В.о. головного архітектора столиці Ганна Бондар: Зрозумійте, Київ – не Париж

3 березня 2016 р.

В.о. головного архітектора столиці Ганна Бондар: Зрозумійте, Київ – не ПарижВ кінці вересня минулого року мер Києва Віталій Кличко звільнив головного архітектора Києва Сергія Целовальника, який займав посаду з 2010 року. На Департамент архітектури та міського будівництва при Целовальнику було багато нарікань: небажання боротися з МАФами, неспроможність навести порядок із зовнішньою рекламою та звинувачення у рішеннях, які йшли на користь конкретних комерційних структур, а не міста та його мешканців. Згодом Кличко призначив виконувачкою обов’язків директора Департаменту Ганну Бондар, яка до цього протягом одного місяця працювала заступником начальника Департаменту архітектури та містобудування при Целовальнику. До цього вона 3 роки була начальником відділу ландшафтної архітектури.

Нового головного архітектора столиці Кличко пообіцяв обрати на конкурсі. В боротьбі за цю посаду змагаються 12 претендентів. Презентації кожного можна побачити на сайді КМДА.

Планується, що представлення стратегій розвитку Києва проходитимуть з 14 по 18 березня (раніше планувалось, що з 20 лютого по 4 березня). Точна дата засідання комісії, де оголосять переможця конкурсу, поки що не відома (до змін в графіку це мало бути 11 березня).

Та поки чиновники маніпулюють з датою завершення конкурсу, містобудівні проблеми Києва продовжують наростати. Минулого тижня в самому центрі столиці обвалився будинок, в результаті чого загинули люди, по місту продовжують вестись забудови, які активісти вважають незаконними, а боротьбу із хаотичною зовнішньою рекламою ніби ніхто і не починав.

Про те, чому так відбувається і чому ніхто за це не несе відповідальності, «Главком» дізнавався у в.о. головного архітектора столиці Ганни Бондар, яка також прагне перемогти в конкурсі і мала б на ділі доводити свою спроможність навести лад у столиці.

Пані Ганно, минулого тижня на вул. Богдана Хмельницього, 12 обвалився будинок. Як виявилось, там велись незаконні ремонтні роботи. Чи маєте ви повну інформацію, скільки старих споруд в Києві, що знаходяться під загрозою руйнації? Скільки з них є пам’ятками архітектури?

Департамент містобудування та архітектури не веде таку статистику. Такі дані можуть бути в районних адміністраціях, бо вони щільніше працюють з конкретними територіями та об’єктами. Наш департамент працює на стадії надання вихідних даних: тобто, якщо будинок представляє пам’ятку архітектури, то ми можемо дати реставраційне завдання. Якщо мова іде про реконструкцію або нове будівництво, то ми надаємо містобудівні умови та обмеження. По будинку на Хмельницького нами було підписано реставраційне завдання. Це найперший крок при містобудівній діяльності. Далі там мали бути оформлені інші дозвільні документи, яких, на жаль, немає. Та людей все-таки туди запустили …

Міська влада знала, що там ведуться ремонтні роботи?

Перевіряти законність будівництва або ремонту не в нашій компетенції. Цим має займатись Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ). Зараз інспекція міського підпорядкування лише формується в Києві. У нас вийшов закон в 2015 році і ця ДАБІ має перейти на місцевий рівень. Але вона наразі лише формується. Цей процес контролюють державні органи.

Є інформація, що в місті є біля 50 таких будинків…

Думаю, такі дані не є точними. Якщо говорити, наприклад, про Департамент комунальної власності – то, зрозуміло, що він веде облік всіх об’єктів комунальної власності. Він веде облік балансоутримувачів кожного об’єкту. Балансоутримувач відповідає за стан будинку. Таким чином, Департамент комунальної власності – може зібрати такі дані. З іншого боку – в Києві дуже багато будинків, які знаходяться в приватній власності, державній або колективній. Тобто, вони не належать місту. Але за стан будинку відповідає той, хто є його власником або балансоутримувачем. Тут виникає вже більш складна історія. Наприклад, Маріїнський палац – ми можемо сказати, що, напевно, він в такому ж аварійному стані. Але, це державна власність…

Крім Маріїнського палацу, що ще ось-ось завалиться?

Не веду таку статистику. Знаю, що на Подолі багато будинків в аварійному стані стоять. Мав би бути орган, який би інспектував такі об’єкти, мав би право заходити в будинки будь-якої власності, перевіряти: що і як.

