Артем Ситник: Коли є витік інформації, що в місті працює НАБУ, усі корупціонери «залягають на дно»

18 серпня 2016 р.

1080_600_1471448850-8159-foto-uacrisisorgДиректор НАБУ Артем Ситник — про проблеми і здобутки антикорупційного відомства.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник (на фото) — чи не головний ньюзмейкер країни. За плечима молодого (37 років) посадовця – робота в органах прокуратури і розслідування декількох сотень справ, пов’язаних із корупцією. Але це було ще до НАБУ. Пропрацювавши на посаді директора НАБУ рік і три місяці, керівник першої створеної в Україні антикорупційної структури запам’ятався низкою гучних справ стосовно високопосадовців. Це, зокрема, фігурант “газової справи” нардеп Онищенко, суддя Чаус, який “солив” доларові хабарі у трилітрових банках, заступник прокурора Київської області, більше відомий як “цукровий прокурор”…

Нині Антикорупційне бюро опинилося в епіцентрі “міжвідомчої війни” — запеклого протистояння між працівниками Генеральної прокуратури та Антикорупційного бюро. Журналіст “ВЗ” зустрілася з Артемом Ситником, коли він відкривав Львівське територіальне управління НАБУ. Головний антикорупціонер країни відверто розповів про причини конфлікту з Генпрокуратурою, відносини з президентом, резонансні справи і рівень зарплати в НАБУ.

– Пане Артеме, у чому витоки “війни” з Генпрокуратурою?

– Чим більше починаємо розвивати свою діяльність, тим сильніший спротив. Починаються спроби дискредитації новостворених органів. Але нас це не зупинить. На жаль, конфлікт перейшов у політичну площину. Якщо будемо займатися політичними речами, не буде часу на основну роботу. Ми передбачали, що наша робота викликатиме супротив. Реагуємо на це адекватно.

Справа, за якою проводився обшук, через який виник конфлікт із працівниками Генпрокуратури, — за обвинуваченням заступника прокурора Київської області, так званого “цукрового прокурора”. Він був затриманий у травні. Обвинувачується у розкраданні 30 тисяч тонн цукру загальною вартістю 300 мільйонів гривень. Тоді ж, у травні, було затримано ряд співробітників прокуратури. У Тернополі — чотирьох працівників прокуратури, у Київській області, у Херсоні… Звичайно, прокуратуру ця ситуація не влаштовує. Бо ми порушили монополію на притягнення прокурорів до відповідальності. Досі це вирішували тільки самі прокурори.

У квітні ми почали заявляти про необхідність автономного зняття інформації з каналів зв’язку (прослуховування. — Авт.). Таке право має бути в НАБУ. Комусь захотілося провести обшук в НАБУ. Підстава – ухвала суду, в якій не вказано ані конкретних обставин здійснення правопорушення, ані прізвищ  детективів, які вчинили вказане правопорушення, ані інформації про те, в рамках якого провадження, на думку прокурорів ГПУ, здійснювалося «незаконне прослуховування». Цього обшуку могло б і не бути, якби представники Генеральної прокуратури запросили у нас необхідні документи. Вони прийшли з обшуком, їх впустили. Ми надали документи, які підтверджують: те, що написано в ухвалі як підстава для проведення обшуку, — нісенітниця. Могли взагалі не впустити до себе цей обшук, але тоді б дали привід спекулювати на цьому, мовляв, НАБУ є що приховувати. Ми впустили, дали роз’яснення, відповідно риторика у генерального прокурора змінилася. Але навіщо було йти з тим обшуком, якщо не впевнений, що є підстави для нього?

– Може, хотіли залякати або помститися за “цукрового прокурора”?

– Це тиск і намагання дискредитувати. У парламенті вже зареєстрований законопроект про надання НАБУ повноважень на автономне зняття інформації з каналів зв’язку. Восени його має розглянути Верховна Рада. Не виключаю, що обшук саме з цим і пов’язаний. Корупціонери, з якими ми боремося, мають вплив на ЗМІ. Тому відчуваємо на собі медійні атаки. Наприклад, ми затримали посадовців Одеського припортового заводу. Мало того, що їх звільнили з-під варти з незрозумілих причин, так ще й медійно це подається так: “Одеський припортовий завод припинив діяльність, це пов’язано із тим, що НАБУ розслідує кримінальне провадження”. А те, що ці особи підозрюються в розкраданні 200 млн. грн., і це тільки невелика частина схеми, не пишуть.

– Деякі політики критикують, що ви й керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький чи не щодня буваєте на нарадах у президента. Мовляв, як можете боротися із системою, якщо “вмонтовані” в неї? 

