Юрій Косюк: Доступ на європейські полиці доводиться пробивати самостійно

10 листопада 2016 р.

18_main_ukrГлава найбільшого в країні виробника м’яса птиці поділився тонкощами роботи на ринках ЄС.

Українські експортери пробиваються до європейських споживачів, не дивлячись на жорсткі правила гри. Європа боїться Україну, оскільки та здатна зробити не гірше продукт, а в чомусь і краще та ще й набагато дешевше.

Зарегульованість в ЄС в тисячу разів вище, ніж в Україні, нарікає власник  Миронівського хлібопродукту Юрій Косюк. Не кажучи вже про договір про ЗВТ з ЄС, де Україна опинилася у вкрай невигідному становищі, тоді як європейські постачальники отримали повну свободу на Україні.

Але навіть такі здавалося б не райдужні перспективи не зупиняють Косюка. Бізнесмен вдень та вночі працює не покладаючи рук, а також інвестує десятки мільйонів доларів у європейський ринок. Мета дуже проста – привчити європейських покупців до українського м’яса. З іншого боку, показати приклад того, що можна працювати і в таких умовах, а не шукати якісь виправдання.

В інтерв’ю НВ Бізнес Косюк пояснив специфіку роботи на європейському ринку, користь торгівлі на ньому всупереч великому миту, а також назвав обсяг інвестицій у розвиток свого бізнесу.

– Давайте почнемо розмову з такого питання, як торгівля з Євросоюзом. У нас вже майже два роки працює нова угода. Що вона дала особисто Миронівському хлібопродукту?

– Угода була укладена на дуже невигідних умовах для України. Я про це говорив, говорю і буду говорити. Тому що це одностороння угода, яка вигідна Євросоюзу і мало вигідна Україні. Чому? Тому що доступ на європейський ринок головних українських експортних продуктів достатньо сильно обмежений. А європейський ринок повністю не лімітований у поставках продукції на Україну.

– Що все ж таки ви змогли зробити в цих умовах?

– Ми використовуємо всю квоту, яка є. При цьому якщо вам скажуть, що квота на українське м’ясо птиці 36 тис. тонн, так це не зовсім так. Нам 20 тис. тонн поставили того продукту, який взагалі не потрібен ні європейському ринку, ні європейському споживачеві. Це заморожений цілий птах, що на ринку не продається. А 16 тис. тонн – це філе, яке ми практично повністю переробляємо. Інші компанії просто не знаходять своїх споживачів або не проходять по стандартам якості та безпеки. Але це не найголовніше. Ми понад квоти поставляємо, платимо високі мита.

– Що це вам дає?

– В цьому випадку цей бізнес виходить десь в нуль. Але, тим не менш, ми відкриваємо для себе європейський ринок. Ми привчаємо європейців до українського продукту і показуємо його перевагу або абсолютно порівнянні якісні показники з європейським продуктом. Ми доводимо, що цей продукт не тільки якісний, але і безпечний, а ми надійні постачальники.

– Прийти на європейський ринок, навіть якщо б не було квот і обмежень, не так просто. Багато говорять, що нам потрібні якісь програми, держпідтримка. Що потрібно робити, щоб за цей ринок зачепитися?

– Потрібно робити якісний продукт, дуже конкурентний за ціною. Всі виробництва повинні бути сертифіковані за європейськими стандартами. Якщо ти робиш щось у погребі або в гаражі без відповідності нормам безпеки праці, нормам безпеки якості продукту, стандартизації цього продукту – цей продукт ніколи не зможе поїхати на європейський ринок. Якщо ти будував своє виробництво, виходячи з потенційної поставки на європейські ринки, тоді ти досить просто і спокійно отримуєш туди доступ. Споживач хоче отримати безпечний і якісний продукт. От якщо ти зможеш забезпечити це – будь ласка, ніяких проблем немає.

– А в які країни легше всього експортувати українську продукцію? Є якась специфіка?

– Європа вважає ринок Євросоюзу єдиним. Наведу приклад. Ми придивлялися до компанії в одній з країн. Подумали, що така покупка може стати проблемною, оскільки зробить нас монополістом. Європейці не побачили в цьому ніяких порушень, тому що Європа розглядає весь ринок як одне ціле. Тобто, ти можеш завезти до Польщі, Німеччини чи Голландії і далі возити по всій Європі. Немає проблем. І в цьому вся краса цього ринку. Він досить відкритий, він з достатньо платоспроможними споживачами в кількості 500 млн. Але вони дуже вибагливі.

– А ось компанії з інших індустрій, наприклад, металурги використовують таку схему. Тут вони використовують сировину або напівфабрикати, потім докуповують компанію в Європі, після чого вже відбувається європейський продукт. Ви розглядаєте таку схему?

– Ми йдемо в цьому напрямку. Ми виробляємо продукт тут, а його доопрацювання робимо в Європі. Обслуговуємо Horeca, підприємства громадської торгівлі, громадського харчування. Ми розглядаємо і будуємо в Європі напівфабрикатні заводи.

– А що це дає?

Стає простіше і дешевше працювати. При ввезенні м’яса в Європу потрібно заплатити 600 євро мита. А завезти оброблені продукти в два рази дорожче.

– Які підприємства варто купувати в Європі, щоб все ж таки мати якийсь прибуток?

