Тетяна Козаченко: Стара влада досі має великий адміністративний ресурс (повна розмова)

28 жовтня 2016 р.

qpcmfvqs2ozam8jДиректор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко в інтерв’ю “АСН” розповідає про тиск та кримінальні справи проти неї, про те, що державні органи досі не оновилася, чимало держслужбовців так і залишилися безвольним «планктоном», а ДФС та митниця все ще – найбільш корумповані державні органи.   

Чому люстратор йде  

– Ви заявили про свою відставку у найближчі місяці. Коли ви плануєте піти з посади і чи знаєте, хто буде вашим наступником?  

Це однозначно не відставка. У мене нема політичної посади та владних повноважень. Немає права підпису, що би створювати якісь юридичні наслідки. Це заява про моє звільнення. Це не примха, не випадкове рішення.

Я неодноразово говорила, коли йшла на цю службу, що готова два роки свого життя присвятити саме державній службі, змінам системи. І рік тому, і зараз, зазначаю – моя державна каденція – два роки. Чому саме два роки, бо закон (“АСН”: “Про очищення влади”) дає десять років. Протягом двох років повинні бути перевірені всі чинні посадовці. Після цього закон має працювати як фільтр. Фактично ті, хто переховувався, захочуть повернутися. Тобто, претендувати на державні посади, закон їх має не пропустити. Для цього мені не треба  бути десять років на державній службі.

– Тобто, ви виконали свою частину роботи?  

Є Департамент, який працює абсолютно злагоджено. Можете зайти та подивитись: працюють люди від 25-ти до 30-ти років. Вони молоді, принципові. Здатні вести ефективну роботу.

Більш того, перевірки особливо відповідальної категорії посад вже відбулися. І до того, як відбудеться моє звільнення, Департамент прозвітував про 2 роки роботи. Ми зробили це у цифрах, фактах, інфографіці. “Закон про очищення влади” стосується невеликого сектору проблем за кількістю посадових осіб. Однак саме цей сектор є надзвичайно важливий.

Так, закон усуває від державних посад лише певну кількість посадовців. Але яких високопосадовців – корумпованої, олігархічно-фінансової та адміністративно-політичної заангажованої системи, всіх, хто тривалий час були на цих посадах. Бо вони не здатні провести реформи.

Люстрація лише дає підгрунття для майбутніх реформ, які мають відбутися. У зв’язку з тим, що основна місія закону реалізована, я хочу рухатися далі. Адже очищення влади не обмежується лише цим законом.

– Ви написали вже заяву?  

Заяви не підписані. Але моє рішення доведене до міністра. Я йду у листопаді.

– З чим пов’язане ваше звільнення?  

Я хочу займатися більше широкою сферою очищення влади на громадських платформах. Бо зараз громадські інститути, журналісти, я вважаю, є найбільш ефективним механізмом проведення подальших реформ.

Я хочу бути на тих платформах, де зможу бути найбільш ефективною. На жаль, це на сьогодні не про державні органи.

  – Не боїтеся, що ті хто прийде слідом, просто не зможуть на достойному рівні продовжити розпочате? 

Знаєте, цікаве питання. Я взагалі не думала тай ніколи не ставлю так питання: “чи можу я зробити? Чи раптом щось станеться щось погане?” Я завжди вважаю, що все що відбувається, то до кращого.

Будь-які зміни, то нові можливості.

Наприклад, зараз ще нема 100%-вого розуміння, хто буде виконуючим обов’язки до проведення відповідного конкурсу за обов’язковою участю громадської ради. Колектив провів свої збори, щоб звернутися до міністра (“АСН”: юстиції Павла Петренка) щодо призначення виконуючого обов’язки.

– А кого рекомендує колектив на Ваше місце поки що як “в.о”?  

Знаєте, до того, поки міністр не розглянув усі ці пропозиції, я хочу, щоб право приймати рішення все ж залишалося за Міністерством, як передбачено законом. Нехай це буде маленькою інтригою сьогодні. Але я хочу зазначити, що склад департаменту залишається у повному обсязі.

І тут побудована така дисципліна та формат, що рішення приймається тільки з обговоренням та вислуховуванням пропозицій. У нас тут є субординація, але нема підпорядкування. У нас кожен тиждень є обов’язкова нарада, де ми визначаємо що хочемо зробити.

І той звіт (“АСН”: про два роки люстрації) – це не мій звіт, не про мою діяльність. Це звіт про діяльність департаменту під моїм керівництвом. В цьому приймали участь всі представники департаменту. Тому вони знають цю методологію і організацію. Те що я є фактично публічним обличчям, це не змінює того, що роботу роблять люди, які зараз є в Міністерстві юстиції.

