Чат з Іреною Карпою

10 жовтня 2013 р.

  • Marichka-porichka
    10 октября, 16:17
    Дякую. (А за *я си в шокови* – пасибі окремо, – довго не могла вгамувати приступи скаженого реготу)))
  • Vadym Gryschenko
    10 октября, 15:13
      1  
    доброго дня. чи плануєте Ви ще раз заспівати в дуеті із Кашою Сальцовою?
    я люблю Кашу, буде нагода – заспіваємо. наразі плануємо щось спільне з ИЯ і DEAD BOY’s GIRLFRIEND
  • Marichka-porichka
    10 октября, 15:05
    Привіт!Підкажіть, будь ласка, чи були моменти, коли Вас добряче ковбасило в негативну сторону від того, чим займаєтеся?І як боролися з тими сеансами?=)))
    Такі кризи властиві всім нормальним людям (Гоголя оно згадайте, як горіла-сосна-палала його творчість… :). Треба просто перечекати, не лізти, не намагатися нічого переробити, поки настрій негативний. Це ж потім людям читати – їм і без мого ниття буває несолодко. Намагаюся творити тільки в сильному енергетичному стані. Як не лізе, то й не пхаю. А як щось реально недостойне, то на тверезу голову швидше видно буде й безболісно делітнеться. Творчість – штука така, означає правильну карму. Творіть і відпускайте. А вже куди прибється, там і берег.
  • Helga V. Topolska
    10 октября, 14:38
      1  
    чим керуються молоді українці, які мають доступ до інформації про справжнє обличчя СРСР, коли агітують за компартію? гроші не пахнуть чи вони це серйозно?
    Вони це від обмеженості своєї і того, що є незрілими особистостями. Ідеальне мясо для політиків, на жаль. Вчора теж стала свідком сцени, коли 20-річна дівчинка емоційно підлизувалася до мами чи тітки: “А вот в савєцкає врємя такова нє било!!!” Цим молодикам варто би переглянути добірочку картинок з ГУЛАГу чи інші “райдужні” свідченя тієї “щасливої” епохи. Монумент Голодомору теж терапевтичний – просто погуляти б їм там, бо ж читати незаангажовану історію ці люди навряд чи беруться.
  • Stasia Klishina
    10 октября, 14:33
    Ірено, вибачте, забула Вам подякувати за Вашу творчість, за те що Ви є! І спешл за “Soledad” для мене, на концерті в Білій Церкві! Дуже-дуже дякую!
    Muchos besos, guapa! 🙂
  • Borsuk Valentina
    10 октября, 13:54
      1  
    Коли чекати на вихід нової книги, присвячену темі подорожі з дітьми? Дякую.
    Не наступайте на мозоль прокрастинатора. :))) Пишу я, пишу. 🙂 Дуже сподіваюся, що взимку чимось вас потішу…
  • Zvenyslava Husak
    10 октября, 12:58
    Шановна парі Ірено! Поважаю Вашу громадянську небайдужість. Поділіться, будь ласка, Вашими думками про сучасну українську діаспору.
    Не можу нічого сказати в комплексі – знаю лише окремих індивідів, дуже притомні хлопці. Нове покоління там навіть готове до більш прогресивної музики, ніж імені невмирущого гопца-ца. Приміром, музику QARPA люди знають, але олд-скульні переваги в фінансуванні українських фестивалів наразі не дозволяють вибирати подібні гурти.
  • Panda Ksu
    10 октября, 11:54
    Чи є таке місце, де ви ще не були, але хотіли б побувати? І шо це за місце?
    Ох, їх так багато… Мадагаскар, Аляска, Терра дель Фуего, Нова Каледонія… Це совість треба мати – шість разів у Непал їздити при такій кількості незвіданого. Зробила собі з Катманду Тернопільську область, холєра. 🙂
  • kjhl
    10 октября, 11:48
      3  
    Вітаю Ірено!!! дуже цікаво 😉 яка найерогенніша зона на мапі вашого тіла?? дайтепораду,що нам,лицарам-джентельменам,’жінко’страдальцям, треба зробить,щоб підкорити Ваше серце 🙂
    Моя найерогенніша зона – мозок. Чоловік повинен бути в чомусь кращим за мене, вміти мене дивувати, володіти якостями чи знаннями, котрих немає в мене. Медициною там, квантовою фізикою, макроекономікою. 😉 Все інше – моменти технічні. Достатньо розбиратися на рецепторах і нервовій системі.
