Василь Гацько: У Києві має діяти хоча б чотири рівні самоврядування

4 лютого 2016 р.

Василь Гацько, 33 роки. Голова партії "Демократичний Альянс"

Фото Facebook.com Василь Гацько, 33 роки. Голова партії “Демократичний Альянс”

27 січня окружний адміністративний суд Києва призупинив вибори до райрад столиці. Вони мали відбутися 27 березня.

– Зараз часто можна почути, що районні ради – це пережиток комунізму. Але справжній пережиток комунізму – це райдержадміністрації. Районна рада – це один з рівнів місцевого самоврядування. В Європі немає великих міст, де діє однорівнева система місцевого самоврядування, – розповідає політик і батько тьрох дітей Василь Гацько, 33 роки.

Як працює система самоврядування в Європі?

Там діє кілька рівнів самоврядування. Це рівень району або округу, є й нижчі рівні. Це рівень вулиці або й окремого будинку. Європейський Союз побудований за принципом субсидіарності. Це означає, що проблеми передаються на гору лише тоді, коли їх не можна вирішити внизу. Наша модель децентралізації будується за зразком Польщі. Варшава у два рази менша за Київ, але там 18 районів, і в кожному є районна рада з 30 депутатів. Це необхідний проміжний рівень управління регіоном.

Що конкретно райради можуть дати місту?

У районних радах жителі районів ухвалюють рішення про свій життєвий простір. Ніхто не може управляти мікрорайоном краще за його мешканців. Вони більше за інших знають про проблеми своїх районів. Це питання благоустрою – садочки, сквери, парки, розміщення МАФів. Такі питання мають закріплюватися за нижчим рівнем. Райрада для киян – це можливість брати участь розподілі ресурсів на місцях.

Які сфери мають залишатися за містом?

У першу чергу це те, що формує “рамку” міста, як воно має розвиватися. Це генеральний план, архітектурні вимоги, транспортна система. Не може бути районного метро. Тому цим питанням займається місто. Питання розвитку міста також належить до вищого рівня. Район – це не якась ізольована одиниця. Він входить у велику агломерацію, що формує місто. А от вирішення поточних проблем має бути спущене на місця.

Як цей механізм має працювати?

Беремо наприклад планування міста. Наприклад, місто затверджує генеральний план затверджує місто. Детальний план території можуть вирішувати у районах. Припустимо, правила роботи МАФів затверджує міськрада. Але їхню схему формують на районах. Десь МАФи створюють криміногенну обстановку, ще десь заважають проїзду. А ось в іншому місці людям немає, де купити товари першої необхідності. Встановлення МАФів у таких місцях і входить у повноваження райради.

Чи не буде конфлікту інтересів між містом та районами?

Не буде. При чіткому розподілі повноважень суперечностей не буде. У рішенні Київради, яке ми ухвалили минулого року, прописані сфери, що відносяться до відання району і міста. Зараз необхідно деталізувати повноваження. На мою думку, потрібен ще один рівень представництва. Наприклад, це може бути масив. У Києві є певні історичні місцевості. Я мешкаю у Голосіїво, хтось на Теремках, хтось на Оболоні. Це територіальні утворення, складені історично. Люди ідентифікуюють себе з ними. Ще можу бути рівень будинків чи вулиць. Виходить чотири рівні самоврядування: будинок, масив, район і місто.

Скільки має депутатів райради?

Це питання не є принциповим. Питання кількості депутатів було б важливе, якби воно впливало на вартість чи на бюджет. Але у нас депутати місцевих рад не отримують заробітних плат. Хоча у Європі ситуація протилежна. Наприклад, у Німеччині депутати місцевих рад отримують 500-700 євро доплати. Має бути розумна кількість депутатів, щоб була ефективна робота. На мою думку, це 30-40 депутатів в одній райраді.

Хто має бути депутатом райради?

До райрад мають увійти люди, які вирішують проблеми району. Якщо ми до повноважень додаємо садочки, то у раді мають бути представники батьківських комітетів. Якщо розглядаємо питання енергоефективності у будинках, то там має бути голова ОСББ. Тобто люди, які предсталяють громаду. Тут важливо не боятися брати на себе відповідальність.

Чому люди бояться брати участь у самоврядуванні?

По-перше, дуже багато років ініціатива придушувалася. По-друге, політика сама по собі є дуже забруднена. Для порядних людей це є психологічним бар’єром. Вони бояться стати частиною корупційних схем. Але останнім часом ситуація починає змінюватися. Все більше людей розуіють важливість брати відповідальність на себе.

Залишити коментар

Filed under Гацько Василь

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s