бажання жити краще. «Наприклад, дехто хоче жити краще, отримувати більшу зарплату, мати нову техніку, АЛЕ НІЧОГО НЕ ЗМІНЮВАТИ!», – каже Михайло.

Цього року вибудовується зовсім інший формат співпраці з колишніми ОДТРК. А щодо контенту, то, за словами пана Шматова, на всіх чекає ще багато роботи. «Думаю, що якісного контенту філії можуть виробляти 3–4 години на добу. Не більше», – переконаний він.

«Я прийшов на НТКУ, щоб попрацювати на НСТУ. Я хотів би попрацювати в незалежній суспільній медіакомпанії», – зазначає Михайло. Він має власне бачення, хто повинен бути головою правління новоствореного ПАТ НСТУ, хоча й не називає цю особу. І не виключає, що візьме участь у наступних виборах голови правління.

– Михайле, чи вже створено на НТКУ підрозділ для взаємодії з філіями? Скільки до його складу входить працівників? Чим саме займається цей підрозділ? Чи проводите ви спільні наради з керівниками філій? Торік вони скаржилися на відсутність комунікації з Києвом…

– Так, офіційно створено Дирекцію по роботі з філіями. Поки що вона комплектується. Дуже важко знайти фахівців, які могли б працювати в такій специфічній дирекції. Наприклад, до роботи ліцензійного відділу ми залучили фахівців Українського радіо.
Що стосується нарад із керівниками філій, то після вересневої наради в Ужгороді ми провели селекторну нараду й наразі готуємо наступну. Поки що виходить раз на місяць, але, якщо буде потреба, то й частіше збиратимемося.

Нещодавно припинено юридичну особу останньої регіональної ДТРК. Чи це означає, що функції, які виконував Держкомтелерадіо, тепер виконуватиме ваш підрозділ? Чи комітет вам іще допомагає?

– Держкомтелерадіо виконує свої функції, ми – свої. Я думаю, з 2017 року під час створення ПАТ НСТУ буде повністю змінено відносини філій із Держкомтелерадіо. Точніше, відносини ПАТ НСТУ й Держкомтелерадіо. Цього року філії перебували в подвійному підпорядкуванні. Де-юре філії – це структурні підрозділи НТКУ, де-факто всі керівники філій намагалися погоджувати свої питання і там, і там. У систему Держкомтелерадіо входили ОДТРК як самостійні юридичні особи, у них була своя система управління. У ПАТ НСТУ входитимуть філії, буде інша система управління, ухвалення рішень, і це буде не державне мовлення, а значить, функцій Держкому ми напевно не будемо виконувати. Цього року нам комітет, звісно, допомагає, а що буде наступного, побачимо.

Ви мали змогу побувати в кількох філіях, зустрітися з колективами. На вашу думку, чи готові філії до переходу на суспільне мовлення? Що їх найбільше лякає? Які питання вони ставлять найчастіше?

– Найбільше лякає, на їхню думку, невизначеність, страх «щоб не було гірше», страх утратити роботу. Парадокс у тому, що страх «щоб не було гірше» сильніший за бажання жити краще. Наприклад, дехто хоче жити краще, отримувати більшу зарплату, мати нову техніку, АЛЕ НІЧОГО НЕ ЗМІНЮВАТИ! «МИ Ж І ТАК УЖЕ СУСПІЛЬНЕ ТБ, МИ ВСЕ ПОКАЗУЄМО!»

У нас надто вікова система державного мовлення, багато пенсіонерів. Пенсіонери зазвичай не дуже хочуть змін. А молодь хоче. Але, не чекаючи реформ, іде. Учаться працювати й ідуть.

Найбільше запитань про зарплати й технічне оснащення. А от чи готові філії працювати в умовах суспільного мовлення? Мені здається, одиниці готові. Переважно не до кінця розуміють саму суть суспільного. Насамперед треба зрозуміти інший рівень відповідальності: перед суспільством, а не чиновниками.

– Чи налагоджено вже цього року якусь співпрацю між НТКУ й філіями?

– Певна річ, здійснено дуже велику роботу. Усі структури НТКУ з початку цього року дуже щільно працювали з філіями, починаючи від їх створення. Це і тендерні процедури, і юридичний супровід, і фінансово-економічні питання. Тому і є складність у комплектації Дирекції по роботі з філіями, бо треба забрати співробітників з кожного управління, яке працює з філіями. І тут треба дотримуватися принципу «Не нашкодь».