– А от які у Вас відносини з міністром юстиції?  

А які бувають? (посміхається) (“АСН”: після паузи).

– Робочі, натягнуті, проблемні…?  

Робочі бувають натягнуті. Але вони все рівно робочі. Відносини у нас робочі, привітні! Але це не стосується державної служби. (“АСН”: посміхається)…

Стара система все ще сильна

… В мене взагалі є великі зауваження до того, як працюють державні органи, які не оновилася. До всіх цих кадрів, які є планктоном на державній службі.

Мені постійно, знаєте, що казали? “Люстрація вихолощує професіоналів”. Це перший міф! Бо люстрація не стосується взагалі середньої ланки. Вона не стосується тих, хто виконує роботу, а тих, хто безпосередньо приймає рішення.

Я жодного разу не бачила серед, тих, хто пробув у системі багато років, і був готовий, коли бачить порушення закону чи незаконні рішення, про це заявити. Кожен з технократів, бо так побудована система державної влади, робить усе, щоб відвернутися, наче вони нічого не знають. І це і є проблемою.

Бо ці технократи формально підтримують видимість того, що державна служба працює. Але злочини та усе, що відбувається, вони не здатні зупинити. Таким чином вони створюють ілюзію роботи, будуючи 100%-ою частиною системи, яка не здатна змінитися на краще. Вони самі підтримують її існування.

Але час змінився. Потреби суспільства теж змінилися. Люди вже не готові утримувати весь цей роздутий штат, який насправді не надає нам відповідного сервісу. Вже очевидно, що проблеми є серйозні. Неможна сказати, що за Януковича було краще лише тому, що зараз “не по-другому”.

Зараз – це прямі наслідки їх державного управління. Того, що вони викачували ресурси з країни, розставляли виключно представників “сім’ї”, родичів-знайомих, щоб ділити країну на приватні інтереси для власного збагачення. Після цього вони не просто проявили неповагу, а насильство до цивільного населення та мирних зібрань. Це привело до того, що були системні та масові порушення прав людей, а головне – до смертей. Після цього сталася воєнна агресія, анексовані території. Це все наслідки їх державного управління.

Нам нема куди повертатися.

Це потрібно усвідомити та усунути. Але що робити, коли система настільки згнила? Коли нема професійних підготовлених кадрів, політичних еліт, які можуть бути призначені? Реанімація держави відбувається дуже складно. Бо фактично у владі змінюються обличчя, однак люди настільки звикли використовувати посади для власних інтересів, що це з менталітету дуже важко викорінити.

Більше того, ті, хто був при владі десятки років цілими сім’ями, вони мають великий адміністративний ресурс. Всі їх люди так само залишаються в прокуратурі, в судах, на державних посадах. Вони мають величезний матеріальний ресурс. Те, що вони награбували, отримали безкоштовно, а це «заводи-пароходи-фабрики», так само використовується для накопичення ресурсів. Вони продовжують вести тут бізнес. Навіть ті, хто втік з країни.

Виникає наступне питання: чому за 20-ть років всі ці псевдоеліти не побудували тут нічого нового, щоб країна могла жити?

Ні нових фабрик, ні заводів, нічого не розвинули та нічого не створили? Що ми насправді виробляємо? Що ми можемо запропонувати світу? При тому, що українці складають світову еліту науковців, винахідників, але мешкають в інших країнах.

Ми форварди з написання IT-програм, величезної аутсорсингової платформи. Можна подивитися, які посади та місця українці займають в інших державах світу. Люди були вимушені виїжджати. Проте багато що змінюється.

У 2004 році були “проблиски” того, що в країні народилася свобода слова. Незважаючи на всі проблеми, цей здобуток дав можливість людям, які є освіченими, бути вільними у своїх висловлюваннях.

Українці не хочуть жити в країні крадії, тому вони й вийшли на Майдан, бо євро вибір стосується їхнього майбутнього, їхньої самореалізації.

І зараз громадські інститути теж бачать, що влада вимушена зважати на інтереси суспільства. Світ змінюється.

Люди мають можливість виїхати в Європу, подивитися, як там живуть, що там відбувається, можуть порівняти. У тому числі, побачити, що відбувається поряд, в Росії. Саме тому люди зробили свій вибір.

Бо Янукович тоді торгувався. В чому, по суті, є узурпація влади? Що не народ вирішував подальший курс країни: Захід або Схід? Іти нам до Європи або до Митного союзу?

