Віктор Ющенко: Коли я був президентом, олігархи взагалі не впливали на політику

30 березня 2016 р.

Віктор Ющенко: «Коли я був президентом, олігархи взагалі не впливали на політику»Третій Президент України про Арсенія Яценюка, Юлію Тимошенко та Петра Порошенка.

Віктор Андрійович Ющенко увійшов в історію Української держави як третій президент. До влади він прийшов на початку 2005 року. Його можна вважати одним із скандальних кандидатів, який заради крісла президента виводив людей на Майдан. Так звана Помаранчева революція в листопаді-грудні 2004 року своєю головною метою розглядала призначення повторного другого туру президентських виборів. За першими результатами президентство повинен був отримати Віктор Янукович, але суперники звинуватили його в фальсифікації результатів, і, як наслідок, Майдан у столиці замаярів помаранчевими палатками та прапорами партії Віктора Ющенка «Наша Україна». Цей Майдан, на щастя, пройшов спокійно і без трагедій. Досягнувши своєї мети, він згорнув свою діяльність так само швидко, як і розпочав. 10 січня 2005 року Віктор Андрійович офіційно був визнаний переможцем у повторному другому турі президентських виборів.

У лютому 2016 року виповнилося вже 6 років, як Президент Ющенко став екс-президентом. Зараз він не бере активної участі у політичних процесах України, а більше спостерігає за ними осторонь. В нього є власний офіс у центрі Києва, який вражає колекцією картин та українською символікою. Роздуми про повернення в політику поки що не турбують Віктора Ющенка, але він хоче максимально допомагати Україні своїм досвідом та знаннями.

 

У відвертій розмові із КиевПравда третій Президент України розповів про перспективи призначення його на посаду голови НБУ, чому українці повинні бути вдячні Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку та чи був Леонід Кучма замовником вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

 

КиевПравда: У Вас дуже гарний офіс, я б навіть сказала, схожий на музей. Які питання Ви тут вирішуєте?

Віктор Ющенко: У своєму офісі я створив інститут, який займається трьома речами: національним відродженням, яке є темою номер один для сучасної України, свободою демократії і європейською інтеграцією. Ось над цими трьома питаннями через публікації, конференції, міжнародні зустрічі ми доносимо ту позицію, з якою я перебував у політиці. ющенко

КиевПравда: Розкажіть нашим читачам, як проходить день екс-президента України?

Віктор Ющенко: Він дуже насичений. Але я б хотів, щоб він був менш динамічним. Як правило, добрі 40% мого дня – це зустрічі з різними політичними силами, які зараз перебувають у парламенті. Друга частина відводиться на заходи, різного роду політичні конференції. Я беру участь у декількох міжнародних форматах, куди запрошують президентів і прем’єр-міністрів. Ми досить часто проводимо політичні конференції, значна кількість яких присвячена саме українському питанню. Наприклад, кілька днів тому я був на Бакинському глобальному форумі, де традиційно головною темою в останні два роки є тема України. А вже під кінець дня, якщо вистачає часу, я відвідую різноманітні культурні заходи.

 

КиевПравда: До свого графіку Ви навіть внесли зустрічі з політичними силами України. Які саме питання Ви з ними обговорюєте?

Віктор Ющенко: На жаль, цих питань багато. Головне з них, на яке країна безумовно повинна дати відповідь, – це питання війни. Як дати відповідь на нього, при чому не через капітуляцію і отримання миру, а як здобути перемогу над ворогом. Звісно, це не один політичний компонент, який потрібно вирішити, це достойний план для серйозного політика в Україні чи поза нею. Бо насправді те, що відбувається у нас на сході, – це не питання вузько національне, і тим більше – це не питання внутрішнє. Безумовно, цей конфлікт має геополітичний вимір. Це ключовий дестабілізуючий політичний фактор у Європі і світі. Дати на нього відповідь, я думаю, надзвичайно важливе завдання для політиків. І левова частина цієї відповіді насправді залежить від нас, наскільки ми будемо цільними. Якщо 46 мільйонів живуть однією думкою – як перемогти ворога…

 

КиевПравда: Але нас вже не 46 мільйонів, враховуючи ситуацію в Криму, на Донбасі.