– На вашу думку, у якому форматі повинні мовити філії: вони мають виробляти кілька годин на добу власного різножанрового контенту чи тільки інформаційного?

– Я думаю, що якісного контенту філії можуть виробляти 3–4 години на добу. Не більше. Усе інше – повтори, обмінні програми, «балакучі голови». Основою власного контенту мають бути інформаційні програми. Але й різножанровий контент також має бути.

– Чи ознайомлювалися ви з контентом філій? Чи є такий, що гідний загальнонаціональної аудиторії?

– Я можу тільки одне сказати, що в цьому напрямку нам усім доведеться дуже багато працювати. Для загальнонаціональної аудиторії на філіях практично нічого немає. Раніше таке завдання й не стояло. Усі компанії виробляли тільки для себе, для свого регіону. Те, що давали на обмін, спеціально для цього не виробляли. Є непогані документальні, культурологічні програми. Є непогані програми, які робили на конкурси. Але це разові проекти.

– Чи маєте відчуття спротиву реформі в регіонах? Чи розуміє місцева влада важливість цієї реформи?

– Я не спілкуюся з місцевою владою, тому не можу сказати, наскільки там розуміють важливість цієї реформи. Але думаю, що для будь-якої місцевої влади (і не тільки місцевої) важливо зберегти керованість державним медіаресурсом. У регіонах іще не усвідомили, що з нового року буде вже не державний, а суспільний мовник. Найцікавіше ще попереду. А серед громадськості є не спротив, а скоріше нерозуміння. Традиційне питання: «Чим ви будете відрізнятися від державного?»

– Чи відбудуться скорочення на філіях? Скільки, на ваш погляд, має бути скорочено працівників?

– Спочатку треба буде визначитися з обсягами робіт, які виконуватимуть філії. Скільки годин мовлення на ТБ, скільки – на радіо. Скільки вироблятимуть власного мовлення. Тільки після цього буде запропоновано формулу уніфікації штатного розпису для всіх філій, з урахуванням особливостей (наявність власного автогосподарства, обслуговування будівель, служби охорони тощо). Тоді буде зрозуміла картина: десь доведеться скорочувати, ну а десь і додавати.

–  Як ви вважаєте, місцева влада та бізнесмени можуть укладати фінансовий ресурс у філії?

– А чому ні. Думаю, що можуть. На загальних підставах, як рекламодавці. Серед бізнесменів можуть бути меценати, які хочуть розвивати місцеве мовлення, підтримувати створення програм про культуру, духовність тощо. Головне щоб директори філій не сиділи в приймальнях чиновників, очікуючи фінансового ресурсу, який потім треба буде відпрацьовувати.

– Ви з Нацрадою багато часу працювали над питанням об’єднання ліцензій НТКУ. Розкажіть докладніше, чого вдалося досягти.

– Після об’єднання НТКУ з НРКУ та ОДТРК всі ліцензії на мовлення було переоформлено на НТКУ. Таким чином, загальна кількість ліцензій, виданих НТКУ, – 162 (для ТМ – 73, для РМ – 89). Ми з Нацрадою домовилися, що принцип об’єднання ліцензій для радіо буде за схемою: одна програма (радіостанція) – одна ліцензія. Таким чином, у нас три програми Українського радіо (Українське радіо, «Промінь», «Культура»), значить, має бути три ліцензії. Тепер закінчуємо технічну частину своєї роботи й передамо в Нацраду всі свої пропозиції. Власне, об’єднання, найімовірніше, відбудеться після того, як ми станемо ПАТ НСТУ. Стосовно оптимізації ліцензій на ТБ-мовлення вже є кілька варіантів, але остаточно ми з Нацрадою ще не визначилися.

– Чи плануєте ви працювати на ПАТ НСТУ? Чи будете подаватися на конкурс голови правління?

– Я прийшов на НТКУ, щоб попрацювати на НСТУ. Я хотів би попрацювати в незалежній суспільній медіакомпанії.

А з конкурсом усе просто. Я маю власне бачення, хто повинен бути головою правління новоствореного ПАТ НСТУ. А от на наступних виборах – чому б і ні.

Фото Максима Лісового та Олексія Темченка

 

 

 

 

Розмовляла Світлана Остапа

 

 

Джерело: МС

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s