Роман Іваничук: Зараз книжок не купую

6 жовтня 2013 р.

Роман Іваничук
Легенду української літератури нагородили вiдзнакою “Золотий письменник України”

Автор понад двох десяткiв iсторичних романiв за нагородою до Києва не поїхав. Тож вiдзнаку письменнику приїхали вручати до Львова.

“Золотим” в Українi стає той автор-романiст, чиї твори вийшли сукупним накладом понад 100 тисяч примiрникiв!

— Нещодавно видав другу частину  “Моєї кунсткамери” — книги, де пишу про себе, про те, як я став таким, як є, — розповiдає Експресу Роман Iванович. — Назвав її “В корчмi Лисого Мацька”. У цiй книзi розповiдаю про службу в армiї на Кавказi, а також, як я був у складi української делегацiї ООН, про спiлкування з українською дiаспорою, а також про особливостi письменницької творчої лабораторiї.

— Романе Iвановичу, у лiтературнiй роботi ви не робите великих перерв — чи не щороку презентуєте щось нове. А скiльки часу вiддаєте творчостi?

— Працюю щодня з восьмої ранку до обiднього часу. Тодi нiхто мене не зачiпає, не турбує, я нiчого не слухаю, не переглядаю. Одне слово, пишу. А перерви й справдi не часто роблю. Хоча, звiсно бувають, i то — мука…

А якщо мова про час, який затрачаю на один роман — то по-рiзному буває. Примiром, “Вогненнi стовпи” про УПА творив сiм рокiв, “Мальви” — чотири роки, На написання “Хресної прощi” пiшло три роки, а “Торговиця” народжувалась два роки.

— Досi все пишете вiд руки?

— Так. Чорною чорнильною ручкою. Переписую щонайменше тричi. Потiм передруковую на машинцi. Далi даю читати своєї дружинi Нiнi Бiчуї, а пiсля її редакцiї знову переписую. I лише тодi даю працю у видавництво. Там уже нiхто її не може правити. Ну хiба що якусь кому…

Часом мене запитують, чому не користуюсь комп’ютером. Я до цього не дiйшов i вже не дiйду (усмiхається). Вважаю, що художня лiтература має писатись чорнилом. Та й комп’ютер та iнтернет забирає багато часу. Он дiти й онуки вiд комп’ютера не вiдриваються. I мало читають. А я читаю багато.

— Частенько поповнюєте свою бiблiотеку?

— Зараз книжок не купую. Звiсно ж, якщо трапиться видання, яке менi потрiбне, то я його придбаю. Але поки достатньо своєї бiблiотеки, у якiй понад 10 тисяч книг. Додам, що я читаю й нову українську лiтературу, цiкавлюся новими iменами. Щоправда, часом залишаюсь обуреним — через легкослiв’я нинiшнiх авторiв. Та є й дуже здiбнi, якими тiшуся.

— Романе Iвановичу, а що вас ще захоплює, окрiм лiтератури?

— Я — мандрiвник. У кабiнетi сиджу лише, коли пишу. А от, коли збираю матерiал, — то завжди в дорозi. Об’їздив уже весь свiт. А зараз коло мандрiв звузилось до Карпат i Коломиї. Туди їжджу зi своєю дружиною. I нам дуже добре так проводити час.

Автор: Юлiя Курій

Фото citylife

Джерело: ЛьвівЕкспрес

Залишити коментар

Filed under Іваничук Роман

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s