Денис Дудко: В “Океані Ельзи” задоволення на рівні тваринних емоцій. У джазі – інше

10 листопада 2015 р.

Джазмен і бас-гітарист «Океану Ельзи» – про свої два життя в музиці і про те, чому свого часу прийняв запрошення Святослава Вакарчука.

Фото: Андрій Корень

 

Коли відомий, затребуваний і шанований джазовий музикант іде в рок-музику, реакція аудиторії завжди як мінімум неоднозначна. Для багатьох це певною мірою розрив шаблонів. А для джазових пуристів такий вчинок взагалі те саме, що єресі. Свого часу великого Джо Гендерсона звинувачували в продажності за роботу в Blood Sweat & Tears. Бренфорда Марсаліса та Кенні Керкленда засуджували за співпрацю зі Стінґом. І такі приклади не поодинокі.

У 2004 році Денис Дудко – один із найкращих контрабасистів України, учасник відомого квінтету СхідSide – приймає запрошення Святослава Вакарчука увійти до складу «Океану Ельзи». На якийсь період він зникає з джазових радарів, концентруючись на новому іміджі рок-зірки. Як багатьом тоді здавалося, назавжди. Але з часом він повернувся в джаз і відтоді періодично вистрілює новими проектами. Рідко, але влучно.

12 листопада в київському клубі Closer Дудко вперше представить програму свого нового секстету. Про це і про багато інших нюансів творчої діяльності ми поговорили з Денисом у відвертому інтерв’ю.

 

  • Через 10 років ти можеш озвучити мотиви, що спонукали тебе піти в ОЕ?

Можу. Річ у тому, що на той момент джазової активності особливо не було. Всі думали в основному про роботу. Ніякої творчості, нічого. СхідSide існував, але, по-моєму, у нас і концертів уже толком не було. Ми не писали нову музику, збиралися, аби пограти.

Коли Славік запропонував зустрітися, я приблизно зрозумів, про що буде розмова. І перша думка була: «Та ні, як же так? Я такий весь із себе джазовий музикант, і піду в ОЕ?» Хоча я завжди любив рок-музику. Beatles, Led Zeppelin, Nirvana – це те, що в мене було до джазу. Я через усе це пройшов. І я знав кілька пісень ОЕ – ті, які були на радіо, на ТБ. Мені вони дуже подобалися. Мене навіть Саранчин (піаніст Олексій Саранчин, учасник СхідSide. – Ред.) постійно підколював на цю тему. Ми тоді жили всі разом на зйомній квартирі. Я постійно дивився кліпи ОЕ і говорив, що мені це подобається. А у відповідь – хі-хі, ха-ха.

Перше запитання, яке Славік мені поставив при зустрічі, – що тобі подобається з рок-музики і чи подобається щось взагалі? Я назвав Beatles та Led Zeppelin. Це групи, які і зараз у мене в рейтингу на перших місцях. Він каже: «Супер!» Тобто перше питання – і наші інтереси збіглися. І я якось дуже швидко зважився: чому б і ні, чому б не спробувати. Це новий досвід, мені справді було цікаво. І, звичайно, грати на великих майданчиках у настільки популярній групі – це теж вабило, не буду приховувати.

 

Було дуже смішно, коли ми розбирали пісню «Друг». Вона в до-мінорі. І там є акорд шостої ступені. Будь-який консерваторський музикант зрозуміє, що це ля-бемоль-мажор. А в ОЕ це був соль-дієз-мажор.

 

  • Говорили, що після приходу в ОЕ ти якийсь час взагалі не брав у руки контрабас. Це правда?

Правда. Мабуть, мені потрібна була якась пауза, щоб знову скучити за контрабасом. Я грав трохи вдома. Але у мене не було постійних занять. І я б навіть сказав, що річ не в контрабасі – я просто хотів трохи відпочити від джазу.

 

 

  • Навіть так?