  • Оксана Мязина
    10 октября, 10:55
      1  
    Які моменти життя вам хотілось би пережити ще раз?
    Момент, коли я вперше побачила Еверест з вікна літака, що ніс мене до Бутану. Абстрактні моменти перших імпульсів закоханості. Момент гордості за солідарність мого народу в 2004-му році.
    • vopros
      10 октября, 10:49
        2  
      1) чи вдалося вам поспілкуватися з менсоном ? 2) як воно, бути вдягеною в сукню з сала, які відчуття ? довго потім відмиватися ? ))
      1) Так, він простий, дуже адекватний чувак. Його музиканти знімали на телефони мою крихітку-барабанщицю й красуню-віолончелістку… Роуд-менеджер попросив наш диск. 2) Сукня з сала була важкуватою – 4 кг свіжого сала все-таки пішло. Але шилась вона на чохлі, того на тілі жиру майже не лишилося. Все потім доїли синички, як я й обіцяла.
    • Lurdes
      10 октября, 10:28
        1  
      Ірено, яких принципів дотримуєте у вихованні дітей? В якому віці дасте їм почитати свої твори? До речі, хотіли б, аби ваші твори вивчалися у школі чи в університеті в рамках обов*язкової програми?)
      Лурдес, головне, щоб мої діти прагнули читати. Тож коли візьмуть у руки мої книги, тоді їм і дозволю. Незрозумілі моменти поясню. Я за те, щоб ростити дітей без табу, але максимально їм роз’яснювати, що можна і де можна, і коли. На загал, мені й у ширшому плані важливо, аби люди читали – не з примусу, а з власної волі. Якщо мене з примусу буде викладати хтось, хто ненавидить і стидається української літератури тим, хто не любить читати, нічого доброго з того не вийде. А от якщо людині подобається моя творчість – вона про неї й поза програмою розкаже, а студенти й під партами почитають під час інших, нудніших лекцій. 🙂
    • moral
      10 октября, 10:22
        1  
      Ірено, якими “хворобами”, з вашої точки зору, вражене українське суспільство, якщо у нас трапляється Врадієвка, миколаївська трагедія тощо? Чому самі громадяни слухняно “ведуться”, коли їх навмисне спонукають до ворожнечі темами мови, історії, перетворюючи цивілізовану дискусію на справжню ворожнечу та виливання злості один на одного? І друге. Маючи можливість подорожувати країною багато, скажіть, чи справді ми, українці, настільки різні і непримиримі? Дякую!
      Серйозне запитання… Легше відповісти, чим українське суспільство не вражене. Не вражене звитяжністю, солідарністю, бажанням заступитися один за одного, вмінням довести почате до кінця, гордістю, перш за все, за те, що ти людина, бажанням жити в чистоті, прийманням ближнього не як агресивного конкурента, а як іншу людську істоту, що має такі ж бажання і потреби, як ти… Оце, на що “ведуться” – це класичний хохлосрач, як я це називаю. Конструктиву там, де вмикаються архетипи, бути не може. А де нема конструктиву, там нема і дій. Того нам час від часу й підкидають ідіотські медіаприводи – хохлосрач банді вигідний.
    • dinka
      10 октября, 10:12
      Яка мета вашої творчості? Тобто якого результату ви очікуєте, що має відбутися із людиною після прочитання вашого літературного твору чи від прослуховування ваших музичних творів?
      Мета проста – звільнення. Від страху бути собою, від страху сказати щось, від життя у системі, від поганого настрою кінець-кінцем.
    • dinka
      10 октября, 10:09
        1  
      Ірено, скажіть, чи часто вам хочеться “увімкнути буддиста” в сучасних українських реаліях або під час спілкування з нашими людьми? Чи часто це вдається?:)
      Я чесно намагаюся… Але деякі пики ну надто вже зворушливо просять цегли, бува. 😉
    • terri
      10 октября, 10:05
      Як письменниця та людина із дуже неординарним та просунутим мисленням скажіть, будь ласка, з чим би ви порівняли сучасний парламент та “діячів” у ньому, нинішнього лідера країни та загалом наше суспільство? Дякую.
      Рабовласницька система, де кілька червонодупих макак вмудрилися тримати в покорі сонних корів, слонів і ведмедів.