Чи можна порахувати, скільки наразі в столиці незаконних забудов?

Ми в середині 2015 року створили портал «Центр моніторингу забудови» . Він базується на містобудівному кадастрі, спеціалісти в департаменті вносять туди інформацію. Що важливо: кожна людина може зайти на цей сайт і написати заяву: наприклад, з моїм будинком поруч ведеться будівництво, прошу перевірити його законність. Має виїхати інспекція, зафіксувати, законна забудова чи ні. На цьому порталі позначені всі земельні ділянки, на які розповсюджуються діючі рішення Київської міської ради про те, що там має відбуватись. Будівництво, реконструкція або ще щось. Там відображені всі об’єкти, які ми знайшли. На кожне будівництво є картка об’єкту. Чотирма кольорами ми робимо позначки. Зелений колір – це законне будівництво, документація в нормі. Червоний колір – точно щось там дуже погано, жовтий – означає, що об’єкт на стадії опрацювання, перевіряються дані. Сірий колір означає, що об’єкт зайшов на опрацювання, але ще фізично не встигли опрацювати всі дані. За моїми останніми даними, в Києві близько 500 незаконних будівництв різного типу. Починаючи з газових заправок, які, взагалі, всі незаконні, їх законно не можна поставити. Незаконних житлових комплексів біля 50. Як приклад – «Еліта-Центр». Якщо по документах видно, що будівництво не є законним, то спеціалісти готують матеріали для передачі в правоохоронні органи. Починаються суди…

Та є приємний приклад – Десятинний провулок, 3/5. Протягом року йшли перемовини, врешті, забудовник зняв поверхи, які не відповідали проектній документації і порушували історичну панораму. (Розслідування проводила програма «Схеми» – «Главком»). Але не завжди забудовники ідуть на зустріч.

Десятинний провулок, 3/5 (фото: lb.ua)

Десятинний провулок, 3/5 (фото: lb.ua)

Складається враження, що відповідальності за незаконні забудови у нас нема.

На жаль, законодавство дуже не досконале. Інспекція має працювати на міському рівні. До мера простіше «добігти», ніж до президента. По-друге: у нас, що прикро, кошти інвесторів житлової забудови можуть залучатися на нульовому циклі. Це значить: ще нічого не збудовано, а квартири вже продаються. В Америці, наприклад, кошти людей залучаються, коли будинок на 80% збудований. Це знижує ризики. Але в США добре працює кредитна система. Також в деяких країнах є будівельна поліція. У нас же такої інституції немає.

Виходить, ситуація з незаконним будівництвом зайшла в глухий кут?

Так. Якби була будівельна поліція, то вона, за приписами інспекції, могла б призупинити будівельні роботи до з’ясування всіх деталей.

Але що важливо: в нас, при порушенні містобудівного законодавства, не можна відкривати кримінальну справу. Це лише адміністративне порушення.

Як можна пояснити ситуацію, коли в центрі з’являються незграбні будівлі, які псують архітектурний ансамбль міста. Чому це відбувається у Києві повсюди?

Розумієте, незаконність будівництва іноді не так просто доказати. Містобудівне законодавство дуже часто змінювалось протягом останніх 10 років. Кожен об`єкт потребує досконалого вивчення. Фактично, це юридична площина. Інше питання – дисгармонійна споруда в місті може бути повністю законною, але при цьому дратувати киян.

Скандально відомий 48-поверховий будинок на Кловському узвозі, 7 ( Цей будинок є найвищою житловою будівлею в Україні. Колишній головний архітектор Києва С. Целовальник заявляв, що ЮНЕСКО звернуло увагу на надмірну висоту будівлі, через яку закривається вид на Ларську дзвінницю – ред. ) викликає багато нарікань: його висота псує пейзаж…

Є певні традиції містобудування. Як на мене, Київ не дуже впорався з тим будівельним бумом, який був до 2008 року.

Тобто, незграбні будівлі мають право на існування, неподалік від історичних місць і при цьому бути повністю законними?

Так, таке може бути.

Що буде на місці Будинку профспілок? Чи були вже якісь конкурси?