Так. Насправді мене дуже засмучувало те, що відбувалося на той момент у джазовій сфері. Всі музиканти думали тільки про те, як би заробити на хліб насущний. Зараз, на жаль, теж так. Є музиканти, які роблять якісь свої проекти, представляють свій новий матеріал – мені здається, це чудово. А бувають ситуації, коли музиканти просто збираються пограти джазові стандарти. Власне, відтоді, як я почав грати в ОЕ, я став все менше і менше любити джазові стандарти, як форму. Зараз вони мене навіть трохи дратують.

 

  • Ходили чутки, що Вакарчук попервах забороняв тобі виступати, де б то не було, крім ОЕ. Було таке?

Ні, заборони не було. Була умовна домовленість, вона і зараз є. Одна річ, коли я роблю свої джазові проекти, вони ніяк не стикаються з поп-рок-музикою, з нашим шоу-бізнесом. Але якби теоретично я пішов пограти на заміну в групу ВВ, то він був би проти. І це правильно, я його розумію.

 

 

  • А вийти на сцену разом з ТНМК?

Ти маєш на увазі Jazzy? Це зовсім інша ситуація. Я брав участь у записі цього проекту. До того ж я сам запропонував Фаготу зіграти з ними одну композицію. Тобто я вийшов просто як special guest, зіграв одну річ – і все (Дудко розповідає про те, що відбувалося на концерті 24 жовтня цього року в клубі Sentrum. – Ред.). Мені здається, це нормально. Та й вийшло гарно.

 

  • Наскільки легко тобі було влитися до складу ОЕ, зігратися з музикантами іншого характеру?

Спочатку було дуже забавно. Розумієш, я звик, що є ноти, гармонія, такі поняття, як дієз/бемоль, секстакорд/септакорд. А тут все пояснюється на словах. Акорди просто показуються на гітарі.

Було дуже смішно, коли ми розбирали пісню «Друг». Вона в до-мінорі. І там є акорд шостої ступені. Будь-який консерваторський музикант зрозуміє, що це ля-бемоль-мажор. А в ОЕ це був соль-дієз-мажор. Ми з Мілошем спочатку не зрозуміли – адже він теж із консерваторії. Суть у тому, що у хлопців не було бемолів, все в дієзах. Скажімо, якщо в до-мінорі третій ступінь – мі-бемоль, то у них це був ре-дієз. Тобто все зрозуміло і нічого складного – просто трохи незвично. Але ми з посмішкою згадуємо той час. Зараз уже всі звикли до цього пояснення на пальцях. І я нормально до цього ставлюся.

 

Я, до речі, теж придумав чимало й приклав руку до деяких композицій. Зокрема, «Обійми» – спочатку моя пісня. Славік тільки поміняв приспів.

 

  • Яка твоя роль у творчому процесі проекту «Океан Ельзи»?

Ми все робимо разом. Славік приносить пісню, ми пробуємо різні варіанти аранжування – хтось щось пропонує, такий акорд або інший акорд, швидкий, повільний або середній темп. У Славіка спочатку є мелодія, гармонія – вона, до речі, може змінюватися – і слова, зрозуміло. А все інше робиться колективно. Я, до слова, теж придумав чимало й приклав руку до деяких композицій. Зокрема, «Обійми» – спочатку моя пісня. Славік тільки поміняв приспів.

 

 

  • До проекту «Вночі» ти  зробив більший внесок?

Там усі, хто брав участь, вносили приблизно рівною мірою. Зрозуміло, що були пісні. Але і свободи було більше. Якщо в ОЕ Славік домінує, і останнє слово, звичайно, завжди за ним, то під час створення «Вночі» решта музикантів теж мали достатньо впливу. Я думаю, він нам просто довірився. І Льоха Саранчин, і Морозов (гітарист Олексій Морозов. – Ред.) – та всі, хто брав участь, – дуже багато зробили для того, щоб проект «Вночі» звучав так, як він звучить.

 

  • Поп-рок-група і джазовий комбо – ступінь креативного накалу порівнянна?