Не люди це вирішували, народ до останнього не знав, що обере одна особа в країні – президент, який не зважав взагалі на волю людей. Люди вийшли на Майдан не для того, щоб змінити владу, а щоб показати свій вибір, що вони хочуть йти до тих цінностей, які є в європейському світі.

В принципі, зараз дуже важливо, щоб демократичні активісти, як би їх не намагалися дискредитувати, щоб вони надалі нарощували свою масу. Бо від цього буде залежати: чи будуть далі відбуватися зміни чи ні.

Хто і як тиснув на люстратора  

– У своїй роботі ви відчували тиск на себе? Якщо так, то від кого, чи від якої структури? У чому це виражалося?  

Я спостерігала і не відчувала…. Я не чутлива! (“АСН”: сміється). Проблема в тому, що я не чутлива!

– Тобто, тиск був?

Я можу сказати, що було. Були обшуки безпосередньо у мене вдома. При тому, що про злочин я заявила сама. Але до кого прийшли в першу чергу перевіряти та робити обшук? До мене, а не до людей, які підписували документи! От цікава тема! Так? Після цього є порушені кримінальні провадження по заявах, перевірки та запити від народних депутатів, а також псевдо розслідування від телеканалу “ІНТЕР”.

– Які саме депутати? Конкретні прізвища?

Каплін (“АСН”: нардеп фракції БПП).

– Він ініціював порушення проти Вас справи?  

Зараз неможна порушити кримінальну справу за заявою. Це внесення заяви до реєстру. У будь-якому випадку, заяву треба внести до реєстру, присвоїти їй номер. Просто фігурантом є особа, якій пред’являють порушення. Але не оголошується підозра, обвинувачення.

Проте, у цей час можна провести слідчі дії, наприклад, прослуховувати телефон, про що не буде знати особа. Робити інші дії, перевірки, іншим чином тиснути на особу.

Я допускаю, що є й інші кримінальні провадження, про які я навіть не знаю. Зараз є кримінальне провадження проти мене про внесення завідомо неправдивих відомостей моєї декларації.

– Щодо Вашої квартири?  

Так, що мною не була задекларована квартира, її вартість. Але це є не правдою. По-перше. Ця стаття Кримінального кодексу України діє виключно до електронних декларацій, а не паперових. Тому саме ця справа підлягає закриттю. По-друге, все, що викладене у заяві, не відповідає дійсності.

От хочете, я зараз вам покажу, як це відбувається?! (Дістає з шухляди столу велику червону теку)

 

Ось! І це не єдина папка. Ось ця папка – це перевірки мене особисто. Тут немає ще чотирьох податкових перевірок щодо мене! У тому числі, був виписаний штраф на суму 211 тис. грн.

– За що?  

У мене був юридичний бізнес. Треба розуміти, що таке юридичний бізнес. Ти є, в тебе є клієнти. Ти пішов, їх немає. Фактично юридичний бізнес не можна продати в нашій країні. Це сервіс в нашій країні. Його не можна захопити, бо це ти сам, мозок – твій робочий стіл, який без тебе нікому не потрібен.

Мої партнери по бізнесу сказали: “ти йдеш на державну службу, ми готові в тебе викупити частку по номіналу”. Я за це їм вдячна, бо саме за ці гроші я і жила. Отже, я продала свою частку цієї компанії за ті гроші, які офіційно внесла в статутний фонд через банківську установу.

Податкова мені сказала: “ви продали компанію майже за 1 млн. грн, доведіть, що ці гроші вносилися у статутний капітал вами особисто через банківську установу”. Плюс. Ми сповіщаємо вас, що перевірка закінчується завтра. У вас є один робочий день, щоб надати усі документи за 7 років. Покажіть усі  квитанції».

Зрозуміло, що за один день я всі квитанції показати не змогла. І мене виписали податкову вимогу – 211 тис. грн. Я звернулася зі скаргою до ДФС Києва. До тієї самої ДФС столиці, яку очолює Людмила Демченко, яка підпадає під люстрацію, вона є в реєстрі.  

– Не люстрована й досі?  

Люстрована. Але суд її відновив за три дні. А після цього зупинив справу, щоб ми не змогли її оскаржити.   Щоб ви зрозуміли, що відбувається.

Абсурд у тому, коли я принесла усі-усі квитанції, всі оригінали за всі 7 років, вони мені сказали: “так, ми бачимо, що нам принесли оригінали, але ми хочемо окрім оригінальних виписку банків, касовий чек на кожну операцію, коли ви їх вносили!”.