По Будинку профспілок конкурсів не було. Був конкурс «Територія гідності», який стосувався громадського простору. Конкурс мав на меті усвідомити, яким чином ми бачимо пам’ять про революцію в місцевому просторі. Насправді кияни не хочуть величезного пам’ятника-одоробла, як Невідомому солдату. Не хочуть і цвинтаря. Що ж робити? Музей? Де місце пам’яті має бути: на вулиці Грушевського, на Майдані чи на Інститутській? Був проведений конкурс, ми отримали дуже хороший результат. У нас була номінація «Музей свободи». При Міністерстві культури була створена потужна робоча група з музеєфікації. Експерти зафіксували місця, де були вбиті люди, надали облікові картки. Також вони працювали над концепцією Музею Майдану. Мали запропонувати місця розташування цього музею. Багато людей виступали за Український дім.

То що буде з Будинком профспілок?

Представники Федерації профспілок приходили до нас на публічні обговорення і пропонували перший поверх Будинку Профспілок під музей. Тому ми в наш конкурс внесли креслення першого поверху. Запропонували і Український дім, і Алею Героїв Небесної сотні і Будинок профспілок. По Будинку профспілок пропозиції не отримали премії. Будинок Профспілок знаходиться в колективній власності наразі. Вони проводять реконструкцію. Визначення функцій в межах категорії земель, об’єктів, належить власнику. Власник – Федерація профспілок України.

Надбудова там на горі будується, вона законна?

Та надбудова незаконна. Сам Будинок профспілок проходить реконструкцію.

Як вирішується питання надбудов? Навіть в центрі, наприклад, по вулиці Шовковичній, дуже багато надбудов, в старовинних будинках.

Надбудова – це певна реконструкція. Для того, щоб її здійснити, треба з містом узгодити свої наміри. Треба подавати документи, потім ми видаємо містобудівні умови та обмеження. Якщо це пам’ятка, то треба ще і реставраційне завдання. Це та стадія, на якій місто може втрутитися в процес. Якщо ми даємо вихідні дані, то встановлюємо умови і обмеження, за яких забудовник може це робити. Маю на увазі висотність, параметри. Потім забудовник робить проект, затверджує. Надбудова підпадає під містобудівну діяльність і проходить стандартну для всіх об’єктів процедуру. Бувають і незаконні надбудови…

Виходить, що всі в курсі, що надбудова над Будинком Профспілок – незаконна, але вплинути на це ніхто не може?

В ДАБІ ми писали…

Це не подіяло?

Не подіяло.

Яка доля бізнес-центру на Контрактовій, який знаходиться за адресою Нижній Вал, 27-29? Це так званий «монстр на Подолі». Раніше Київрада начебто виявляла бажання змусити забудовника ТОВ «Пателі Лізінг» демонтувати незаконні поверхи будинку.

Суди ідуть. (Господарський суд Києва заборонив введення в експлуатацію житлово-офісного комплексу по вул. Нижній Вал, 27-29)

Нижній Вал, 27-29 (фото: kievvlast.com.ua)

Нижній Вал, 27-29 (фото: kievvlast.com.ua)

Років сім тому на Рибальському півострові хотіли збудувати бізнес-район, перенести туди навіть КМДА та її структурні підрозділи. Цю ідею пропонував архітектор Георгій Куровський. Натомість, на Хрещатику у звільнених будинках облаштувати готелі. Чи розглядається такий варіант зараз? Чи актуальний був би Рибальський півострів – під діловий район?

Все залежить від того, чи є на це попит. Як на мене, потрібно розвивати бізнес-центри на Лівому березі. Там зараз їх небагато. В Парижі є цілий діловий квартал Дефанс. Щоб не ущільнювати центр – винесли сучасну архітектуру туди. Але треба розуміти: Київ – не Париж. Я живу на Бульварі Лесі Українки, дивлюсь на БЦ «Парус» і бачу: там не всі навіть поверхи зайняті. Треба розуміти, що на Рибальському півострові, в основному, розташована приватна власність. Якщо там хочуть будувати житло mix-use, тобто, школи, садочки, ресторанчики, магазинчики і зробити це комфортним районом – то чому б і ні? Але на це має бути попит.

Раніше ще промислову зону Теличка хотіли зробити бізнес-районом.

По Теличці зараз розробляються пропозиції в узгодженні з власниками землі.

Які зараз пропозиції по Теличці?

Зробити mixed-use. Змішане використання. Поки воно в розробці, на стадії концепції. Ще не презентувалося. Але подібне будівництво регулює ринок – якщо буде вигідно, то буде будуватися.