Найцікавіше, що творчості на рок-репетиціях, мабуть, навіть більше, ніж на джазових. У моїх джазових проектах хлопці роблять те, що я їм кажу. Я ніби сам собі продюсер. А в ОЕ більше всі беруть участь. Що стосується концертів, то в джазовому комбо набагато більший відсоток імпровізації. Коли ми готуємо пісні ОЕ під концерт, ми робимо все від і до – строга форма, чітке і, як правило, невелике соло когось із учасників. У шоу-бізнесі взагалі все набагато чіткіше й конкретніше. У джазі ти до кінця не знаєш, як воно прозвучить. Одна і та сама композиція сьогодні може прозвучати так, а завтра по-іншому. І в цьому теж є своя принадність.

 

  • Тобто в ОЕ ви, розучивши і прорепетирувати пісні, повторюєте їх з концерту в концерт у майже незмінній формі. Як тобі – джазовому музиканту – вдається абстрагуватися від такої передбачуваності?

В ОЕ я отримую задоволення на рівні, скажімо так, більш тваринних емоцій. Я поділяю музику не за жанрами, а за чакрами. Якщо джаз це, припустимо, вищі чакри, то рок-музика – це частіше чакра живота і сексуальна чакра. Для мене рок-музика – це нижні чакри. І в цьому весь кайф. У джазі просто трохи інше задоволення.

 

  • Де тебе зараз більше, як музиканта, творчої особистості – в ОЕ або в твоїх джазових проектах?

(Довга пауза.) Звичайно, мене більше, напевно, в моєму проекті. У ньому я сам собі режисер, там граються мої композиції. Всі мене слухають і довіряються мені.

 

 

  • Давай детальніше поговоримо про твої джазові проекти. У 2008 році ти формально повернувся в джазову музику в шикарному складі Upside 3 з Дмитром Александровим і Олегом Марковим. У вас вийшов чудовий альбом Octopus. Чому не було продовження? Ви ж, здається, і не виступали толком з цією програмою.

У мене почалися якісь гастролі з ОЕ. Ми робили Upside 3, коли була пауза, – я всі свої проекти так роблю. І тоді ж ми почали працювати над «Вночі». З Upside 3 ми зіграли три концерти, і поки відклали. Можливо, надалі ще повернемося до нього. Хоча це малоймовірно.

Та сама проблема була і з моїм квінтетом. Ми записали альбом, зіграли кілька концертів. А потім у мене просто не було часу цим займатися. Я не можу заздалегідь забити конкретну дату в якомусь місті або залі, тому що в той самий день у моєму графіку може з’явитися концерт з ОЕ. Я не можу нічого планувати наперед.

 

  • Місяць тому ти виклав в soundcloud студійний запис свого секстету, який презентував «живцем» ще у 2011 році. При цьому, за винятком назв треків, ніде немає ніякої супровідної інформації. Чому ти пішов таким шляхом? Просто кинув запис в інтернет, і все.

У будь-якому разі я хочу видати цей альбом. Думаю, після Нового року я це зроблю. Він три роки пролежав у мене вдома на полиці. Якось все руки не доходили зайнятися його випуском. А коли з’явилася дата концерту з новим секстетом, я подумав, чому б не викласти в soundcloud. Бо ж диски зараз не мають великого значення.

 

  • Але є iTunes та інші цифрові сервіси.

Ну, хіба що. Так але ж ще не вечір. Я все це зроблю. Я не збираюся це закидати. Зараз навіть є ідея зробити невеликий тираж вінілу – просто так, в задоволення, для меломанів.

 

 

  • Твій недавній концерт у дуеті з Ольгою Лукачевою – це разовий проект?

Спочатку була ідея зробити його разовим. Але, можливо, щось із цього і вийде. Тому що концерт пройшов добре, відгуки непогані, і нам, загалом, сподобалося. Ми для себе відзначили моменти, які були гарні, і ті, що гірше. Щось підправимо, і, я думаю, найближчим часом ми цю програму навіть запишемо.

 

  • Розкажи, будь ласка, про свій новий секстет, що буде грати в Closer. На мій погляд, там є кілька цікавих нюансів.