Це просто нонсенс. Це маніпулювання юридичними процедурами. Весь час вони сподіваються, що людина пропустить строки, або неправильно оформить документи. Тобто, вся податкова система країни не направлена на те, щоб розібратися.

Я ж не бізнес вела. Я створила юридичний сервіс, робочі місця, сплачувала податки. Але країну це не цікавить. Податкову це не цікавить! Вони за будь-яких умов хочуть зробити найбільш негативні наслідки для будь-якого суб’єкта оподаткування. А не так, щоб був бізнес і він мав можливість сплачувати ці податки.

Це рішення я оскаржила. І вони скасували штраф в 211 тис. грн., залишивши штраф приблизно в 5 тис. грн. При цьому, жодної відповідальності посадовці в податковій не понесли за необґрунтовані висновки і остаточний штраф я оскаржила в суді. Це принципово!

– Ми пам’ятаємо, що відповідно до статистики минулого року саме ДФС була “лідером” по невиконанню закону про люстрацію.  

Я можу сказати, що ДФС і зараз така! Так. Саме в ДФС найбільше прикладів саботажу Закону “Про очищення влади”.

Бо податкові та митні органи досі залишаються найбільш корумпованим органом у державі. Корупція включає в себе всі складові: політичні, фінансові, адміністративні. Всі посадовці, які там перебували, так там і залишаються досі.

Чи можемо ми говорити, що митниця у нас працює прозоро? Хто у це вірить? Коли у мого друга (Карла Волоха) вкрали авто, то я зателефонувала в Одесу хлопцям, які там працюють в МВС та запитала: які шанси знайти машину? То мені відповіли: “Тетяно, у нас ділянки кордонів, які взагалі не контролюється! Можна завезти і вивезти будь-що. ДФС про це знає”.

Подивіться як живуть керманичі митних, податкових органів, як живуть їх діти, як розквітає бізнес їхніх родичів! Навіть у люстраційних питаннях вони найбільш винахідливі!

Користуються  судовими рішеннями, винесені іменем України, як бронею. Тому вони йдуть у суди, які видають їм індульгенції і повертаються на свої посади.

Цікаво те, що у випадку, якщо судова справа стосується звичайного посадовця, то вони відмовляються розглядати судові справи. І лише у виключних випадках, коли це дуже велика посада, владна посада чи з корупційними ризиками, то саме для таких людей суди не зупиняють справи, а виносять рішення-індульгенції.

Коли, наприклад, Роман Насіров, буде прикриватися, що він не може звільнити когось із своїх підлеглих, бо є рішення суду, це неправда. Бо у нього був термін, щоб їх звільнити. Але він їх спеціально не звільняв. Він спеціально чекав, щоб йому приносили рішення судів і була можливість їх не звільняти. Наприклад, один з “яскравих” таких прикладів – це пан Андрухів. Це людина, яка очолювала Дніпропетровську податкову області.  

За Януковича?  

Ні, зараз. За Януковича він займав іншу посаду, але теж люстраційну. Після цього він був призначений та виконував обов’язки голови Дніпропетровської податкової, всієї області. Коли Кабмін доручив всіх звільнити, то частину звільнили, а по Андрухіву – чекали, не звільняли. Поки він не приніс ухвалу, яка забороняє його звільняти. Він і далі працює в податкових органах…

В Адміністрації Президента могли вплинути на нормалізацію ситуації з декларуванням

– Згідно з “Законом про очищення влади”, який діє два роки, люстровано 98% чиновників. Чи можна стверджувати, що люстрація насправді відбулася?  

Закон “Про очищення влади” – це люстраційний Закон, але не Закон про люстрацію. Він навіть назву іншу має. Сам Закон передбачає декілька люстраційних критеріїв, за наявності яких застосовується тимчасова заборона доступу до державних посад.

Перший критерій передбачає боротьбу з тоталітарним режимом, тобто усунення недемократичних еліт, керівництва. Мова навіть не йде про їхню відповідальність (це прерогатива правоохоронних органів і судів), а про їхнє усунення від посад, бо держава визначилася, що не потребує їхнього досвіду для відновлення державного управління та для проведення реформ.

Це перше. От у цій частині закон спрацював на 98%.

Друга частина – це боротьба з комуністичним режимом. В цій частині я не можу перевірити виконання закону, бо це частина відпрацювання СБУ, яка не надає можливості перевірити повноту інформації. Частково виконана ця частина, але наскільки, об’єктивно не оцінити.

