Іван Андрусяк: «Фонтан казок» не перекроюватиме ринок, а робитиме світ теплішим

23 травня 2014 р.

fontan_kazok5

 

 

Тяжіння світового книговидавничого ринку до малих видавництв – мобільніших і гнучкіших – все більше вимальовується в українських реаліях. Нещодавно у мережі Facebook відомий український письменник Іван Андрусяк оголосив про створення нового дитячого видавництва – «Фонтан казок». Читомо вирішило дізнатися про плани молодої команди, майбутні книжки й причини припинення співпраці з досить потужним гравцем на ринку «Грані-Т».

Пане Іване, ви повідомили у Facebook про заснування нового дитячого видавництва – «Фонтан казок». Розкажіть про нього.

– Власне кажучи, не так і багато чого наразі розповідати. Ближче до осені ми сподіваємося зробити свої перші книжки – тоді вже розмова, сподіваюся, буде більш предметна. А зараз ситуація така: ми щойно зареєструвалися і взялися до роботи.

Ми – це хто? У вас уже є команда?

– «Фонтан казок» – маленьке видавництво. Нас кілька ентузіастів, «фанатів» у доброму розумінні цього слова, залюблених у дитячу книжку, яким хочеться хай помаленьку, але системно робити добру справу. З-поміж нас лише я досі мав справу з гуманітаристикою – інші прийшли із зовсім інших, на перший погляд, далеких від цього сфер, таких як IT-технології чи навіть аерокосмічні системи)

Кажу одразу: наші можливості невеликі – у нас трішки грошей, за нами не стоять жодні олігархи чи впливові посадовці, ми не претендуємо на те, щоб «перекроювати ринок» абощо. Усе, що в нас є, – це багато любові, багато бажання і трохи досвіду й розуміння того, в якому світі ми живемо і як зробити його на дещицю кращим, людянішим, теплішим. Ото й усе… Решту покаже час.

Вибачте за філологічне питання, але чому фонтан, а не водограй?

– Так сталося. Я прийшов, коли назва вже була зареєстрована. Але хлопці, які її придумували, часто бували в Італії – то, певно, тому.

Досі ви працювали літературним редактором у «Гранях-Т». Чому ви покинули цю роботу?

– Найближчим часом, як мені відомо, «Грані-Т» не планують видавати нічого нового – а отже, літературний редактор там наразі просто не має роботи. Тому довелося шукати щось нове. Пропозицій було багато, до того ж, на позір доволі привабливих, від прес-секретаря народного депутата до головреда загальнополітичної газети, – але я прагну займатися в цьому житті передовсім дитячою книжкою. Тому й опинився у «Фонтані казок» – і дуже радий з цього.

Щодо «Граней», то одразу ж хочу наголосити, що з цим видавництвом у мене в житті пов’язано дуже багато гарного, і ми аж ніяк не «побили горшки», а залишилися дуже добрими друзями. Там вийшло чимало моїх книжок – і я залюбки з цими книжками й далі проводжу зустрічі з читачами. Мало того: моя нова повість «Третій сніг», яка спершу планувалася в «Гранях», але там не вийшла, зараз органічно «переїхала» у «Фонтан казок» і побачить світ уже цього літа.

fontan_kazok4

Які плани у «Фонтану казок»? З якими авторами ви співпрацюєте чи плануєте співпрацювати?

До осені плануємо видати принаймні три книжки. Перша з них уже майже готова, за тиждень-другий «поїде» в друкарню. Це збірка казок «Коротунчик» Олега Чаклуна – нового в нашій дитячій літературі автора, дуже таємничого – як і всі справжні чаклуни, він воліє зберігати інкогніто, так що я не певен, чи нам вдасться «витягнути» його навіть на презентацію його ж книжкиJ. У нього іноді такі химерні персонажі – мені, скажімо, особливо подобається дядечко Ліхтар! Сподіваюся, що маленькі читачі теж будуть від нього в захваті!

