Роман Шрайк: Шокін поклав на стіл револьвер і почав розказувати, що з цієї зброї на нього був замах

11 серпня 2015 р.

Блогер Роман Шрайк: ”Заступник генпрокурора Сакварелідзе вже проявив себе. Однак йому заважає штопор на прізвище Порошенко. Не звільняє генерального прокурора Шокіна, бо той для нього — комфортний”

Блогер Роман Шрайк: ”Заступник генпрокурора Сакварелідзе вже проявив себе. Однак йому заважає штопор на прізвище Порошенко. Не звільняє генерального прокурора Шокіна, бо той для нього — комфортний”. Автор: ФОТО: ТАРАС ПОДОЛЯН

На майдані Незалежності на милицях стоїть молодий чоловік у шортах. Одна нога з протезом. Спілкується з чоловіком у чорній футболці полку “Азов”. Домовляються піти десь поїсти.

Повз них у кафе кримськотатарської кухні прямує блогер 40-річний Роман Шрайк. Замовляє півлітрову склянку ягідного компоту. Говоримо російською.

— Реформи в країні йдуть повільно, — каже Роман. — В уряді є п’ять-шість людей, які готові проводити якісні зміни. Це третина. Більше, ніж було раніше. Але мало, щоб усе проходило достатньо швидко з толковим поясненням людям того, що відбувається. Ситуація нагадує один із подвигів Геракла. Наші реформатори отримали по маленькій лопатці і розгрібають величезні купи лайна. А в цей час коні продовжують гадити. Має бути прорив води, який одним потоком усе змиє. Потрібні злагоджені дії влади. Також — нульова терпимість до корупції. Цього поки що не бачимо. Тому й маємо тільки окремі зрушення: поява поліції, спрощується дозвільна система. Є за що хвалити міністрів — економіки Айвараса Абромавичуса, інфраструктури Андрія Пивоварського, юстиції Павла Петренка, освіти Сергія Квіта. Розповідають, що налаштована на реформи міністр фінансів Наталія Яресько.

Ви нещодавно зустрічалися з кількома урядовцями та заступниками генпрокурора. Які висновки зробили?

— Бачилися з Абромавичусом, заступником генпрокурора Давідом Сакварелідзе. Потім — із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. І на цю зустріч випадково прийшов Арсеній Яценюк. Прем’єр багато жартував, справив позитивне враження. Це були неформальні зустрічі. От якраз там і зрозумів, що вони возяться зі своїми лопатками і ­горою гною.

Чому рухаємося так повільно?

— Робити кардинальні зміни поки що не виходить. Для нас досі актуальний грузинський досвід. Там була команда і президент зі скаженою енергетикою. Сакварелідзе проявив себе вже і в Україні. Однак йому заважає штопор на прізвище Порошенко. Не звільняє генпрокурора Віктора Шокіна, бо той для нього — комфортний.

Порошенко заявив, що нарешті починають боротьбу з корупцією — із судів, прокурорів, міліціонерів.

— Посадок корупціонерів досі не бачили. Їх і звільняють тільки тоді, коли суспільство розгніване і тисне. Кидають, як кістку, щоб відчепилися.

Кого першого треба посадити, щоб люди повірили: боротьба з корупцією почалася?

— Неважливо кого. Головне, щоб це відбувалося. Порошенко ще торік казав тепер уже колишньому генпрокурору Яремі під час призначення, щоб посадив трьох своїх друзів. Грузини кажуть, що вистачить ув’язнити кілька десятків. Інші побачать, що може зачепити і їх, і почнуть діяти інакше.

Періодично посольство США складає списки хабарників і передає їх нашій владі. Кажуть, що до тих, хто не повинен працювати на високій посаді, належить, наприклад, Юрій Столярчук. А він — заступник генерального прокурора. Розказували, що один з американських чиновників запрошував до себе Шокіна. Аби зрозуміти, чи готовий той боротися з коруп­цією. На що Шокін поклав на стіл револьвер і почав розказувати, що з цієї зброї на нього був замах. Американець встав і пішов. Зрозумів, що говорити з ним немає сенсу.

Як суспільству підштовхувати владу до радикальніших і швидших змін?