Третє. Це майнова перевірка на визначення законності джерел набуття майна за час державної служби посадовцями, про що вони повинні пояснити. Така процедура фактично була знівельована органами ДФС.

В країні  700 тис. посадовців, зокрема 300 тис. державних службовців на момент набуття законом чинності. Зараз цей обсяг посадовців вже менший. Отже, в реєстрі щодо майнових декларацій у нас всього з 700 тис. осіб, що підлягають перевірці після двох років – 110 осіб!

І там не буде осіб, імена яких пов’язують з реальними статками і корупційними ризиками екс-голови Вищого господарського суду Татькова або його заступника судді Ємельянова, Єршова, який звільнився фактично через майновий скандал з МВС, та всіх інших.

Тому цей останній критерій щодо майнової перевірки – повністю нівельований. Треба визнати, що в цій частині закон не спрацював.

Але очищення відбувається різними шляхами й інструментами. Зараз запроваджуються інші механізми очищення, які мають зробити те очищення, яке не спромігся  забезпечити  цей закон, бо його виконували ті органи, які не оновилися. Це антикорупційне законодавство, запровадження електронного декларування.

–         У Вас були труднощі з поданням е-декларації?  

По е-декларуванню найбільше часу зайняло отримання довідок з відповідних органів, щоб не було помилок. Були деякі питання. Вони полягали у тому, що я хочу задекларувати деякі моменти, але ця електронна декларація цього не дозволяє.

Наприклад, ще в 2014 році я надала позику фізичній особі , яка забезпечена нотаріально іпотекою. Тобто свої власні кошти за угодою з нотаріальним оформленням за рік до державної служби надала іншій особі. І в неї переді мною є борг. Але немає графи, де я можу зазначити іпотечні зобов’язання переді мною.

Або, наприклад, ще 10  років тому, в 2006 році, я з чоловіком  купила будинок. Після цього ми цей будинок покращили: замінили вікна, дах. Ця програма не дає можливості це відобразити, а я це хочу зробити.

Є моменти які, я вважаю, пропущені, наприклад,  за витратами разова виплата, що менше 50 мінімальних заробітних плат, не декларується. Багато посадовців витрачають великі кошти на навчання дітей, зокрема за кордоном, якщо такі витрати щомісяця разово на гривню  – менше ніж 50 МЗП, а на рік реально становлять 500 МЗП за сукупністю, то в декларації цього не буде видно.

Але навіть зараз, безперечно, е-деклорування є надзвичайно важливим. Але ще важливішим буде реалізація, якщо не відбудеться реальних оцінок і наслідків від антикорупційних органів, то це може повернути нас у гіршій стан, ніж було за часів вседозволеності посадовців за Януковича.

– А хто винен у тому, що така програма написана? Що депутати та міністри до останнього не могли подати електронні декларації?  

Програма написана нормально. В неї нормальний інтерфейс, вона не складна. Питання у тому, хто складав технічне завдання. Які це фахівці робили? Бо ІТ-фахівці, компанія відображає лише замовлення. Їм дали технічне завдання – вони реалізували. Цікаво, чи не заклали «жучки», які можуть в подальшому рятувати  чиновників.

– Програмісти говорять, що ці “жучки” та проблеми були закладені з самого початку. Що вони прогнозовані. Питання справді до тих органів, які забезпечують роботу цієї системи. Хоча в результаті ми бачили, як НАЗК та Держспецзв’язку “переводили стрілки” один на одного. На Вашу думку, хто стоїть “на горі” за тим, щоб закон у цій частині, а саме електронного декларування, був провалений? 

Знаєте, не треба шукати темну кішку в темній кімнаті. Це є просто очевидним. Електронне декларування 100% демонструє рівень державного управління. При наявності Адміністрації Президента, при тому, що Президент пропонує Генерального прокурора, а він є екс-головою його фракції, має більшість у парламенті, більшість міністрів в уряді, ви уявляєте, що державні органи та інші здатні діяти поза волею Президента? Ви уявляєте, що голова СБУ чи Генпрокурор можуть діяти поза ініціативою Президента? І досі цієї незалежності та автономії немає, вона відсутня.

Тому, в принципі, Адміністрація Президента має всі можливості та механізми і ресурси  державного управління для забезпечення належного функціонування саме цього напрямку.  