    • terri
      10 октября, 10:03
        1  
      Як ви ставитеся до ідеї “письменник у політиці”? Чимало ваших колег по перу вже спробували себе на політичній ниві (хтось і зараз у парламенті, хтось брав участь у виборчій кампаній) – чи не плануєте й ви провести такий експеримент над собою? І дотичне питання – чи позитивно позначається на творчості літератора досвід у політиці?
      Як одного разу чудово сказала Лариса Денисенко: наша політика – це такий чан, де стирається “я” й починається “ми”. Політика в цій країні – це гра олігархів. Я не хочу бути нічиєю “гаварящою собачкою” – я ліпше робитиму те, що вмію робити, незалежно від політичних сил чи фінансових активів товстих дядь. Моє скромне завдання – підтримувати в людей їхню громадянську позицію й критичне мислення, допомогти сонним українцям збагнути (не вперше вже), що вони (МИ) всі разом і є СИЛА.
    • Panda Ksu
      10 октября, 10:01
      Яка прочитана вами книжка перевернула ваш світ?
      “Наївний. Супер” Ерленда Лу.
    • Panda Ksu
      10 октября, 10:01
      Займаєтесь ви йогою? Якщо так, то як часто?
      Я ганьбовище на пагорбі – лінь ходяча, як називала мене мама в дитинстві. Займалася два роки поспіль, коли була вагітна. Зараз зберуся з духом і таки піду на заняття, тим паче, їх веде моя рідна сестра. Рекомендую, до речі. 😉
    • Panda Ksu
      10 октября, 09:59
        1  
      Яке місце в Києві вам приносить спокій?
      Кінотеатр Жовтень в обід буднього дня. Там можна бути геть самому на перегляді фільму. Головне – пару квитків купити, щоби кіно крутили…
      • Valia Lytvyn
        10 октября, 09:48
        Доброго дня. Банальне питання…1. Що для Вас є поняття “щастя”? і друге питання 2. Якби Ви мали таку здатність, як впливати на свідомість людей, що б в першу чергу змінили в ній (у свідомості людей). Дякую за відповідь. Дуже поважаю Вас=)
        Щастя – це внутрішній спокій, усвідомлення свого життя і того, що твої дії допомагають іншим позбутися страждань. От якби замість безкінечного егоїзму, від якого всі наші біди, втовкмачити це людям (включно зі мною) у свідомість – було б неперевершено.
      • Борис Рубинштейн
        10 октября, 09:43
          3  
        Карпа – это писатель?А кто же тогда Толстой,Достоевский или хотя бы Шолохов?Если так дальше дело пойдёт,то каждая графоманка,за деньги мужа размножившая свой бред в переплёте в количестве 1000 штук ,будет претендовать на место в пантеоне славы так сказать.
        Ой, Борисе… Знову привид Толстоєвського по замку бродить. Та ж читайте ви, читайте всіх прекрасних авторів, яких вважаєте достойними свого часу – то ж не Совєцький Союз, дозволено все, свобода вибору є. Дай вам Боже здоровля і дітей хароших – може, попустить.
      • kinza
        10 октября, 09:39
        І щоб ви не запідозрили політичних симпатій до валди у зв’язку з попереднім питанням…) На Ваш погляд, що має статися такого в нашій країні, аби праця наших справжніх письменників винагороджувалася не гірше, ніж праця “письменника” Януковича? Чи буде колись так – вірите?))
        Того справжнього письменника по-чесному чекають ґрати. Жодному зі своїх колег я такого не побажаю. :)))
      • kinza
        10 октября, 09:35
        Ірено, таке до вас питання. От зараз активно гуляє інтернетом та обговорюється-висміюється відео з дружиною нашого гаранта про “Батя, я стараюся”. Що ви думаєте про реакцію наших людей на це? Навіщо чіпають журналісти Людмилу Я., навмисне виставляючи її на посміховисько? Чи не шкода вам її суто по-людськи?
        Звісно ж, шкода. Як і весь питомий електорат «регіонів». Чисто по-людськи шкода.
      • Genya Kondratenko
        10 октября, 09:28
        Доброго дня, я вже казав кількароків назад у Дніпропетрівському чаті, що Інжир один з найліпших для мене альбомів й було питання: коли наступний україномовний? Дублюю питання, Ірено!
