Директор «Левада-Центру» Лев Гудков: Соціологічні дослідження в Криму суперечать нашим поглядам

7 вересня 2016 р.

12532Російський Мін’юст включив найавторитетнішу російську незалежну соціологічну компанію «Левада-Центр» до реєстру некомерційних організацій, які виконують функції іноземного агента. Цей статус може позбавити компанію можливостей для роботи, зізнається її директор Лев Гудков. «Факт відповідності організації ознаками некомерційної організації, яка виконує функції іноземного агента, встановлений в ході проведення головним управлінням Мін’юсту Росії по Москві позапланової документальної перевірки», – йдеться в тексті повідомлення Мін’юсту, розміщеного на сайті відомства.

Між тим сама перевірка була здійснена після відповідного звернення до Мін’юсту лідера руху «Антимайдан», сенатора Дмитра Сабліна. Російське міністерство стверджує, що соціологічна компанія мала значний прибуток саме із спільної діяльності російських соціологів з американськими партнерами.

В інтерв’ю «Главкому» Лев Гудков розповів, чому Кремль позбавляє «Левада-Центр» права на роботу, для чого провладна соціологічна компанія ВЦИОМ купила телевимірювача TNS, та про те, чому Крим для пристойних соціологів – зона відчуження.

Пане Гудков, що означає для вашого бізнесу статус іноземного агента?

Зараз дуже складно про це говорити. Ми намагаємося оскаржити в судовому порядку (рішення Мін’юсту РФ, – «Главком»), у нас відбуваються перевірки. Але, чесно вам скажу, шансів мало. Це (статус іноземних агентів) створить купу усіляких проблем, складнощів у проведенні соціологічних досліджень. У меншій мірі це зачепить комерційні дослідження, якими ми заробляли гроші на наші ініціативи, наші дослідження, наприклад, політичні, суспільно-значимі?

Чи є це перепоною для отримання на такі дослідження грантів?

Грантів у нас після перших перевірок у 2013-2014 роках уже не було. Ми відмовилися від цього після ухвалення закону про НКО (некомерційні організації). До останнього частково заробляли діяльністю у спільних проектах або виконанням комерційних маркетингових досліджень. Я не можу сказати, що це складало більшу частину нашого бюджету, але це дозволяло нам, перерозподіляючи прибуток, все-таки проводити власні моніторингові дослідження.

Що нині дало підстави Міністерству юстиції записати вас у іноземні агенти?

Приводом став політичний донос організації «Антимайдан» про те, що ми, проводячи спільні дослідження з американським університетом у Вісконсині (Університет Вісконсин-Медісон), надаємо різного роду структурам цінну інформацію розвідувального характеру.

До останнього часу Кремль не чіпав «Леваду-центр», оскільки був зацікавлений, щоб незалежна соціологічна контора підтверджувала реально високі рейтинги Путіна та партії влади. Чи говорять останні події про те, що нині з підтримкою у Путіна і його «Єдиної Росії» не все гаразд?

Я би сказав, що це тільки одне з пояснень. Реально після масових протестів 2011-2012 років різко зросла внутрішня репресивна політика, в тому числі стосовно нас. У 2013-му році почалися перевірки, у 2014-му продовжилися. Ми залишилися єдиним великим незалежним центром, оскільки усі дрібні регіональні такого роду соціологічні центри фактично або зачинені, або визнані іноземними агентами. Тому що якраз вони сиділи на грантах, на відміну від нас, а ми не вимагали грошей з бюджету і не отримували гранти від інших. Був змінений закон про НКО і політичну діяльність. У ньому написано, що проведення соціологічних опитувань на іноземні гроші, яка б не була у цих досліджень ціль, дає привід звинуватити організацію у тому, що вона діє в інтересах іноземців.

В разі найгіршого сценарію – закриття «Левада-Центру» – чи маєте намір створити новий дослідницький центр?

Зараз складно про це говорити. Так, питання про це стоїть, воно дуже актуальне. Але що значить створити нову компанію? Якщо неможливо заробляти гроші на дослідженнях, то яким чином ця нова компанія існуватиме? Так, люди, професіонали у нас є, але джерела (фінансування) усі перерізані. Нині спостерігаємо тихе лицемірне придушення усіляких незалежних організацій.

На Федеральних телеканалах показують напередодні виборів не лише піар партії влади, а Компартії, ЛДПР, «Справедливої Росії». Це означає, що ці партії входять до умовного владного пулу, до якого іншим партіям шлях закритий?