В тому числі, розуміючи, яким чином обиралося НАЗК, яким чином його члени призначалися Президентом, як працюють всі державні органи. Якщо взяти Держспецзв’язок та інші державні органи, то я навіть собі не уявляю, що вони та їхні працівники здатні виступити проти Адміністрації Президента чи робити власну політику, чи бути відокремленими. Тому в країні при наявності політичної волі можна все це усунути, а правильніше  – притягти до відповідальності всіх, хто «влаштовує» штучні проблеми.

– Раніше Ви та Єгор Соболєв говорили, що після першого етапу люстрації, потім після е-декларування, розпочнеться третій етап очищення влади. Що це буде за процес? Буде якась обробка внесених чиновниками даних? Які нові ініціативи Ви готуєте найближчим часом? 

Ви хочете, щоб ми розкрили усі плани? Знаєте, яка проблема робочих процесів на сьогодні? Багато експертів мають спільну думку, що має бути в результаті, але дуже часто думки відрізняються щодо механізмів та процедур досягнення, і вже на стадії процесів з’являються розбіжності. Поки плани не набули остаточної об’єктивної форми, не прийнято рішення, не хочеться це анонсувати.

Бо ті сили, які зацікавлені тільки у власному існуванні, а не нормальній країні, можуть нашкодити процесам, щоб нівелювати ризики для себе. Тому ми нікого не попереджаємо.

Нехай чекають на те, що ми у боротьбі з корупцією будемо займати найактивнішу позицію та застосовувати відповідні процедури. Ідеї однозначно у нас є. Зміни і запровадження всіх люстраційних і антикорупційних механізмів відбувається досі завдяки людям, активістам, журналістським розслідуванням.

 

Закон про люстрацію все ще можуть скасувати  

– Раніше ви говорили, що люстрації підлягає і 21 народний депутат. Вони через суд оскаржують свою люстрацію. Якщо Конституційний суд, наприклад, зараз скасує Закон “Про очищення влади”, якими будуть наслідки? Чи справді існує загроза, що КСУ “заверне” Закон “Про очищення влади”? 

Чудові запитання у тій частині, що ви ставите запитання, які є риторичними або треба мати талант передбачення. І в більшості випадків запитання так побудовані, що ви й самі на них відповідаєте.

– Тобто Конституційний суд без проблем може своїм рішенням відмінити закон? По суті, за ініціативою депутатів колишньої Партії регіонів.  

Я поясню, чому тут є гра слів. Свого часу, коли я займалася юридичною, адвокатською практикою, то один з клієнтів мене спитав: “Чи може, Тетяно, бути так? Чи може державний орган зробити так?”. І я його спитала у відповідь: “А чи може тебе міліціонер вдарити по голові?” Він подумав і сказав:  “Може!”- «А чи має право?» –  «Ні!»

Так от. Треба розрізняти: чи може Конституційний суд і чи має право?

Чи може? У цьому складі суд може це зробити. Враховуючи, що у цьому складі є 6 суддів, які мають конфлікт інтересів з цим законом. А це юридична перепона. Тому, так – такий склад може!

Інше питання, чи має право?  Вже той факт, що КСУ замість одного місяця розглядає це конституційне провадження вже більше півтора року, багато про що говорить! Враховуючи, що в ЗМІ вже з’явилися проекти їхніх рішень, підписані суддями доповідачами, де вони вбивають усі системні норми закону, то знову – так, можуть!

Але є думки експертів, екс-членів КСУ, наприклад Домбровського, який сказав, якщо вам цей закон у чомусь не подобається, то це питання поліпшення закону, внесення змін до нього. Однак це не означає, що він є неконституційним. І це питання юридичної практики, а не конституційного провадження. З міжнародної практики це є очевидним.

Більш того, міжнародна спільнота підтримала цей закон. Якщо ознайомитися з рекомендаціями щодо безвізового режиму з ЄС, то там теж є вимоги щодо люстраційного законодавства. У висновку Венеціанської комісії є також прямі ствердження, що цілі саме цього  закону є правомірними. Крапка. Тобто насправді всі, хто не обіймає і не обіймав найвищих посад, намагаються нас підтримати у цьому законі, суспільство підтримує цей процес.

А всі перепони на шляху його реалізації, які ми бачимо, чиняться з боку влади, старого складу частини Конституційного суду. Ці 6 суддів, у яких є конфлікт інтересів, по суті, є блокуючим пакетом.

Все, що вони мали б зробити, це не їхнє право, а обов’язок, так це взяти відвід. Вони мали б заявити про самовідвід. Однак вони не готові це зробити. Не хочуть допустити цього. Вони і досі користуються правом, що їхнє рішення не підлягає скасуванню. А зараз вже, відповідно до норм судової реформи та конституційних змін, не буде такої підстави звільнення судді КСУ, як порушення присяги.