Віктор Ющенко: Крим наш. Він ніколи не буде Росією. Взагалі це жахливо, коли у світі є президент, який у ХХІ столітті краде територію. З цим ніхто не погодиться. Це ганьба.

 

КиевПравда: Ганьба для української влади?

Віктор Ющенко: Принаймні, це не комплімент для неї. Знаєте, легко скинути все на владу, хоча тут очевидна її провина. Вона погано вчинила, це безумовно. Але частина громадян, як себе повели? Я думаю, що не кращим чином.

 

КиевПравда: Очевидно, що наша влада зробила багато необдуманих дій, тому воєнні дії на Донбасі й досі продовжуються. Саме зараз, яким повинен бути крок, щоб дійсно зупинити війну?

Віктор Ющенко: Немає одного кроку. Є декілька кроків, які потребують багато часу. Якщо ми маємо на увазі план, як перемогти Росію, то він, на мій погляд, повинен починатися з серйозного перегляду дипломатичного компоненту. На моє переконання, дипломатія дуже важлива саме до конфлікту, там проходять головні сцени, як уникнути конфлікту або як його мінімізувати. На жаль, ми тоді програли.

 

КиевПравда: Тоді – це коли? Ще за часів вашого президентства?

Віктор Ющенко: Я маю на увазі 2013 рік. Нам потрібно визнати, що мінський формат неправильно визначає суть конфлікту, не представляє всіх сторін конфлікту, тому що для успішного переговорного процесу «формат конфлікту» і «формат перемовин» повинні бути тотожні. На жаль, Росія не сидить у своєму кріслі агресора, на жаль, не сидять наші гаранти в належних кріслах, які давали нам у 1994-му році гарантію територіальної цілісності. На жаль, там не видно політичних інститутів Європи. Україна просто веде перемовини з якимось Захарченко чи Плотницьким, які є «пустушками» Путіна для того, щоб торгувати часом.

ющенко

КиевПравда: Коли Ви були президентом, Росія вже думала приєднати собі Донбас та Крим?

Віктор Ющенко: Думала. Для Росії Україна завжди була питанням номер один у зовнішній політиці. Тому зараз ми повинні сформулювати свій план перемоги, а не план миру.

 

КиевПравда: Як Ви вважаєте, у Президента Петра Порошенка є такий план?

Віктор Ющенко: Не знаю. Мені складно сказати.

 

КиевПравда: У свій час Ви могли допуститися якихось помилок, які стали передумовою теперішнього конфлікту з Росією? Віктор Ющенко: Ні, фатальних не було. Знаєте, після Майдану я запропонував нації політику, де на першому місці стояла політика національного відродження.

 

КиевПравда: А Віктор Янукович на посаді прем’єр-міністра – це не фатальна помилка?

Віктор Ющенко: Це дуже просто. Згідно з українською Конституцією президент не призначає прем’єра. Це не його компетенція. Хто призначив прем’єра тоді? Парламентська більшість. Знаєте, коли зійшлися соціалісти Олександра Мороза, Партія регіонів, вони сформували більшість і обрали голову уряду.

 

КиевПравда: Зараз в Українській Державі знову відбувається перерозподіл посад. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк може втратити своє крісло, а на його місце можуть призначити або голову ВРУ Володимира Гройсмана, або міністра фінансів Наталію Яресько. Що ви думаєте з цього приводу?