Десь півроку тому мені дуже захотілося зробити щось своє джазове. Але я до останнього не знав, що, як і з ким. І тут в якийсь момент я подумав, чому б не зробити секстет із тромбоном. Тобто залишити ті ж три дудки, що були раніше, – труба, альт-саксофон, тенор-саксофон, – але до них додати тромбон. І я вирішив відмовитися від рояля. Перша причина – просто захотілося пограти без гармонійного інструмента, щоб функцію рояля виконували ті ж духові. Тому я зараз дуже багато займаюся «писаниною» – вручну пишу ноти, розписую на кожен «квадрат» якісь нові «пачки» для дудок, щоб це було цікаво. А друга причина – у нас немає залу з роялем. А грати з клавішними мені, чесно кажучи, вже просто набридло. Клавішні в джазі – не хочу більше такого робити.

 

Я поділяю музику не за жанрами, а за чакрами. Якщо джаз це, припустимо, вищі чакри, то рок-музика – це частіше чакра живота і сексуальна чакра.

 

  • Те, що грав Саранчин у твоєму квінтеті і попередньому секстеті, навряд чи можна назвати чистою гармонізацією. Так що, мені думається, відмова від рояля для твоєї музики цілком природна.

Мені захотілося саме такого звучання, я його чую у себе в голові. Мені це дуже близько. Це те, що, крім іншого, мені подобалося в Upside 3. Я дуже люблю, коли з ритм-секції є тільки барабани і бас, а зверху грає одноголосий інструмент. Мені здається, це дуже красиво.

 

 

  • Це любов до додаткового простору в музиці?

І це також. Просто особисто для мене присутність у складі гармонійного інструмента – рояля або гітари – надає музиці якусь більшу форматність. А мені хочеться такої свободи… Знаєш, як буває в кіно – страшні сцени, але дуже красиві. Ось і я хочу приблизно такої музики. Був би рояль, відразу була б якась визначеність – ось тут акордик такий, а тут такий – вже приблизно чутно, що і як. А я хочу контрастувати, образно кажучи, на тлі красивого і страшного.

 

  • А яким чином у складі з’явився французький барабанщик Тис Родріґес?

Я був на його концерті в Парижі, він мені дуже сподобався. Всіх наших я знаю, і мені хотілося спробувати когось іншого. До того ж я дуже люблю європейський джаз і, зокрема, французький – Мішель Порталь, Луїс Склавіс, Анрі Тексьє.

 

  • Незважаючи на твою джазову активність останніх місяців, чи можна сказати, що джаз для тебе все одно залишається, швидше, хобі?

Так воно і є. Це самовираження, амбіції, задоволення. Для мене це хобі – я на цих концертах нічого не заробляю. Навпаки, тільки витрачаю. Але я це роблю для себе.

 

 

  • Соціальні потрясіння в країні останніх двох років – як вони позначаються на твоєму творчому тонусі?

Ніяк не позначаються. Творчий тонус не залежить ні від чого – він може бути, його може не бути. До тебе може прийти натхнення, і тоді ти два місяці твориш, твориш, твориш. А можна просто сидіти півроку – і нічого, порожнеча. Події на Майдані всі переживали важко і переживають досі. Але що стосується творчості, я думаю, моя музика в цьому сенсі незалежна.

 

  • Мистецтво для мистецтва?

Так. Можливо.

 

  • Чи був ти на концерті ОЕ на Майдані в грудні 2013 року?

Так. Це був перший концерт ОЕ, який я спостерігав збоку.

 

  • І як відчуття?

Чудовий концерт. Мені дуже сподобалася атмосфера. Були, звичайно, проблеми зі звуком, але це нормально. Звук взагалі не головне у цій події. Це було навіть більше соціальне явище, ніж музичне.

 

  • Наскільки оптимістично ти дивишся на те, що нас чекає?

Чесно кажучи, я поки дивлюся песимістично. Не бачу просвіту. Сподіваюся, що гірше не буде, але такий стан може протривати ще не один рік. Я, звичайно, за це переживаю.

 

  • Ким ти бачиш себе через 5-7 років?

Я точно знаю, що буду займатися музикою, тому що нічим іншим я більше займатися не вмію. Де, що і як – час покаже.

Розмовляв Леонід Тітов
Advertisements

Залишити коментар

Filed under "Океан Ельзи"

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s