Абсолютно вірно. Є чотири партії, які вдають із себе різні партії, але в принципі управляються, диригуються з Кремля. Вони просто працюють на різні сегменти виборців, акумулюючи їхні невдоволення, проблеми, тим самим роблячи ці групи суспільства керованими. Основний електорат – це «Єдина Росія», це державно залежна група населення: бюджетники, працівники держпідприємств і організацій, пенсіонери тощо. Різні сектори невдоволених, похилих людей збирає Компартія, люмпенізовано-аморфна пролетарська група голосує за Жириновського, націоналістичного популіста.

Зовсім нещодавно провладна соціологічна компанія ВЦИОМ (Всеросійський центр вивчення громадської думки) купила російського телевимірювача, компанію TNS. Для чого це владі?

Це означає, що інтерес влади до соціологічних служб послабився. Головна ставка робиться тепер на контроль над телебаченням як основним засобом пропаганди і маніпулювання суспільною думкою. Це моє пояснення.

Чи є шанс у альтернативних до влади партій пробитися в Думу на прийдешніх виборах?

Немає. Можуть пройти окремі політики, окремі фігури або по одномандатних округах як незалежні, або в деяких випадках як кандидати від партій. Але їхня кількість буде настільки маленькою, що вони не будуть здатні утворити навіть групу, не кажучи про фракцію у Думі. Для вітринного ефекту можуть пропустити когось (в Думу, – «Главком»).

Незважаючи на падіння рейтингу «Єдиної Росії», популярність Володимира Путіна залишається практично без змін. Люди в Росії не повязують президента і партію влади, яку він де-факто очолює?

Ні, люди пов’язують і партію, і президента між собою. Путіна розглядають як лідера, вважають, що це його партія. Але головні досягнення Путіна і головні підстави його популярності – це зовнішня політика, яка ніяк не пов’язана з поточними повсякденними проблемами людей. Він просто в іншій системі координат у сприйнятті людей, він там, де Росія відстоює національні традиції і бореться з підступним Заходом, захищає свої православні цінності тощо. А партії, уряд, регіональна влада – вони сильніше пов’язані з практичними аспектами життя людей. Ось тому нинішня криза відображається на зниженні довіри до «Єдиної Росії» і збільшенні підтримки Компартії і ЛДПР Жириновського.

Не секрет, що російський виборець більше довіряє телевізору, а не холодильнику. Чи змінилося щось у цьому аспекті за останній час?

Це різні площини. Ті, хто думають, що холодильник має визначальне, детермінуюче значення, помиляються. Все-таки ми живемо не по марксизму. Деякі символічні значення не менш важливі для ідентифікації, самоповаги людей, ніж рівень життя і матеріальний достаток.

Соціологія показує значне погіршення соціальної ситуації в Росії за останній рік. Протести можливі?

Так, ситуація серйозно погіршилася. Десь вона досягає критичних величин, тому там відбуватимуться локальні соціальні вибухи. Але підстав для суджень про те, що ці конфлікти переростуть у загальне збурення, поки немає. Локальні конфлікти гасяться легше.

Пане Гудков, останні результати опитувань свідчать про поліпшення ставлення росіян до України. З чим це пов’язано?

Перш за все з тим, що у самій телевізійній пропаганді Україні стали приділяти менше уваги і часу. Акцент на якийсь час був перенесений на Сирію, на Туреччину і перш за все на конфронтацію із Заходом. Це чисто кон’юнктурні рішення (Кремля) при виробленні стратегії маніпулювання суспільною думкою. Це одразу відобразилося на деякому зменшенні агресивного ставлення до України.

Рік тому в інтерв’ю «Главкому» ви розповідали про те, що вивчаєте можливість проведення соцдосліджень у Криму. Чи були такі дослідження, які їх результати?

Ні, власних досліджень у Криму ми не проводили. Ми спробували декілька разів включити Крим у склад загальноросійської вибірки, але це дуже маленька доля, тому судити по ній про кримську ситуацію просто неможливо. Ми спробували, але відмовилися в подальшому включати Крим до таких досліджень.

Що заважає проведенню досліджень на окупованому півострові?

Там потрібно налагоджувати роботу спеціальної служби, створювати фірми, які могли би проводити дослідження. За деякими нашими ідеологічними переконаннями ми вирішили утриматися від проведення там досліджень.

Ваша думка щодо досліджень ситуації на непідконтрольній Україні частині Донбасу?

Я категорично проти таких досліджень з нашого боку.

Ви співпрацювали з українськими колегами з КМІС. Чи продовжуються ці контакти?

Так, продовжуються. Вони полягають в тому, що ми проводимо час від часу по одній і тій самій анкеті дослідження. Наші колеги проводять їх в Україні, ми – в Росії. Наприклад, дослідження щодо ставлення українців до Росії і росіян до України, також про перспективи різних регіонів. А потім порівнюємо результати.

 

 

Розмовляв Михайло Глуховський

 

 

Джерело: Главком

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s