– Коли буде поставлена крапка Конституційним судом? 

27 жовтня у них був черговий розгляд у закритій частині засідання конституційного провадження. І вони знову перенесли питання на невизначений термін. Вони вже півтора року як  повинні були винести рішення. Але що вони будуть далі робити – нікому невідомо! Не можна прогнозувати подальше порушення законодавства  суддями КСУ. Можна прогнозувати лише дотримання законодавства, але в цьому випадку це не працює

– Тобто за політичною мотивацією вони можуть відмінити закон у будь-який час? 

Я думаю, що Конституційний суд обрав наступну політику: вони були здатні та були готові скасувати системні норми закону, щоб він був “вихолощений”. Коли, наприклад, “Опозиційний блок” та ті, хто подав це конституційне подання, говорять, що вони намагаються скасувати не сам закон, а виключно деякі  його положення, це надзвичайна маніпуляція та лукавство.

По-перше, тому що там ідеться не про деякі положення, а там зачіпаються системні норми. Після їх відміни закон просто стане порожнім. І, по-друге, Конституційний суд необмежений поданнями, він може відмінити закон в цілому, якщо буде вважати це за потрібне.

Тому, в принципі, передбачати, що буде далі відбуватися з Конституційним судом, вкрай важко і на цьому етапі слід не розгадувати їхні подальші дії, а проводити таку громадську роботу та реформи, щоб дії державних органів, зокрема КСУ, могли бути виключно законними.

– І ще про скасування Закону. Може бути все, що завгодно?  

Так. Може бути все. Але в цьому випадку Конституційний суд візьме на себе цю відповідальність. Бо цей закон прийнятий для дотримання саме прав всіх людей на належне державне управління.

Закон не порушує фундаментальних прав посадовців, а стосується права держави визначати умови доступу до державної служби,  держава повинна регулювати цей доступ для забезпечення порядку і життя країни, а не забезпечувати працевлаштування на конкретних посадах окремих людей, які вже проявили «здатність» здійснювати державне управління повною мірою, наслідком саме їхнього управління ми маємо понівечену розграбовану країну.

Хоча сам закон не забороняє їм реалізовуватися в будь-якій іншій сфері, державні посади – це не приватна власність, вони можуть бути навіть народними депутатами, багато з них переховуються в парламенті, користуючись недоторканністю.

Чи готовий  Конституційний суд повернути на державні посади тих, кому забороняє це забороняє закон? Побачимо. Пройшло два роки Закону, залишилося ще 8, може, КСУ здатен не розглядати належно конституційне подання не півтора року, а ще вісім? І таким чином надалі ухилятися від своїх функцій? В будь-якому разі всі процеси, що відбуваються, є публічними і люди можуть дати власну оцінку тому, що відбувається. Все це впливає на майбутнє, на лідерів, партії, політику, сприйняття, реформи.

 

Топ-3 порушників люстрації

– Які органи влади є “лідерами саботажу” люстрації? Рік тому це були ДФС та МВС? Наразі ситуація не змінилася? Які ще органи в цьому списку? 

Після ДФС – це МВС, а потім – СБУ. Я поясню чому. Тому що МВС та СБУ взагалі не визнають, що у них є самостійні структурні підрозділи в центральному апараті, керівники і заступники яких підлягають люстраційній забороні за умов, що вони перебували на своїх посадах більше року за президентства Януковича, або під час акцій масових протестів взимку 2013-2014.

Тобто за кількістю посад в центральному апараті, в Києві, є відомства, які відповідають за цілі напрямки по всій Україні: слідчі департаменти чи управління  карного розшуку, внутрішньої безпеки, представництва у судах тощо. А МВС каже, що у них нема самостійних структурних підрозділів, окрім ДАІ та Державної служби охорони. При тому, що береш положення про кожний такий департамент центрального апарату, де просто у заголовку написано, що це є самостійний структурний підрозділ.

– Це пряме порушення закону?  

Так. Це пряме недотримання закону. Щодо СБУ, то у них інші пояснення. Вони кажуть, що у них структурні підрозділи називаються “функціональні”. Слова “самостійні” нема, тому ми їх не розглядаємо. От такий казус. Таким чином вони ховають на посадах тих, хто підпадає під дію закону.

– Ви заявляли про те, що на своїх місцях залишається “недолюстрованих” 2% чиновників, яким чином їм це вдається?  Хто це, прізвища скажете? 