Віктор Ющенко: Я би почав з гарного. З того, що частина речей, які були зроблені Прем’єром Арсенієм Яценюком, треба визнати, що вони зроблені достойно. Наприклад, якщо говорити про політику цінової лібералізації. Це дуже небезпечне питання. Ніхто із прем’єрів в темі лібералізації цін не зробив стільки, скільки уряд Яценюка. Але він допустив одну фатальну помилку. В умовах війни економіка отримала колосальну фінансову нестабільність, ми на 350% девальвували гривню, ми живемо в добу інфляції 45-50%, що згубно для української перспективи. Коли ми лібералізуємо ціни, нам потрібно не забувати, що ми не повинні орієнтуватися на слабкі фінанси, на великі дефіцити. Але те, що зроблено за останніх півтора роки, ці пластові рішення, мені дуже подобаються. Про це треба пам’ятати.

ющенко

КиевПравда: Ви підтримуєте політику Арсенія Яценюка?

Віктор Ющенко: Я сказав, що саме я підтримую. Але я ніяк не можу підтримувати ту соціальну бідність, той економічний застій, втрату фінансової та економічної стабільності. На сьогодні ми маємо найбільше історичне безробіття. У нас такого не було навіть у 1991 році. Іншими словами, я акцентував на тих темах, які мені, як фінансисту, важливі в тих кроках, які зробив Яценюк. Хоча не все виглядало комплексно і значна частина неврегульованих, невирішених питань переважила, саме через це й сформувалося таке ставлення до цього уряду. Але нам не треба забувати, що ми знаходимося в країні, де політичним ладом є лад парламентський. Тобто основана сторона, яка відповідає за політичний курс країни, економічний, соціальний, за все, що робиться всередині країни і поза нею, – це політична більшість. Уряд всього-на-всього є виконавчим комітетом. Якщо ми хочемо так ґрунтовно проаналізувати, чому не тією дорогою йде Україна, я б апелював до політичного інституту більшості.

 

КиевПравда: А хто все ж таки повинен зараз бути прем’єром: Яценюк, Гройсман, Яресько чи взагалі хтось інший?

Віктор Ющенко: Не з цього повинно починатися питання. Воно повинно починатися з того, в кого є план для України. Влада дієвою буде тоді, коли матиме суспільну підтримку. Чому сьогодні розсипається уряд Яценюка? У нього є влада, якась більшість, але немає суспільної підтримки. Якщо її немає, ніяка коаліція тебе не врятує. Якби у прем’єра був рейтинг 40-50%, ніхто б йому нічого не зробив, бо так суспільство думає. Перед тим як дати відповідь на те, хто буде прем’єр-міністром, нам треба відповісти, яка програма, який план дій, за що більшість візьме відповідальність. Не прем’єр бере відповідальність, бере політична більшість, яка виступає замовником. Я не бачу до сьогодні, крім лайок, дискусій, щоб будь-яка сторона поклала на стіл план, навколо якого ми з вами два чи три тижні ведемо полеміку. Ми переходимо не на ту дорогу і пробуємо через персоніфікацію дати відповідь, що краще. Кращими можуть бути тільки одні дії по відношенню до інших дій, а не образ кучерявого, лисого, молодого, старого. Тому називати прізвища нераціонально, бо це не є основним, це всього-на-всього формальні урядовці, які на свої плечі кладуть реалізацію того плану, який оприлюднила політична більшість.

 

КиевПравда: Якщо Ви самі говорите, що ні в кого немає чіткого плану, то що тоді робити?

Віктор Ющенко: Те, що б робила будь-яка країна європейської демократії в такій глибокій кризі. Спочатку потрібно в умовах політичної нестабільності запропонувати уряд національної єдності. А для того, щоб запропонувати його, необхідна підтримка і лівого, і правого крила парламенту. Це може зробити тільки технократичний уряд, який не представлений партійними списками. Обираються фахівці на кожний напрямок, парламент підтримує його апартійність, аполітичність, бо ці міністри не пов’язують себе із політичним майбутнім. Вони – наймані робітники на ці півтора-два роки, виконують 12-15 базових фундаментальних пунктів для порятунку України і приводять її до парламентських виборів. А зараз партії повинні бути сторонами, які всіляко підтримують таку модель. У більшості країн якраз технократичний уряд був способом реакції на кризу. Так би увесь світ зробив, і так мусить робити Україна. І для цього потрібно вести політичний діалог, якого просто немає.