— Ключовою точкою будуть місцеві вибори 25 жовтня. Кожен подивиться на свій загальний результат по країні. І муситиме робити якісь висновки. Зараз у коаліції є чимало хороших депутатів, але вони роз’єднані по різних фракціях.

Що може їх згуртувати?

— Було б непогано провести ще одні дострокові парламентські вибори. Щоб відсіялися ті, хто себе вже скомпрометував. Таких у коаліції — близько половини. У тих, хто залишиться, може з’явитися інстинкт само­збереження. Але перевибори треба проводити в необхідний момент. Бо якщо подивитися рейтинги партій, то вони не вселяють оптимізму. Більшість у новій Верховній Раді може бути антиреформаторська.

До кримінальної відповідальності притягнуть депутатів з “Опозиційного блоку”?

— Більшість із тих, що прийшли до влади після Майдану, давно в політиці. Можливо, уникають таких посадок, щоб зберегти стабільність у країні. Тим більше, йдеться про наших друзів. Торік можна було призначити прокурора, який би зайнявся цими питаннями. Зараз ситуація змінилася. Багато доказів знищено, зокрема щодо подій на Майдані. Доки не матимемо незалежного генпрокурора, не вірю в серйозні переслідування колишніх “регіоналів”.

Як розвиватиметься ситуація на Донбасі?

— Стрілятимуть, доки є набої. Найближчі кілька років буде два Донбаси. Якщо Путіну знову щось не стукне в голову і він не почне просуватися далі. Це можливо в будь-який момент.

Поступово Путін відходитиме з Донбасу?

— Так. Можливо, за умови негласного визнання Криму російським. У вересні торік, коли були перші Мінські домовленості, був упевнений, що вони ні до чого не приведуть. Але лінія кордону сформується. Зараз бачимо, що вона закріпилася. Економічна криза в Росії буде років через два. А десь 2020-го — й політична криза. Тоді почнеться відхід Путіна. Сьогодні у нього 86 відсотків підтримки. Але що більша ейфорія, то сильніша депресія. Ті, хто зараз співають Путіну: “Слава!”, потім кричатимуть: “Повісити!” Тоді зможемо серйозно зайнятися поверненням Криму.

Що за цей час буде з Україною?

— Зростатимемо. А зараз перебуваємо на дні. Колупаємо його. Питання в тому, чи зможемо стрімко піти вгору. Якщо бізнес позбавити величезної кількості перевірок, бюрократії, спростити процедури, до нас підуть інвестиції. Треба не палицею виганяти підприємців із тіні, бо так нічого не вийде. Наша тіньова економіка — це та основа, на якій тримається країна. Маємо колосальне падіння ВВП, однак підприємці виживають — у тому числі й за рахунок навичок роботи в тіні. Якщо держава почне будувати з ними нормальні відносини, то Україна вже років за п’ять може кардинально змінитися.

Як ми змінилися за останній рік?

— Будь-яке суспільство в розвитку проходить стадії, подібні до людських — дитинство, юність, молодість, зрілість. Будь-які потрясіння — це серйозний досвід. Він накопичується і в будь-якому випадку йде на користь. Ми розвиваємося. За останній рік такий шлях, на який багатьом країнам потрібні були десятиріччя.

55  906 підписників має Роман Шрайк у “Фейсбуку” станом на 10 серпня цього року.

Створив сайт “Дурдом”

— У мене дід — поляк, — каже Роман Шрайк. — Мій батько народився в Польщі. До 10 років там жив. Мати — з Кубані. Такі в мене корені. Хоча чомусь мене вважають євреєм.

Батьки — пенсіонери. Мати працювала на Харківському електромеханічному заводі у відділі кадрів. Батько продовжує трудитись електриком.

Шрайк учився на фізико-математичному факультеті університету ім. Каразіна. Поїхав із Харкова у другій половині 1990-х. Прожив два роки у Cанкт-Петербурзі. На початку 2000-х переїхав до Києва. Зі знайомими мав ресторанний бізнес, який згодом продали. 2007-го створив сайт “Дурдом”, де публікує карикатури на політиків. У травні цього року запустив проект в інтернеті “Сайт.юа” для популярних блогерів.

Живе на заощадження та з доходів від реклами на сайті “Дурдом”.

З дружиною Таїсією виховують доньку 6-річну Єву.

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s