        Наразі десять пісень в роботі маємо. Мішаного типу – є і англійською, і українською. Думаєте, варто розділяти за мовами? Дякую, що слухаєте нас. 🙂
      • dash_ruzhaya
        10 октября, 07:46
        доброго дня! як Ви себе почуваєте? дякую Вам за Вашу творчість. дякую за пости у фейсбук та бебі-блог про діточок. завжди підіймають настрій)) цікаво, чи спамлять Вас автори-“початківці”? якщо так, то куди це можна зробити?;) і чи часто приходить щось дійсно хороше?
        І вам дякую. 🙂 Почуваюся чудово – в мене був прекрасний лікар, а вдома весь цей час групу підтримки забезпечувала мама, додаючи нових сюжетів у бебі-блог і відгодовуючи дітям серйозні пачки. 🙂 Якщо чесно, таких текстів, щоб одразу видавати, майже не приходить. Я раджу авторам-початківцям ще читати інших, ще вправлятися у письмі, писати таки роман, а не оповідання, бо саме на романи полюють видавці. На ФБ можна в меседж кинути. Буквально кілька сторінок достатньо для початкового “діагнозу”. Хоча хто я така, щоби судити інших.
      • Константин Киселев
        10 октября, 07:14
          2  
        Уважаемая Ирена Игоревна! Хотел бы задать несколько коротеньких вопросов (мой украинский слабоват, посему сорри за русский))) 1) Какое пиво лучше: темное или светлое? 2) Ваш любимный порноактер? 3) Что важнее: длинна или толщина? 4) Как Вы относитесь к творчеству покойного Егора Летова? 5) О каких событиях повествует текст песни “Dr. Pit Boo-Lee”? 6) Есть ли в русском языке слова, которые Вы не знаете как перевести на украинский? Спасибо!
        Костя, ви порадували:)) Значить так. 1) Світле (по печіночці не так б’є. 🙂 2) Саша Грей (це вона). 3) Висота. 4) Земля йому пухом. І вдячні покоління совіцьких панків. 5) Артим автор – але текст “за жизнь”. Треба спитати. 6) Ох, є: ханжество, пошлость і ще щось, відразу не згадаю, але часто мучаюся з перекладом.
      • Stasia Klishina
        10 октября, 02:24
        Ірено, скажіть будь-ласка, як відбувається процес ствоення гуртом “Qarpa” пісні? Спочатку “народжується” текст, а потім музика, чи навпаки?
      • Антон Гловацький
        10 октября, 02:24
          1  
        Привіт, люба Ірено! Минулого року я отримав величезне задоволення від твого концерту, коли ти і гурт “Qarpa” завітали до Тернополя у вересні. Скажи, будь-ласка, чи плануєш ти цього року побувати у нашому файному місті?
        Щось там хотіли ваші активісти організувати… Як правило, всі замовкають при озвученні гонорару. Дуже хочу до вас, люблю Тернопіль, роблю добрі знижки. :)))
      • Stasia Klishina
        10 октября, 02:20
        У Вашого гурту “Qarpa” кілька місяців тому був тур містами України. Яке місто запам’яталося найбільше?
        • Stasia Klishina
          10 октября, 02:15
          Доброго здоров’ячка, вельмишановна пані Ірено! Гарного Вам дня і безлічі посмішок! В школі діти вивчають (і деяким дорослим не завадило б, особливо тим, хто явно уроки української мови та літератури прогулював) українську класику: Олександра Довженка, Миколу Хвильового, Панаса Мирного‎, Павла Загребельного та інших. На жаль сучасних письменників в шкільній програмі дуже мало, майже немає, і тих намагються викреслити з неї . На Вашу думку чому так? Чому такому “забороненому” вчить сучасна українська література?
          В ГО “Не Будь Байдужим” є чудовий проект, метою якого є розказати школярам про сучасну літературу, деколи написану ледь не їх же ровесниками (як от перші твори Дереша). Поганого нічому не вчить, змальовує актуальні реалії, просто вчителі не всі просунуті, купа ретроградів, що за принизливу вчительську зарплатню не будуть бігати книгарнями купувати щось актуальне. Хоча є винятки-енткзіасти серед вчителів і бібліотекарів, на них усе й тримається. А от серед тих, хто по міністерствах програми пише, навряд чи якийсь диверсант прогресивний затусувався – хоча хто зна;)
        • natabon
          10 октября, 00:48
            1  
          мне нравится. покорил меня небольшой рассказ в сборнике 10 українських прозаїків останніх десяти років. про ковбасу. теперь у меня есть все ваши книги. мне нравится чудесный и живой язык, прекрасное чувство юмора и свобода, которой пропитаны ваши произведения. лично меня вдохновляет на что-то хорошее. вопросов нет. просто хотела сказать спасибо.