 

КиевПравда: Ви говорите про технократичний уряд, про політичний діалог. Але Ви ж самі розумієте, що найбільша наша проблема – це олігархи, які не дозволять створення такого уряду. Тому що вони тоді втрачають свій вплив на політику України. Як для початку їх побороти?

Віктор Ющенко: Питання, яке Ви ставите, в порядок дня парламенту навіть не можна донести! Його зарубають на першому поверсі чи на Грушевського, чи на Банковій. Взагалі тут дві сторони монети. Пам’ятаєте, В’ячеслав Максимович Чорновіл часто говорив: «Україна починається з тебе». За 2 роки війни ми провели троє виборів. Ми навчилися голосувати, але ще не навчилися обирати. Кожна людина, яка потрапляє у парламент, – це людина, за яку голосують. Вона призначає прем’єр-міністра, міністрів. І зараз запитання: а що робити з тими бідами, які несуть олігархи? Та вибачте! Ми зараз говоримо про систему влади, яку ми обираємо. Коли ми обираємо – у нас докорів не існує, ми якось собі це пояснюємо. Потім, коли приходять ці люди у політику, через півроку ми кажемо: у них така влада, яка глибоко нами критикується, нам не подобається. Цим я хотів сказати, що олігархат – це велика проблема, але, на мій погляд, вона вирішується дуже просто, якщо у нас є цілісність в суспільних поглядах і поглядах тих політичних сил, які ми приводимо до влади. Питання, як подолати олігархів, – це аркуш А4, на якому закладаються 10 принципів, як позбавити олігархічного впливу ключові сфери людського життя, починаючи від демонополізації економіки, ЗМІ. Але для цього потрібна критична маса, щоб у нас був правильний вибір, кому ми даємо мандат для цього рішення. Все починається з нас. Я переконаний, що в українській політиці є багато людей, які мають чисті національні помисли, які фахові, які можуть багато чого зробити в боротьбі з політичною корупцією, з олігархатом. Але їх меншість, вони за бортом.

 

КиевПравда: А як їх можна обрати на виборах, якщо будь-яка сила, яка приходить, все одно представляє інтереси того чи іншого олігарха, бо вони спонсорують їх діяльність?

Віктор Ющенко: Відповідь дуже проста. Вона криється в прохідному бар’єрі для політичних партій. Український парламент приймає рішення відносно створення 5-відсоткового бар’єру, а варто було б зробити одновідсотковий. Це відповідь на те, чому 40% молодих політичних сил, які згрупувалися навколо парламенту, не пройшли туди. Тому що, вибачте, за 6-7 місяців не можна створити молоду партію, яка взяла б 5%. Ці 5% візьмуть тільки «динозаври». Але комусь потрібно було трьохвідсотковий бар’єр замінити на 5-ти. І це одразу після Майдану.

 

КиевПравда: Динозаври – це теперішні політичні сили?

Віктор Ющенко: Це ті, хто вжилися на парламентському партійному олімпі. Окрім цих «динозаврів», перешкодою є й інший момент. Проживши Майдан, проводяться партійні вибори, і одна із вимог: партія, яка бере участь у виборах, повинна мати досвід не менше року. Звісно, це веде до того, що ці фільтри відкинули в небуття молодих обдарованих політиків Майдану. В кращому випадку, вони стали приймаками у політичних сил, які вже знаходяться у парламенті. Кінець кінцем, значна частина вже себе згубила. Як зробити рівноправне змагання? У нас до сьогоднішнього дня йдуть дебати: щоб позбавитися політичної корупції, необхідно запровадити механізм фінансування політичних сил на виборах з державного бюджету, всі лімітуються однією сумою і ніхто не думає, як забрати, запозичити гроші в олігарха. Бо вибори короткоплинні, фіксовані по фінансовому ліміту, і ці принципи однакові для всіх. Насправді, відповідь на ваше питання, як не користуватися послугами олігархату, на поверхні. Ці умови потрібно провести через парламент, тобто підтримання одновідсоткового бар’єру. Нам потрібно змінити правила гри та відкрити дорогу новій політичній еліті.

