Андрій Джеджула: У моєму гардеробі понад 40 сорочок, що пошиті за моїми ескізами

22 вересня 2013 р.

Фото надане телеканалом “Україна”.

Фото надане телеканалом “Україна”.

 

 

 

Телеведучого зустріла на презентації нового проекту телеканалу “Україна”, куди він прийшов зі своєю новою пасією.


 

Присутні відразу ж зауважили, що Інна як дві краплі води схожа на першу дружину шоумена Санту. Тільки молодша. В Андрія якраз був день народження, тож трошки потусувавшись на презентації, зірковий телеведучий поїхав святкувати уродини. Про новий проект “Хто вартий більшого?”, перші кроки на телебаченні і особисте життя Андрій Джеджула розповів в ексклюзивному інтерв’ю журналісту “ВЗ”.

– Розкажіть про свій новий проект “Хто вартий більшого?”, що стартує на телеканалі “Україна”.

– Це щось на кшталт програми “Хто хоче стати мільйонером?”. Однак там є суттєві відмінності. У нашій програмі одночасно беруть участь три гравці. Їх вибирають психологи за принципом, щоб між цими людьми не було нічого спільного. Скажімо, домогосподарка, аніматор з Туреччини і байкер на “Харлі Девідсон”. Або інша група: актор, шахіст і боксер. Тобто люди, у яких не може бути спільних інтересів. Учасникам не можна спілкуватися між собою до початку гри, але на час передачі вони мають стати однією командою. У нас є вартість кожного питання і посекундний час на обговорення, щоб знайти відповідь. З кожною секундою вартість запитання падає на один процент. Поговорили 30 секунд – на 30 відсотків вартість впала. Поговорили 100 секунд – втратили можливість відповісти. Гравець має переконати товаришів, якщо впевнений, що знає правильну відповідь. Приймаю тільки ту відповідь, яку вибрали троє гравців. Найцікавіше наприкінці передачі. Пропоную учасникам розділити гроші, виграні у нерівних пропорціях: 10, 30 і 60 відсотків. Мають між собою домовитися – хто скільки візьме. Поки домовляються, сума, зароблена командою під час гри, скорочується з кожною секундою на один відсоток. Поговорили 50 секунд – згоріло 50 відсотків зароблених грошей, що може становити і 200 тисяч гривень.

– Гравці вміють швидко домовитися, кому скільки грошей забрати?

– Під час зйомок деякі команди так і не змогли домовитися. У більшості ігор до кінця не міг передбачити, як все закінчиться. Іноді людина може бути слабкою у процесі гри, не дає правильних відповідей у більшості запитань, але потім вимагає 60 відсотків. Інші двоє не витримують такого емоційного навантаження, у них здають нерви. А час втікає. Треба брати хоч щось або йти без нічого.

– Пригадайте, коли ви вперше з’явилися на екрані телебачення.

– З’явився завдяки захопленню екстремальними видами спорту: я ставив незвичні рекорди. Одним з перших рекордів була моя поїздка зі швидкістю 100 кілометрів на годину на роликах по асфальту. Перші 60 кілометрів проїхав, тримаючись за шнурок, прив’язаний до машини, решту 40 – промчав, тримаючись за кузов. І це все на роликових ковзанах! Звичайно, вони не витримали і тріснули (сміється. – Г. Я.). От тоді я й почав вести рубрику на одному з національних телеканалів, у якій розповідав про свої екстремальні пригоди.

– А як потрапили на телеканал “Україна”?

– Мене запросили на кастинг: для шоу “Хто вартий більшого?” була потрібна людина, яка би змогла витримати імідж ведучого проекту – ерудованого, стриманого і з почуттям гумору. Іншими словами, такого легкого рефері. У мене виходить працювати у такому амплуа.