Далі буде мій «Третій сніг» – так само казка (бо ми все ж «Фонтан казок»), але з багатьма алюзіями на сьогодення, на ті дуже непрості проблеми, з якими нині всі ми стикаємося…

Відтак будуть й інші автори – як уже відомі, так і дебютанти. Я поки що не хочу розкривати дальших планів, щоб не зурочити.

fontan_kazok

Ілюстрація Олі Кузнецової до «Третього снігу»

– А з якими накладами плануєте виходити на ринок? Я так розумію, перші проекти будуть цілком на ваш страх і ризик.

– Звісно. Так що великими наклади не будуть. Гадаю, почнемо з традиційних для малих українських видавництв цифр – від тисячі до трьох, – а відтак вдалі проекти завжди можна буде додрукувати.

– Нас завжди цікавить не тільки змістова частина, а й форма. Вже є домовленості з якимись художниками?

– Так, ми працюємо з дуже класними художниками. Наразі це Настя Шигаєва, Ольга Кузнецова і Ольга Пилаєва (кажу про ті книжки, які вже готуються). Також шукаємо молодих креативних художників із оригінальним поглядом на світ.

Зважаючи на стрімкі стрибки „Видавництва Старого Лева”, таких китів ринку, як „А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, чим ви будете оригінальними? Якась ще вужча спеціалізація?

– Зараз в Україні не та ситуація, коли «спрацьовують» надто вузькі спеціалізації. Тих колег, яких ви називаєте «китами», насправді так мало, що проблемою є не знайти вільний простір, а бодай почасти його вкрити. Коли в нас дійде справа до конкуренції (а я дуже сподіваюся, що колись усе ж дійде), тоді про це й подумаємо. А поки що нашою «родзинкою» має, за задумом, стати націленість на молодих авторів, на відкриття нових імен. Першим буде Олег Чаклун – а далі ще сюрпризи…

– Серед основних проблем малих видавництв – система розповсюдження. Звісно, це болюче місце для всіх видавців, але для малих особливо, наприклад, оплата за місце на виставці. Чи думали, як розповсюджуватися книжки?

– Це справді найболючіша тема… Але зараз мої колеги налагоджують контакти з книгарнями й торгівельними мережами, плануємо і прямі продажі – на зустрічах із читачами, і продажі через інтернет – невдовзі запрацює наш сайт, над яким зараз чаклують програмісти… Одне слово, не ми перші, не ми останні – велосипеда не вигадаємо, але дуже сподіваюся, що копітка праця дасть результати.

Звісно, хочеться зробити дуже й дуже багато – плани і мрії величезні, а життя їх, як водиться, трохи стримує. Але нічого – на все свій час. «Фонтан казок – щоб напувати мрії!» – такий слоґан ми собі обрали, тож і напуватимемо)…

Читайте також: 5 історій молодих видавництв України

fontan_kazok7

– І насамкінець – чи не заважатиме Івану Андрусяку-письменнику Іван Андрусяк-видавець?

– Досі не заважав, а лише допомагав – то сподіваюся, що так буде й надалі).

Зрештою, це для мене справа звична: робити гарні книжки гарних письменників – і лише кілька тижнів на рік відриватися від цієї доброї справи, «ховатися від світу» в селі над Ворсклою, бавитися з дітьми, спостерігати за птахами, а раненько вставати, виносити ноутбук під горіх чи у смородину під вікном і писати щось своє)).

Насправді не знаю, чи цього літа зможу щось написати – надто багато сил і нервів забрали останні півроку, і потрібен час, щоб від усього цього бодай трохи відійти й переосмислити все пережите… Тим паче, що нічого ще не закінчилося – і хтозна, яким буде це літо… Але намагатимуся – інколи з таких глибоких переживань дуже життєствердні тексти народжуються. А зараз такий час, коли життєствердні тексти всім нам украй необхідні.

Ще трохи ілюстрацій до майбутніх книжок, зокрема Насті Шигаєвої

 Світлини з архіву Андрусяка

Читайте також: Дискусія малих видавців України (найцінніші думки)

 

 

Автор: Оксана Хмельовська

 

 

Джерело: Читомо

Advertisements

Залишити коментар

Filed under Андрусяк Іван

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s