 

КиевПравда: Коли Ви були президентом, то хто із українських олігархів серйозно впливав на українську політику?

Віктор Ющенко: Я думаю, що то був найменший час, коли олігархи взагалі впливали на політику. Вони існували. У нас не було такого фатального зв’язку з кимось із олігархів. І звідси політика, яка не залежала ні від кого. Тоді ця тема не мала такої актуальності, як сьогодні. Бо насправді за багатьма політичними силами не стояли особи, які б робили радикальний вплив на політику, в тому числі і на президента.

 

КиевПравда: Нещодавно з’явилася петиція з пропозицією призначити Вас головою Нацбанку України. Ви готові очолити НБУ в такий нелегкий час?

Віктор Ющенко: Взагалі, це виключно громадська ініціатива, яку зі мною ніхто не обговорював, не погоджував. Що стосується суті справи, то Національний банк у своїй політиці зробив немало помилок за цей час. Але якщо бути чесним, ми повинні розуміти: у своїй тенденції основною причиною є не робота Нацбанку, а робота уряду. У нас зараз великий бюджетний дефіцит, який не покриєваться коштами пересічних громадян чи юридичних осіб України через викуп державних облігацій, зовнішніми запозиченнями, а виключно за рахунок емісій національних грошей, тобто за рахунок друкарського станку. І це є рішення не голови Нацбанку, а парламенту. Він приймає рішення, щоб Нацбанк надрукував десятки мільярдів для покриття державних дефіцитів. Тоді виникає питання, чия це відповідальність: Нацбанку, який виконує цю доктрину, чи парламентської більшості й уряду, які заклали таку модель політики. Якщо ми хочемо бачити стабільні національні гроші, керовані ціни, ми повинні побачити більш здорову бюджетну політику держави. І доки такої політики не буде розроблено парламентом, ми будемо страждати слабкими грішми, слабкою національною одиницею і неконтрольованими цінами.

 

КиевПравда: А як Ви оцінюєте роботу голови НБУ Валерії Гонтарєвої?

Віктор Ющенко: Я сказав, що деякі речі можна було б зробити по-іншому. Я думаю, що в Нацбанку зроблено немало кроків, які, власне кажучи, заслуговують на гарну оцінку. Але про яку гарну оцінку можна вести мову, якщо національна одиниця впала у три з половиною рази. Ми всі стали бідними. Тому перша емоція спрямована не на партійну більшість парламенту на Грушевського, яка «замовила цю музику». А на Національний банк.

 

КиевПравда: Валерія Гонтарєва часто радиться з Вами?

Віктор Ющенко: Ми зустрічаємося досить часто. Я даю їй не поради, це скоріше аналіз макроситуації, в якій знаходиться Національний банк. “ Я пам’ятаю, коли я був два терміни головою Національного банку, то всіх «дохлих собак», яких збирали по Києву, вішали на Нацбанк. Хоча насправді третина цих проблем знаходилася поза НБУ. Але це було політично вигідно. Тоді я сказав: «Я не буду головою того Національного банку, який зраджує стабільності національних грошей». В той час ми навчилися формувати дефіцит бюджету за рахунок облігацій, уряд вперше вийшов на ринок, просив у людей, щоб вони купили у нього облігації. Ми вели тоді регламенти, практику роботи, яка значною мірою збереглася і до сьогодні в організації фінансового сектора. Ключове слово в умовах всеосяжного банківництва – це «кредо», довіра. Якщо вкладник не довіряє банку, у нас ніколи не буде депозитів; якщо банк не довіряє позичальнику, у нас ніколи не буде кредитування економіки. Це ланцюгова залежність. В цій політиці нам багато чого нового потрібно зробити. Мені не подобаються ті відносини, які зараз склалися навколо Національного банку, навколо банківської системи, вкладника. Я думаю, що ми опустилися на багато позицій і все це треба відновлювати.