Чому в Києві останніми роками ведеться дуже хаотична забудова? Серед хрущівок часто можна зустріти кострубаті висотки. Шулявка в районі вулиць Гарматної і проспекту Лепсе – приклад такої какофонії. За кілька років там, де кругом п’ятиповерхова забудова 60-х років, як гриби, повиростали свічки по 24 поверхи. Ніде в Європі немає такого хаосу.

Це питання якісно виробленої із урахуванням всіх інтересів містобудівної документації, панорами міста. Всі архітектори Києва чекали на зонінг ще 10 років тому. Зонінг – це правила забудови міста. Але вони були скасовані в 2011 році.

Та зараз ми повернулись до цього питання і розглядаємо центральні частину Києва щодо обмеження висотності, типології і функції. Через те, що немає затвердженого зонінга, у нас виходить, що є одна лише норма по висотності – це 27 метрів в Генеральному плані міста для центрального історичного ареалу.

Можете визначити райони, в яких найбільше грубих порушень правил висотності?

Б’є в очі те, що на схилах стоїть. Це будинки на Грушевського, також споруда на Кловському узвозі, про яку ви згадали. Взагалі потрібно відмовлятись від житлових районів із 22-поверхівками і будувати щось більше комфортне. Наприклад, квартальну забудову. Вона зрозуміла, ясна і не викликає ніякої ненависті. Наприклад, є берлінський стандарт – 7 поверхів. Ця висота ні в кого не викликає відрази.

Чому в Києві досі така вакханалія з вивісками та рекламою? Вулиці перетворились на рекламний смітник. Фасади будинків обліплені конструкціями різної форми. Все це можна спостерігати навіть в середмісті.

Ми зараз в процесі. У нас розпочато таку роботу. Дуже не просто з цим, як виявилося…

Мені довелось розібратися в цій темі. Я би розділила питання окремо стоячої реклами і всього, що пов’язано з фасадами. Ця галузь не була добре врегульована. Нам просто не вистачало окремих нормативних актів. Наприклад, є вивіска магазина або перукарні. Потворна вивіска, яка псує все, але власник «так бачить». Він подає документи, а в мене немає взагалі важелів впливу йому відмовити.

З приводу нагромадження бордів по 3-4 один до одного. Можливо, якийсь із них є незаконним і ми можемо писати про це, дзвонити на гарчу лінію 1551, писати листи на ім’я Кличка або на наш Департамент для того, щоб перевірити законність розміщення.

І це подіє?

Звичайно. Лінія 1551 дуже добре працює, я сама туди іноді звертаюсь. Але бувають інші ситуації: до 2011 року у нас взагалі питання відстані розташування бордів не регулювалось. Можна було ставити їх один до одного впритул. Але в 2011 році була прийнята перша концепція з реклами, рішенням Київради були визначені форматні зони і порядок розміщення. Він визначав, що великі рекламні щити мають знаходитись один від одного на відстані мінімум 100 метрів один від одного, а сіті-лайти – мінімум 50 метрів один від одного. Однак, дозвіл дається на 5 років. Є ще окремі борди, які мають достояти свій строк. Тоді такі борди приберуть. Новий борд вже не поставлять на це місце, бо інакше це буде порушенням.

Дозвіл надається на період, який хоче заявник, але не більше, ніж на 5 років. Ті, що отримали дозвіл – свої 5 років мають відстояти, бо інакше в нас почнуться суди і ми потонемо в судових спорах. Не думаю, що це буде ефективно.

Чи всі забудовники справно сплачують пайові внески місту?

Нещодавно це питання було піднято депутатами міськради – куди ці кошти ідуть. На сьогодні сума боргу забудовників перед бюджетом міста Києва 1,8 млрд грн. Це розмір боргу по сплаті пайової участі на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, соціальної і так далі. Розмір внеску вираховує Департамент економіки та інвестицій. При цьому вартість дозвільних процедур при будівництві в Україні – в 2 рази більша, ніж в Європі (15% проти 7,5% від загальної вартості будівництва). Зараз депутати зайнялись питанням пайової участі, сподіваюсь, вони знайдуть прозорий інструмент.

Місто може контролювати цей процес на стадії видачі поштової адреси. Для того, щоб отримати поштову адресу, наші юристи перевіряють законність будівництва повністю, в тому числі отримують довідку від Департаменту економіки, що вони сплатили пайовий внесок.

