Володимир Огризко: Якщо підпишемо Угоду про асоціацію, то за рік без віз їздитимемо в ЄС

18 жовтня 2013 р.

Володимир Огризко:

Володимир Огризко: “Євро­пей­ська ідея стане об’єд­нав­чою, а там і мова під­тя­гнеться”

— На виконання Угоди про асоціацію з Євросоюзом потрібно щонайменше 10 років, — каже колишній міністр закордонних справ 57-річний Володимир Огризко. — Навіть якщо ми щоранку думатимемо, що зробити для вступу в ЄС, все одно буде складно.

Сьогодні головне, щоб наші та європейські шестерні спочатку наблизилися, а потім почали крутитися разом, як у годиннику. У теперішній владі не всі хочуть таких змін, бо це загроза тому, що вони мають сьогодні. Але є громадянське суспільство, є опозиція, буде європейська сторона зі своїми стандартами. Якщо поєднаємо ці три елементи, знайдемо форми взаємодії і тиску на владу.

Що ми повинні зробити за ці 10 років асоціації?

— Маємо наблизитися в економічних, правових, політичних стандартах до Євросоюзу на 80–90 відсотків. У Лісабоні, Берліні та Києві на товарі має стояти не радянський ГОСТ, а єдині європейські технічні показники.

Як бути з 45 відсотками українців, які зараз не хочуть до ЄС?

— Я недавно познайомився з чоловіком, років 30. Він ніколи не був у Європі. Але купив машину, побував у Німеччині, потім, через Австрію та Угорщину, повернувся додому. Сказав мені, що скептично ставився до дискусій щодо вступу в ЄС. Та коли проїхав автобаном із Берліна до Мюнхена, зрозумів, що хоче жити отак. На жаль, 75 відсотків українців не бачили Європи. Зате дивляться російські серіали.

Як зробити, щоб українці побачили Європу?

— Якщо підпишемо Угоду про асоціацію, то за рік без віз їздитимемо в ЄС. Зараз є багато форм дитячих, студентських обмінів. Я прожив 10 років у країнах Європи і переконався, що в ЄС купа проблем і багато речей не розумні. Та краще не бачив ніде — ні в Азії, ні в Латинській Америці.

Чи достатньо лише поінформованості про ЄС?

— Перше, що треба зробити, — дати можливість українцям вільно пересуватися Європою. Хочеш працювати в Португалії — їдь туди. Нічого страшного в цьому нема, українці не стають там людьми другого сорту. Але якщо в нас почнуться реальні зміни в економіці, то західні корпорації розміщатимуть в Україні частину виробництва. Тоді робота буде вдома.

Що зробити, аби жителі Криму, Донбасу почувалися більше українцями?

— Через дію. Кілька років тому я читав лекцію в Донецькому університеті. Там студенти говорять російською, але в них українські, європейські погляди. Європейська ідея стане об’єднавчою, а там і мова підтягнеться.

Ви говорили, що Євросоюз мав би продемонструвати зацікавленість в Україні, зокрема і фінансовою підтримкою. Є загроза, що її розкрадуть?

— Коли діють нові правила, а гроші дають під конкретні проекти й контролюють, так легко вже не вкрадеш. Відомо, що у разі підписання Угоди у Вільнюсі, Україна отримає 45 мільйонів євро на реформу держуправління. Щоб було прозорим прийняття рішень і прибрати зайві ланки бюрократії. Чехи, поляки це зробили, а в нас хіба руки не так повиростали?

Як далі будувати стосунки з Росією, коли підпишемо договір про асоціацію?

— Коли Україна стане членом Євросоюзу і НАТО, наші стосунки з Росією будуть найкращими. Колись у Москві був Примаков (Євген Примаков, прем’єр-міністр Росії 1998-1999 років. — “ГПУ”), який провів на карті Європи червону лінію. Він сказав: “От ми вам віддали Східну Німеччину, але за лінією — територія нашого впливу”. Радянського Союзу не було, але Польщу, Прибалтику росіяни відпускати не хотіли. Минуло понад 10 років — де зараз Польща і Литва? В Євросоюзі й у НАТО.

2015-го ми можемо мати іншого президента, а Путін у Росії залишиться. Як налагоджувати наші стосунки?

— Тут питання не в прізвищах. Починаючи з першого дня, коли розпався Радянський Союз, хто б не очолював Росію і Україну, завжди були погані відносини. Для Москви немає хороших, крім повністю залежних.

Можливо, Митний союз виглядає примарно, бо не діє й не видно його переваг?

— Я ніколи не чув, щоб хтось з європейських керівників сказав, що ми, наприклад, у Німеччині будуємо державу-цивілізацію А Росія будує. Чому? Вони ж так само європейці? Це означає, що росіяни не бачать себе в європейській системі цінностей: верховенства права, демократії, суверенності сусідніх країн. Для чого створювати новий союз, коли вже кілька десятків років є Європейський. Зі своїми недоліками, але він є.

Інститут світової політики провів дослідження і запевняє, що 70 відсотків крупних бізнесменів в Україні налаштовані більше на ЄС, ніж на Митний союз. Це реальний показник?

— У кожного знайдеться свій резон, чому краще працювати за правилами. Запитайте будь-кого, хто стоїть на базарі, чи йому подобається щомісяця віддавати данину, чи краще чесно заплатити раз податок і жити спокійно.

Є побоювання, що в тісних стосунках з ЄС постраждає наша промисловість.

— Відбудеться спеціалізація. Лише Росія знову взяла курс на те, щоб виробляти все, що їй потрібно, у себе в країні. Це — відхід у первісний спосіб існування. Україна має переваги в авіа­будівництві, в космічній галузі, суднобудуванні, в комп’ютерних технологіях, сільському господарстві. Тут наш рівень — європейський, його треба розвивати і з цими товарами виходити на ринок. Проте нема, наприклад, автомобілебудування. Навіщо нам наздоганяти когось у цій галузі, коли є “Фольксваґен” та “Пежо”? Перелаштовувати чи починати своє виробництво і витрачати на це 30-40 років?

 

 
Автор: Олег ШАМА

 

 

Джерело: “Газета по-українськи” №1631 за 18.10.2013.

Залишити коментар

Filed under Огризко Володимир

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s