 

КиевПравда: Все ж таки, Ви б хотіли знову очолити НБУ?

Віктор Ющенко: З одного боку, це обов’язок кожної людини – допомогти чимось своїй країні. З іншого – я всю свою відповідь спрямував на те, що ми повинні змінювати бюджетну політику країни. Бо що б ви не змінювали в Національному банку в такому випадку, все одно результатів позитивних не буде.

 

КиевПравда: Ви є кумом Петра Порошенка. Розкажіть, зараз Ви спілкуєтеся зі своїми хрещеницями, дочками-двійнятами президента?

Віктор Ющенко: Є спілкування. Моя дружина веде календар, коли хто народився, коли, кого потрібно вітати.

 

КиевПравда: Ви часто забуваєте?

Віктор Ющенко: Так виходить, що все це потрібно тримати на папері.

 

КиевПравда: Особисто з ними зустрічаєтесь?

Віктор Ющенко: Коли вони бувають на заходах, тоді ми бачимося.

 

КиевПравда: А Порошенко не забороняє Вам підтримувати зв’язок?

Віктор Ющенко: Йому нема куди діватися.

 

КиевПравда: До речі, Петро Олексійович часто до Вас звертається за порадою?

Віктор Ющенко: Ми спілкуємося, але я не можу сказати, що регулярно. Взагалі у нас є своя профспілка президентів України, туди входить троє чоловік. І найближчим часом поповнення не буде. Тому ми хотіли б максимально бути корисними. Звісно, вся відповідальність відповідно до Конституції по деяких питаннях лежить на президентові, і ніяке плече його не замінить. А разом з тим, ми – не вороги Порошенку. Принаймні, як висловлюються екс-президенти, вони хотіли би більшого та частішого спілкування. Але знову ж таки, тут вся ініціатива повинна виходити від чинного президента. Хоча ми дуже часто у своїй практиці робимо колективні послання, звернення, листи по багатьох питаннях щодо розвитку країни, робимо їх у закритому порядку, щоб не ставити в незручне положення Петра Олексійовича.

 

КиевПравда: Є ще одна людина, яка мріє потрапити до вашої президентської компанії. Це Юлія Володимирівна Тимошенко. Взагалі, які у Вас зараз з нею стосунки? Ви помирилися?

Віктор Ющенко: Та доки ця людина буде працювати проти інтересів моєї нації, я її розуміти не буду. Ми через популізм Прем’єр-міністра Тимошенко втратили надзвичайно багато. У вересні 2005 року ми вже мали реальне падіння валового продукту, у нас виникали бюджетні питання. Той розлад, який у команду внесла Тимошенко через кар’єрне стремління, привів до того, що потенціал помаранчевої команди був загублений. І почалася внутрішня гризня. Я був переконаний, що Тимошенко буде вести мій політичний курс, я їй довіряв. На жаль, цього не вийшло. “ Юлія Тимошенко – це московська зозуля. З нею ніхто не зможе співпрацювати: ні Порошенко, ні Яценюк. Вона буде чекати одного – якщо хтось із них зачепиться за поріг, тоді наступає її «московський» час. Вона ще свою місію не виконала до кінця.

 

КиевПравда: А чи можна сказати, що Яценюк і Тимошенко схожі одне на одного своєю політикою?

Віктор Ющенко: Ні. Те, що зробив Прем’єр-міністр Яценюк, хоча воно складне в коментарях, але заслуговує на повагу. Але якщо я Вас запитаю, чим Ви запам’ятали Тимошенко 2005 року, то Ви мені нічого не скажете, тому що немає що говорити. Це постійна телекамера, постійна пропаганда себе.

 

КиевПравда: Колишній народний депутат, бізнесмен Давид Жванія вважає, що Арсеній Петрович поховав Вашу політику і назвав його політичним злодієм, від якого постраждали не тільки Ви, але й пані Тимошенко. Що Ви насправді думаєте про Яценюка?