Ті підприємства, які використовують куряче м’ясо як сировинц для подальшого виробництва продукту. Це те, на що ми дивимося.

– Чим робота в Євросоюзі відрізняється від української? Як там працювати з мережами, з дистриб’юторами?

– Європа важко конкурує з Україною. Вони придумали досить багато непотрібних правил під тиском різноманітних громадських організацій. І сьогодні це великим тягарем висить на шиї Європи. Катастрофічно висока зарегульованість. Європа більш зарегульована в тисячу разів, ніж Україна. І там досить багато лінивих людей. У багатьох індустріях працюють східні європейці, у Східній Європі працюють українці. Якщо ми хочемо відкрити підприємство, то шукаємо, як забезпечити 500 робочих місць, де є найближчий ресурс, який можемо отримати? Відповідь – Україна. Тому що в Європі багато людей сидять на субсидії, не ходять на роботу. Вже кілька генерацій залишаються утриманцями. Хоча Європа більш прогнозована для бізнесу, вона більш зрозуміла і є багато усталених правил. У цьому випадку легше. Але дуже дивними для мене були лінь, розслаблення і небажання багато працювати.

– Я мав на увазі більше співпраця з мережами. Як ви домовляєтеся з ними?

– Ми не працюємо з мережами в Європі. Ми працюємо з переробниками, вони на свої заводи забирають куряче м’ясо, яке є сировиною для виробництва якихось подальших виробів.

– Якщо подивимося на цю ситуацію, квоти, швидше за все, не збільшаться, а мита – не знімуться. Чи є якісь перспективи розвивати бізнес в цьому напрямку?

– Є. Дивіться, сьогодні ми платимо мита на ті продукти, які є підйомними для бізнесу, для конкретного малого продукту або неширокого асортименту. Завозиш їх в Європу, перероблюєш і приносиш споживачеві. Це, перш за все, імідж, якась впізнаваність. Ми виробляємо продукт аналогічної якості, до того ж ще й дешевше. А їх виробникам у підсумку залишаться дуже вузькі сегменти. Хтось буде готовий платити потрійну ціну за все вироблене в Німеччині, хтось переплачувати за вироблене та брендоване в Голландії. Але, на жаль і ах, споживач стає цинічніше. Коли він не бачить різниці в продукті, коли продукт однакової якості і за різною ціною, він вибере більш низьку ціну з такою ж якістю.

– Але ваші умови утримання.

З тими ж європейцями найчастіше це просто незрівнянне виробництво. Через те, що ми будували і створювали наші підприємства пізніше, ми досить багато речей врахували. І наше виробництво набагато сучасніше, правильніше і ефективніше.

– А де ви зараз більше інвестуєте?

В Україні ми інвестуємо в розширення виробництва. Якщо ми говоримо про розширення перероблених продуктів, природно, це буде саудівський ринок, в принципі весь арабський ринок в цілому. Тому що Європа – це не панацея. Найбільшим імпортером в грошах є взагалі Канада.

– У нас там вільна торгівля також?

– Ні, Канада чітко закрилася від української курки. Це така ж історія вільної торгівлі, як з Європою, один в один. Чутливі товари, які можуть бути конкурентні для канадців, закриті. І абсолютно повністю все відкрито в українську сторону. Наступний найбільший імпортер продукції – Саудівська Аравія. Європа всього лише одна з багатьох. Тому ми говоримо про Європу тільки як про один з наших потенційних ринків. Не можна орієнтуватися на один ринок, адже незрозуміло що на ньому може статися, який колапс може статися. Ти повинен мати достатню диверсифікацію.

– Якісь конкретні плани у вас вже визначено?

– У всіх згаданих мною регіонах це або працюючі підприємства, або торгові команди з України, або відкриті склади і дистриб’юторські компанії. Ми сьогодні імпортуємо практично половину виробленої продукції.

– Який розмір інвестицій?

– Це більше $50 млн. І це ще не межа.

– А в Україні?

– В Україні це $300 млн. на наступний рік. $50 млн ми вже інвестували цього року в європейський ринок.

– Чи працюєте ви в тому напрямі, щоб якось скасувати або знизити ці загороджувальні бар’єри на європейському ринку?

Працюємо дуже багато, але європейці стоять на смерть. А в України досить слабка позиція. Та я просто не вірю в це. Тому ми діємо за своїм планом, розуміємо, що мита є і квоти не будуть збільшені.

– Де брати зараз кошти на такі масштабні інвестиції?

– Існуючий бізнес – це раз. Та залучення кредитних ресурсів на ринку – це два.

– Тобто ви берете міжнародні кредити?

– Так. Ми не беремо внутрішні кредити, тільки облігації або кредити західних банків. У нас достатній рейтинг, і він однаковий з рейтингом країни.

– Ваш прогноз. Як будуть розвиватися наші відносини з Європою в торговому відношенні?

– Я думаю, що вони не будуть краще. Європа нас боїться. Європа нас не хоче. Вони хочуть отримати речі, які вирішать їхні проблеми, а не вирішують наші. Це боротьба, нормальна конкурентна боротьба. І той, хто буде розумніше, ефективніше, цілеспрямованіше, той і переможе.

 

 

 

Розмовляв Андріій Леденьов

 

 

 

Джерело: НЧ

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s