На сайті Міністерства юстиції Департамент оприлюднив звіт, де є вся ця інформація. Найбільш гучні ситуації порушень можу оприлюднити:

Олег Валендюк – це екс-виконуючий обов’язки прокурора Києва. Зараз Луценко призначив його першим заступником прокурора Криму. Він 100% люстраційна особа, але яка має рішення суду, що забороняє Генпрокуратуру його звільняти. При тому, що він першим в країні отримав таке рішення суду. Це рішення ховали 6 місяців, про нього ніхто не знав, воно не було опубліковане в реєстрі, Генеральна прокуратура, як відповідач у справі,  в суди не ходила, це рішення не оскаржила, а відразу поклала його в особову справу, щоб у подальшому призначити його на більш високу посаду.

Друге найбільш гучне порушення – це Людмила Демченко – перша особа податкових органів столиці, в 2013 році була призначена в керівництво податкової Печерського району. Зараз вона очолює головне управління ДФС міста Києва. Коли почалися перевірки, щоб до неї не було запитань, вона звільнилася, ДФС нам прозвітувала, що вона підпадає під люстрацію та вона є звільненою, тому вони не можуть застосувати до неї заборону (люстрацію).

А після цього вона була призначена Насіровим очолювати податкову Києва. При тому, що до цього вона була помічницею народного депутата Ніни Южаніної – це Блок Петра Порошенка, голова парламентського комітету податкової та митної політики. Всі збіги, звичайно, «випадкові».

Після того, як Кабінет міністрів наполіг на дотриманні закону і вона була звільнена і навіть відомості щодо неї включені в державний Реєстр, Демченко звернулася до суду та протягом трьох робочих днів там порушили справу та винесли рішення на її користь щодо її відновлення на посаді. Відразу після цього справу зупинили, щоб неможна було її переглянути.

І третє яскраве порушення – це Павло Пашко – керівник найвищого податкового вишу у країни , в Ірпені. Цей ВНЗ формує всі податкові кадри країни. Це саме той ВНЗ, який раніше очолював пан Мельник, з цим вишем весь час пов’язують корупційні скандали. Пашко також має люстраційні критерії і вже 2 роки повинен бути в Реєстрі і не на посадах, зокрема ректора.

Більше того. Спочатку пан Ігор Білоус, будучи головою ДФС, публічно громадськості і студентам обіцяв його звільнити, але цього не зробив.

Потім це повинен був зробити і за дорученням Уряду Роман Насіров, але теж не зробив.

Незважаючи на безліч публікацій, запити Міністерства юстиції, наполягання Кабміну, його не звільнили. А потім Павло Пашко в районному суді отримав рішення щодо захисту своєї честі та гідності щодо спору з невідомим журналістом, що він  нібито не підлягає люстрації.

А які цікаві вибори під його патронатом пройшли щодо вибору ректора, які він «переміг» і закріпив посаду за собою. Зафільмовано, як проводилися ці вибори, як отримували бюлетені і “голосували” люди, яких взагалі немає в списках виборців. Пашко прикривається зв’язками, Роман Насіров так «переймається» необхідністю реформ і змін, що робить все, щоб усі старі кадри залишалися при посадах.

Як тільки випадок щодо підстав люстрації Павла Пашка став публічним, на його захист став народний депутат Андрій Деркач. Саме після цього на радіо “Ера” пішла хвиля аудіозаписів з дискредитації люстраційних процесів. Саме після цього була створена група “Заборонено забороняти”, в яку входять «всі неупереджені, демократичні, нелюстраційні» –  Вілкул,  Бойко, Добкін, Ківалов та інші. Саме Андрій Деркач намагався через парламент у законодавчий спосіб скасувати е-декларування.

– Чимало державних чиновників мають відношення до певного бізнесу. Це всіляко вуалюється. Однак є прямим порушенням закону про держслужбу? Будуть ухвалюватися рішення щодо них? Як з цим боротися? 

Єдине, на чому зараз треба найбільше зосередитись, це е-декларування. Навіть якщо посадовці мають прихований бізнес, то «наклонувати» осіб, які не пов’язані родинними зв’язками, переоформити на них свій бізнес, дуже для них ризиковано, їм все важче і важче приховувати порушення Закону.  Журналістам і громадськості слід бути пильними, і правда стане відома. Всі антикорупційні заходи, е-декларування, – все це має бути механізмом для очищення влади. І роботи в цьому напрямі ще надзвичайно багато.

Розмовляла Анна Стешенко

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s