Віктор Ющенко: Юлія Володимирівна його переманила. Він очолив її партію тоді, коли всі з неї тікали, коли Тимошенко була в тюрмі. Тому Арсеній Петрович взяв на себе прапор і ніс його скільки міг. Потім зрозумів, якщо він з цим стягом далі буде йти, то він зрадить себе. Тому більшість БЮТу (Блок Юлії Тимошенко) разом з Яценюком перейшли у табір паралельний.

 

КиевПравда: А саме Ви постраждали від Арсенія Яценюка, як стверджує Давід Жванія?

Віктор Ющенко: Як мені пригадується, мабуть найважливіших п’ять кар’єрних записів у його трудовій книжці зробив я. Тому, думаю, в Арсенія Петровича є почуття вдячності по відношенню до наших відносин. Він повинен це пам’ятати. “ Я був і залишаюся переконаним в тому, що Арсен Петрович по природі здібна людина. І тому на посадах, на які я його призначав, він працював добре. Знову повторю, що ми повинні бути вдячними за те, що зробив Арсеній Яценюк.

 

КиевПравда: Нещодавно поховали Георгія Гонгадзе. Як відомо, ще за часів Вашого президентства були знайдені майже всі винні в цій справі. При цьому Ви відзначили, що вбивство Гонгадзе організувала колишня влада, а саме влада Леоніда Кучми. Леонід Данилович відповів за вбивство українського журналіста?

Віктор Ющенко: Коли я став президентом, у справі Гонгадзе не були арештовані вбивці, безпосередні організатори. Всі були в бігах. Насправді, на той час це було дуже складне завдання. Але ніхто не може мені дорікнути, що я займав якусь конкретну позицію в цій справі. Колись я скажу, як ми фінансували ряд дій.

 

КиевПравда: Чому потім? Давайте зараз! Віктор Ющенко: Це може комусь рану нанести, воно ще когось теребить. Просто ми виходили з неможливого, щоб здобути багато доказів для слідства. Мене мало хто підтримував в цьому питанні. КиевПравда: Кучма був замовником вбивства Гонгадзе?

Віктор Ющенко: Коли я ще був прем’єр-міністром, Президент України Леонід Кучма переживав найбільший апогей конфлікту, коли на частині Майдану стояли палатки «Україна без Кучми». То були найважчі для нього часи. І в один момент у мене була розмова із ним навіть не по цій темі, по урядовому питанню. “ Але Леонід Данилович якось машинально перейшов на тему Гії, тому що побачив в моїй поведінці якесь позиціювання по цьому питанню, яке його вражало. Він у момент нашої розмови перехрестився і сказав: «Пам’ятай, я цього не робив».

 

КиевПравда: І Ви повірили?

Віктор Ющенко: Знаєте, я цей епізод зараз передаю Вам. Це вже Ваше питання, вірити чи ні. Я знав Президента Кучму, починаючи з його прем’єрства. За часів свого головування у Нацбанку, за часів свого прем’єрства я по багатьох побутових ситуаціях був свідком, як він себе поводить, який він гарячкуватий, як він відходить. Але сьогодні чесно скажу, я розповів Вам епізод, який мене найбільше вразив.

 

КиевПравда: Ви, до речі, були присутні на похованні Гонгагдзе?

Віктор Ющенко: На жаль, ні. Я був не в Україні.

 

КиевПравда: Розкажіть, як поживає Ваша дружина Катерина. Чим вона зараз займається? Бо вона вже рідко з’являється на публіці.

Віктор Ющенко: Тому що ми поза політикою. Так і повинно бути. Ми пройшли свою дорогу. З часом ви зрозумієте, що ми її пройшли достойно. А тепер не ті клопоти.

ющенко

КиевПравда: Катерина Михайлівна не переживає, що так і не втілився в життя проект «Лікарня майбутнього», на який зібрали в свій час велику суму грошей?