– Не знаю, звідки така інформація. Я не буваю на нарадах у президента. Навіть не пригадаю, коли останній раз бачився з ним. А щодо доведення до відома… НАБУ звітує двічі на рік, подає звіт президенту, парламенту, уряду. Ми з керівником САП звітували 10 серпня. У звіті все написано: про спротив нашій діяльності, тиск — усе видно із засобів масової інформації. З генпрокурором Юрієм Луценком у мене була розмова… Сподіваюся, це все-таки ініціатива не генпрокурора, а його підлеглих, які багато в чому його могли і підставити. НАБУ мало в двадцять разів більше підстав провести обшуки в Генпрокуратурі. Але ми цього не робили, щоб не розхитувати ситуацію. Були випадки, коли нам відмовляли у наданні документів, які витребовували по кримінальних провадженнях, і тоді єдиний спосіб був — або діяти конструктивно, або прийти з обшуком. Виходили з того, що треба діяти конструктивно.

– Ви – молода людина, в силу віку не маєте ще глибокого життєвого досвіду. Як ви навіть психологічно даєте собі раду з “акулами”, махровими корупціонерами, через руки яких проходять мільярди? Чи є психологічний бар’єр?

– У мене не може бути ніяких психологічних бар’єрів, оскільки на мене дивляться п’ятсот підлеглих, більшість із яких усвідомлює ризики, які на себе взяли. Я так орієнтую детективів: якщо будуть працювати виключно у правовому полі, їм нема чого боятися. Громадська підтримка їх захистить. Бар’єри можливі тільки тоді, коли є дії, за які потім буде важко дати пояснення. Звичайно, працювати з “акулами” іноді психологічно важко. Але маю сумнів, що у НАБУ є людина, яка думала, що їй тут буде легко.

– У вас і ваших підлеглих високі зарплати. Але порівняно з тими мегакорупціонерами, які крутять мільйонами, ваші зарплати — це копійки. Яка може бути мотивація, наприклад, у рядового детектива, не спокуситися на оманливі пропозиції?

– Однією мотивацією тут не обійдешся. Справді, у фігурантів наших справ є величезні матеріальні можливості. Способи захисту тут різні. По-перше, це інтеграція громадськості в нашу роботу. Наша Громадська рада делегує своїх представників і вони є членами конкурсної комісії, яка відбирає працівників на посади в НАБУ. Маємо з громадськістю постійний контакт, повідомляємо їх, що і як робимо. Якщо навіть захочемо вчинити якісь сумнівні дії, це одразу буде видно.

По-друге, у нас відділ внутрішнього контролю, який моніторить ситуацію. По-третє, усі рішення у справах приймаються колегіально. Не на рівні окремо взятого детектива, а командою. У нас немає таких справ, де працює один детектив, це зазвичай група детективів. Справи контролюю особисто я і перший заступник. Корумпувати усіх неможливо.

А щодо зарплат — вони не високі й не малі. Я вивчав досвід усіх антикорупційних органів. Наші зарплати на рівні зарплат інших європейських антикорупційних органів (директор НАБУ має зарплату 87 тисяч гривень, керівник територіального бюро — 55 тисяч, детектив, залежно від вислуги, близько 35 тисяч грн. — Авт.). Наш детектив отримує так само, як і слідчий спеціалізованих антикорупційних органів у Латвії, Литві…

– Чи за час роботи не пошкодували, що пішли на цю посаду? З огляду на те, що маєте бути кришталево чистою людиною, контролювати кожен свій крок — який годинник купили, в який ресторан пішли вечеряти, яку сумку купила дружина. Крок вліво, крок вправо — одразу хтось починає звинувачувати у зловживаннях. Чи вас не напружує таке життя?

– Я завжди вів скромний спосіб життя. Мені не потрібно думати, куди витратити свої мільйони, бо в мене їх нема. Не можна шкодувати про таке рішення. НАБУ — єдиний орган, який має хоч якусь довіру суспільства. І веде розслідування, які можуть змінити ситуацію в країні на краще.

– Відкрилося львівське відділення бюро. Слід очікувати гучних корупційних скандалів?

– Звичайно, слід очікувати. Західний регіон — це передусім контрабанда. Саме це буде одним із пріоритетів роботи бюро на Львівщині. Ми ще у квітні затримували чотирьох прокурорів і двох міліціонерів у Тернополі. Люди говорять слова вдячності про наших детективів. У Львові ми наразі затримали тільки одного суддю. Пригадую, ми документували ужгородського суддю. На жаль, там був витік інформації: «НАБУ працює в Ужгороді!». Тільки вони не знали, по кому саме працює. Так місцева митниця два дні не працювала! Усі “залягли на дно”…

А коли документували тернопільських прокурорів, то наш штаб був… у полі. Ми не могли розміститися у місті, бо місцеві правоохоронці прочісували всі готелі, щоб вирахувати наших детективів. Було важко, бо була зима, холодно… Якщо кудись надходить інформація, що у місто заїжджає НАБУ, там припиняються усі корупційні дії. Щоправда, коли працівники поїхали, ці процеси поновлюються…

– Генпрокурор Юрій Луценко в нещодавньому інтерв’ю “Високому Замку” розповів, що зустрічався із “антикорупційним гуру” Карлосом Кастресаною (іспанський прокурор, відомий своєю антикорупційною діяльністю в Гватемалі. Кастресана «посадив» близько 150 впливових персон, включаючи колишнього президента країни. — Авт). У своєму інтерв’ю Карлос сказав: “Якщо ви в Україні візьмете в уряду хоча б частину коштів, бюро вже не буде по-справжньому незалежним». Тобто наголошував, що борцям з корупцією потрібно знайти незалежні джерела фінансування. А НАБУ фінансується з держбюджету…