          Дякую вам дуже. Це так класно, що справжнім, живим, притомним людям потрібно те, що я роблю…
        • Олесь Масименко
          10 октября, 00:37
          Ирена, хорошего дня! Вопрос о твоей книге “З роси, води і калабані”, а именно – про ее среднюю часть, которая называется “З води”. Откуда такая поэтичность, лиричность и какая-то безудержная еротика чувств? Можешь ли поделиться, что тебя вдохновило на эти истории-легенды? И не планируешь ли что-то еще в таком стиле в ближайшее время? ПС Спасибо тебе за твои книги. А после прочтения “З води”, одна моя приятельница, которая последние лет пять практически ничего не читала, с бешенным азартом набросилась на чтение Карпы и другой современной литературы. Теперь у нас есть еще одна интересная тема для общения.
          Олесю, дякую, дуже мене торкає, коли хтось такі тонкі речі здатен сприймати в тому, що я роблю. Надихала сама місцина – холодне Атлантичне узбережжя з покинутими кораблями, стан свідомості після народження першої доньки був особливим, та й, взагалі, в кожого з нас є такі темно-ліричні кутки десь всередині, ні? 🙂 Зараз по духу подібними можуть видатися деякі з оповідань електронного циклу “Історії моїх жінок”, зовсім скоро будуть доступними онлайн.
        • Anton Beletsky
          10 октября, 00:08
          Пані Ірено, що ви порадите молоді для здобуття успіху у їх справі?
          Подивіться мою лекцію онлайн “Як позбутися страху поразки і перемогти”. Почати треба саме з відкидання страху. Віра в себе, пошук незаяложеної моделі, здатність падати й підійматися – і вперед, все вийде.
        • Влад Гаркавенко
          9 октября, 23:47
          Весною Ви відвідали Мегамарш у вишиванках. Які враження? Чи плануєте відвідати наступний Мегамарш?
          Хотілося ще більше людей. Більше драйву. А собі – серйознішої вишиванки, за ту, що була. Ніхто не хоче мені вишити з любовю, випадково, би на другий рік гонорова Карпа прийшла? :))
        • fokker
          8 октября, 16:49
          Пані Ірено! Осінь у розпалі і звідси моє запитання: де і як відпочивали цього літа? Чи не плануєте оприлюднити де-кілька світлин із відпочинку на загальнодоступних ресурсах? Дякую, Ваш шанувальник.
          Фокер, та я ж оприлюднюю все на світі – зайдіть на мою сторінку в Фейсбуку. Балканами ми їздили з дітьми – машиною, в гори й на море, з наметами. Дуже раджу – непопсові місця без ол-інклюзівів там просто чудові.
        • dot36
          8 октября, 15:29
            10  
          Лучший показатель таланта творческого человека – востребованность его произведений на рынке, то бишь потребителями. Востребованность в книгах украинских авторов крайне низкая, а Вашего ” творчества”-ниже низкого. И хотя Вы не упускаете возможности попробовать унизить русскую культуру, русский язык своим “Аканьем”, но раскупают читатели именно русскоязычную литературу, а Вашу – нет. Мой вопрос прост: для чего и с какой целью Вы пишите в мусорный ящик, если Ваше ” творчество” не интересует даже самих украинцев, даже тех, кто живет на оккупированных в 1939 году Сталиным по пакту Молотова-Риббентропа выходцев из сёл и хуторов ?
          О, бачу чергового апологета Хохлосрачу. Якщо не секрет, скільки платять ботам вашого рангу? І чого ви всі такі однакові в усіх коментарях на всіх порталах? Придумайте вже шось цікаве, чи що.
        • Oleksandr Feshchenko
          5 октября, 09:28
            3  
          Доброго дня, пані Ірена! Гарна Ви панянка і дозвольте побажати, щоб Ви такою залишалися завжди, особливо на зло своїм ворогам. Нехай усі лицарі будуть Ваші!
          Дякую. :))) Вашими молитвами, любі лицарі. 🙂

Залишити коментар

Filed under "Qarpa", Карпа Ірена

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s