Віктор Ющенко: Здається, 110 мільйонів. «Лікарня майбутнього» – це проект, замовником якого є Міністерство охорони здоров’я. Це публічний бюджетний проект. Коли ми почали шукати землю під цей об’єкт, нам тричі відмовляли. Для того, щоб знайти землю біля Феофанії (історична місцевість на південній околиці Голосіївського району Києва – ред.), не зрубавши жодного дерева, ми йшли три роки. Я колись покажу листи, які йшли від уряду, чому на цей проект не можна дати землю. Зараз сказати соромно. Соромно за тих людей, які сьогодні представляють владу. Три роки дружина президента землю шукала для лікарні. Це, щоб ви розуміли, як у цій країні проводити якісь ініціативи. Провели три-чотири конференції для збору коштів. Зібрали їх, провели міжнародний конкурс, де сім чи одинадцять сторін брали участь. На базі проведеного конкурсу замовили проектно-кошторисну документацію на весь об’єкт. Це зайняло два з половиною-три роки. Викопали мінус перший поверх, звели стіни. Ситуація прийшла до того, що далі уряд не виділяє ні копійки на цей об’єкт і блокує його. Це був 2009 рік, в цей час Прем’єр Віктор Янукович бачив вже себе президентом. Тому роботи на будівництві припинилися. Хоча зроблено було дуже багато. Я досі стверджую, що то – найкращий медичний проект в Україні. Із зібраних коштів, здається, залишилося чи 70 млн, чи 80 млн. На ці гроші закупили обладнання і передали медичним закладам. Потім Генпрокуратура зробила заключення, що всі кошти витрачені за призначенням, і поставила на цьому крапку.

 

КиевПравда: Не думали знову відродити цей проект?

Віктор Ющенко: Хочеться, то великий проект. То була державна клініка номер один в Україні. До цього об’єкту можна повернутись, і він був би гордістю.

 

КиевПравда: Давайте поговоримо про приємне. Ви й досі займаєтесь пасікою?

Віктор Ющенко: Так, це хобі. Коли я був ще маленьким, у мого діда, батька завжди була пасіка. Бджіл тримав дідусь і по лінії мами. В ті часи кожна п’ята сім’я мала пасіку.

 

КиевПравда: А крім цього, маєте ще якісь захоплення?

Віктор Ющенко: Аж триста! Зараз я роблю музей «Код нації», куди я хочу передати свою колекцію українського одягу, рушників, музичних інструментів, бібліотеку. Це така традиція американських президентів. Ось я теж хочу зробити такий акт. На цьому наша розмова з Віктором Ющенком не закінчилася. Ми продовжили говорити про українське мистецтво, про Тараса Шевченка, про музей-хату для Тарасика (так його називає Віктор Андрійович), яку вже зовсім скоро екс-президент добудує. Він показував особисті фотографії. Йому подобалося говорити про теперішні його захоплення більше, аніж про політику. Про кожну картину у своєму офісі, рушник, предмет побуту Ющенко розповідав із великою любов’ю. Можливо, вже в найближчий час в Україні заговорять про Віктора Ющенка не лише як про третього президента, але й як знавця української культури. І це вже буде інша сторінка в житті політичного діяча.

 

Розмовляла Марина Шашкова Фото: Олена Свислова

 

 

Джерело: Кієвправда

3s коментарів

Filed under Президент України, Ющенко Віктор

3 responses to “Віктор Ющенко: Коли я був президентом, олігархи взагалі не впливали на політику

  1. капєтс. месія українського народу.

    Подобається

    • Василько

      Не те слово…

      Подобається

      • я прямо як прочитала про його колекційні вподобання…
        я тобі краще розповім: він ще картини малює. колися бачила коли ющ іще не був презиком. ото знаєш килимки : озеро, комиш, лебеді…
        в такому дусі

        і ти скажи шо за падло янек, шо обирали хтозна кого, аби тільки оце чмо не потрапило у владу. я тоді так і казала: я не за ющенка. я за чесні вибори і особисто проти януковича.

        Подобається

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s