Як вирішується питання МАФів? Раніше ви казали, що буде проведений конкурс, і потім підприємці мають змінити свій кіоск на той, який їм рекомендують. Але страшні МАФи як були так і залишаються по усьому місту. Це просто ганьба для Києва.

(тут можна подивитись ескізи нових МАФів)

Конкурс на цьому тижні закінчується – по Печерському району. Він відбувся без бійок, без крові, нормально. Я відчула, що з’явилась певна довіра у підприємців, що ми дійсно працюємо в нормальному режимі. В Печерському районі має залишитись приблизно 300 МАФів. Переможці конкурсу мають оформити паспорт прив’язки, сплачувати пайову участь. Їм потрібно вияснити, чи немає під їх МАФом інженерних мереж, адже МАФ має стояти в безпечному місці. Вони мають закупити новий кіоск в тому вигляді, як був затверджений зразок. Його можна побачити на нашому сайті. Він елегантний, із сірого алюкобонду.

Конкурc проходив тільки в Печерському районі?

Так, це – перший пілотний проект.

Тобто, навіть взуттєва майстерня у якомусь дворі на Печерську тепер зобов’язана переформатуватись і придбати новий МАФ встановленої форми?

Так. Всі мають це зробити.

Чи були відкриті справи щодо діяльності вашого попередника пана Сергія Целовальника (був звільнений у вересні 2015 року. Як повідомляла прес-служба мера, його звільнили із-за ситуації з МАФами та зовнішньої реклами)?

Кримінальних або адміністративних проваджень немає.

Звертаєтесь до нього за порадами?

Він відпочиває, займається своїм садом біля будинку. Я намагаюсь його не турбувати.

Ви досі займаєте посаду виконуючого обов’язки головного архітектора Києва. Що наразі з конкурсом на цю посаду?

Конкурс зараз проходить, я також беру в ньому участь.

Скоро комісія визначить фіналістів, які вийдуть на публічну презентацію. Потім комісія зробить вибір і надасть його меру. Мер, в свою чергу, прийме рішення. Комісія має працювати до 11 березня.

Ви б хотіли залишитись на посаді головного архітектора?

Це дуже важка робота. Але я маю достатньо досвіду для цього, відкрита для нових знань. Я ще молода.

Чому кожна нова влада Києва обіцяє новий Генплан, а до кінця так його і не доводить?

У нас розроблений проект історико-архітектурного плану, який є складовою частиною Генерального плану. Без нього Генеральний план не може існувати.

Це важливий документ, як на мене, він кращий за попередній. Ми зараз чекаємо на його затвердження Міністерством культури. Після цього його можна відправити на експертизу, а потім виносити на комісії і сесії.

Які першочергові проекти і як залучатимете кошти на них?

Як на мене, потрібно розвивати Поділ. Є шанс, що Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ зайде в Київ з реалізацією першого проекту інтегрованого розвитку.

Можливо, візьмемось за Поділ. У цієї території дуже великий потенціал. Якщо ми його почнемо розвивати – це буде точка росту, яка покаже, як працювати в місті з такими територіями. Це міг би бути один із найкрутіших проектів для міста.

Поділ може стати районом, куди стікаються туристи, в рамках децентралізації наявність додаткових надходжень від туристичної галузі дасть можливість і збереженню історичної спадщини і розвитку району.

Я бачу, що Контрактова площа – претендує на головну площу міста. Майдан – це головна площа країни. То Контрактову потрібно зробити головною площею міста. Ми би бачили її пішохідною з пішохідною вулицею Сагайдачного. Є можливість це зробити, але потрібно працювати з транспортом на Подолі.

Будувати мости?

Мости – це дуже дорого. Місто зараз не може собі це дозволити. Транспортну схему Подолу можна переформатувати. Це не буде дуже дорого. Також потрібно намагатись проявити історичний потенціал. Тоді, можливо, підуть туристи і почнуть залишати місту кошти. Якщо у нас відбудуться нормально всі процеси децентралізації, то кошти будуть залишатися в районі, а значить, район зможе витрачати їх на покращення благоустрою.

Коли матеріал був опублікований, стало відомо, що на посаду головного архітектора столиці відібрано п’ять кандидатів. Ганна Бондар до цього переліку не потрапила.

 

 

 

Розмовляла  Наталія Литвинова, «Главком»

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s