Увесь свій шлях на телебаченні пройшов самостійно, без “блатної” допомоги. Для того, щоб чогось досягти, треба не лише мріяти, а формулювати свої бажання і вперто йти до мети. Треба поставити план роботи над собою. Коли я закінчував школу, мріяв стати актором або дипломатом. Мені здавалося, що дипломат – це так круто. Вирішив вступати на міжнародні відносини. Мене підтримували батьки. Правда, мало хто з моїх однокласників вірив, що мені це вдасться. Для початку вирішив “підтягнути” успішність. Цілий рік не виходив на вулицю – займався з кожного предмета. Відкрив сам собі очі: змінив своє ставлення до шкільних предметів. З “трійок” плавно перейшов на “четвірки”, а потім і “п’ятірки”. У моєму випускному атестаті було лише три “четвірки”! Вже перед самим вступом рік сидів з репетиторами. Іноді мені вдавалося вийти на вулицю, але це було не більше десяти хвилин, щоб подихати свіжим повітрям. У спробі досягти мети місяцями не міг розслабитися…

– Ваш рецепт успіху: бажай, плануй, роби, працюй над собою?

– Сто відсотків. І просити допомоги у Бога. Я – віруюча людина. Прошу у Бога, і Він мені допомагає. Насправді допомога приходить тільки тим, хто дуже цього хоче і робить все для здійснення своєї мети. А ще треба вірити в удачу. Хоча багато чого у нашому житті відбувається випадково, але це не про мене, бо грошей на дорогах я ніколи не знаходив, у лотерею не вигравав…

– Дипломатія, радіо, телебачення, театр, кіно – такий багатий вибір професій – це результат пошуку творчої особистості чи віхи одного шляху?

– Найімовірніше, це один шлях. На цьому етапі це був шлях – п’ять років інституту, чотири роки роботи у Міністерстві закордонних справ. Я не викинув “коту під хвіст” дев’ять років свого життя, коли вирішив змінити професію. Ці роки також були важливим і потрібним етапом у моєму житті. А тепер – другий період. Радіо, телебачення, сцена також навчають чогось нового. Радіо навчає говорити і мислити, телебачення – триматися у кадрі, сцена – працювати з людьми. Це все формувало мене як творчу особистість для того, щоб втілити головну мету – стати кіноактором. До цієї мети я й досі йду. Наразі роблю невпевнені кроки. Та, як би там не було, на моєму рахунку вже є кілька фільмів. Минулого року знявся у двох фільмах, в одному з яких зіграв головну роль.

– Чому відмовилися від роботи дипломата? Це ж така престижна професія!

– Є люди, яким достатньо того, що вони вже мають, які хочуть сидіти на одному місці, і їхні амбіції зосереджені лише на владі. Я до таких не належу. Для того, хто не пробував бути дипломатом, це дуже романтична професія. Насправді ж на дев’яносто відсотків це сидяча робота, пов’язана з канцелярією – папери, папери, папери…

– Ви завжди стильно одягнуті. Маєте свого стиліста чи купуєте речі в ексклюзивних магазинах?

– Люблю гарні речі. І не користуюся послугами стилістів. Все вибираю сам. Навіть сорочки сам собі шию. Спочатку роблю ескіз, розписую, як все має виглядати. Потім за роботу береться кравець. У моєму гардеробі понад 40 сорочок, що пошиті за моїми ескізами.

– Бачила, на презентацію нового сезону телеканалу “Україна” прийшли з симпатичною брюнеткою, схожою на вашу першу дружину…

– Це моя кохана Інна Крамаренко. Мабуть, у нас з Інною не пройде варіант цивільного шлюбу. Хочу, щоб на весіллі Інна була одягнута у весільну сукню і мала фату, а я буду у гарному костюмі. От тільки треба зачекати, поки закінчиться “рік чорної вдови”. І не потрапити на”рік вдівця”. Хочу як у казці: жити разом довго і щасливо і померти в один день…

– Від шлюбу з Сантою Дімопулос у вас є син Данієль. Як часто з ним бачитеся?

– Спочатку були проблеми. Не хочу про це згадувати. Але зараз маю можливість бачитися з Данієлем щотижня – від п’ятниці до понеділка. Люблю свою дитину так, як себе. А себе, звичайно, кожна людина любить більше, ніж усіх інших.

Київ.

Довідка «ТелеЗамку»

 

 

 

Автор: Галина Ярема

 

 

Джерело: ВЗ

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s