– Причина високого рівня корупції в прокуратурі — якраз те, що їм не платять нормальну зарплату, яку повинні платити правоохоронцям. Якщо не буде належного фінансування правоохоронних органів (не тільки антикорупційних), вони працювати не будуть. Не може прокурор, який отримує 300 доларів зарплати, приймати рішення на мільйон. Хоча для багатьох прокурорів низька зарплата — виправдання своїх низьких результатів діяльності.

Щодо незалежних джерел фінансування НАБУ — маю сумніви. Некоректно, коли правоохоронний орган незалежної держави фінансується не цією державою. Але ми отримуємо технічну допомогу від наших партнерів. Нам зробили сучасну кімнату для допитів, на підході техніка для кримінальної лабораторії. Маємо спеціальні автомобілі для всіх підрозділів, спецтехніку для оперативно-технічних підрозділів. Можна сказати, що ми функціонально незалежний орган. А це важливо для реальної незалежності.

– Ви звітували за попередні півроку роботи. Але які особисто для себе зробили висновки, пропрацювавши рік і три місяці керівником НАБУ?

– Таке відчуття, що витрачено багато сил, але ми ще тільки на самому початку шляху. Зараз закінчуємо третю хвилю (конкурсу на заміщення вакантних посад детективів. — Авт.). Це та “крейсерська швидкість”, на яку ми мали вийти. Після цього вже піде реальна робота.

Конче бракує рішень судів по фігурантах наших справ. Наприклад, справа Онищенка. Вироки судів зламали б цей “комплекс безкарності”, який діє досі. Але суди гальмують процес.

Наприклад, справа щодо керівника центральної установи, який підозрюється у розкраданні 16 мільйонів гривень. Обвинувальний акт щодо нього скерували до суду ще наприкінці березня. Відбулося три судові засідання, його звільнили з-під варти і наступне засідання призначили аж на вересень. Є елементарна справа — щодо працівника Генпрокуратури, який давав хабар члену конкурсної комісії НАБУ за те, щоб поступити на роботу в НАБУ начальником підрозділу. Справа не представляє складності ні для детектива, ні для прокурора. Але лише днями був опитаний перший свідок. Загалом по подібних справах ми вже арештували на півмільярда гривень майна, на сотні мільйонів доларів коштів, величезну кількість нерухомості. Але все це буде «висіти» без руху, поки не буде вироку суду.

Тому ми активно підтримуємо ідею створення спеціальних антикорупційних судів. Принаймні на перехідний період ці суди потрібні. Тому що зараз на суд впливають не тільки шляхом його корумпування, хабарами. А практично на кожне судове засідання приходять люди в камуфляжі і тиснуть на суддів. Судді починають приймати невиважені рішення. Як, наприклад, у справі Онищенка. Чотирьом фігурантам “присудили” заставу у 200 мільйонів гривень, одному з основних затриманих фігурантів — заставу мільйон гривень. Це при тому, що в нього лише в банківських скриньках було 180 тисяч євро та 250 тисяч доларів. Він роздає свої кишенькові кошти, вносить заставу мільйон гривень і виходить. Хочемо його затримати повторно. І що ми бачимо: під’їжджає броньований автомобіль, з нього виходять «тітушки» і починаються спроби його “відбити”. Дякувати Богу, маємо спеціальний підрозділ. Його співробітники забезпечують прикриття нашим детективам, які проводять процесуальні дії.

Довіра до НАБУ справді велика. Проводжу особисті прийоми, приходить багато людей. Скаржаться навіть на те, що ЖЕК труби не міняє. Пояснюємо, що це не наша компетенція. Люди кажуть, ми знаємо, але довіряємо тільки вам.

Довідка «ВЗ»

Артем Ситник народився 19 серпня 1979 року в смт Компаніївка Кіровоградської області. У 2001 році закінчив з відзнакою Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого. Професійну діяльність розпочав у липні 2001 р. на посаді помічника рай­прокурора м. Кіровограда. Від 2004 до 2006 року працював слідчим, керівником слідчого відділу, керівником прокуратури Кіровоградської області. З серпня 2008 по серпень 2011 р. очолював слідчий відділ прокуратури Київської області. У серпні 2011 р. пішов з посади за власним бажанням — у зв’язку з незгодою з політикою режиму Януковича, криміналізацією правоохоронних органів. З жовтня 2011 по квітень 2015 р. займався адвокатською практикою.

Взяв участь у конкурсі на посаду директора антикорупційного бюро України. 16 квітня 2015 р. указом президента Артема Ситника було призначено директором НАБУ. Одружений, виховує сина та доньку.

 

 

 

Розмовляла Юлія Ліщенко

 

 

Джерело: ВЗ

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Ситник Артем

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s