Сергій Березка: Арбітри отримують по повній програмі за свої помилки

21 вересня 2013 р.

Киянин Сергій Березка розпочав кар'єру арбітра 1991-го року ФОТО: Gazeta.ua

Українські арбітри отримують “по повній програмі” за свої помилки. Про це суддя прем’єр-ліги Сергій Березка розповів на футбольному прес-клубі.

Нагадаємо, 2010-го року П’єрлуїджі Колліна став куратором системи арбітражу в українському футболі. Італійцеві часто закидають, що він вигороджує своїх підопічних і не карає за помилки.

“Уявіть ситуацію, я грабую квартиру міністра і пересічного громадянина. Про перший випадок напишуть усі газети, – розповідає Березка про роботу на топових матчах. – Будь-яку помилку у поєдинку лідерів розглядають під мікроскопом. Але не думайте, що комітет арбітрів не помічає помилок, які трапляються в інших іграх. Всі команди вирішують якісь завдання.

Після матчів ми отримуємо відеонарізки і рекомендації. Повірте, іграм команд-середняків ми приділяємо не менше уваги, ніж поєдинкам лідерів на наших семінарах. Звичайно, працювати на топових матчах — це певна відповідальність. Адже завтра ти можеш піти в магазин за продуктами, а на тебе почнуть показувати пальцем, охоронець на виході попросить чек і перевірить чи ти все правильно купив.

Не думайте, що коли арбітр не побачив свого прізвища навпроти призначення на топовий матч, то зітхнув з полегшенням.

Хотів би нагадати, що у нас арбітри не можуть працювати на матчах команд зі свого міста. Хоча в СРСР рефері з Москви судили поєдинки московських команд і все було нормально. Можливо ми доживемо до таких часів.

Хочу сказати, що за свої менш значні помилки ми отримуємо по повній програмі, так як і за всі інші.”

Дуже часто ходять розмови, що арбітри симпатизують певним командам. Як ви на це реагуєте?

“Треба враховувати наш український менталітет. Пам’ятаєте, як у класика: “повесился кузнец Вакула или утопился”. Я спілкуюся з усіма арбітрами прем’єр-ліги і можу сказати, що ми не звертаємо уваги на ці розмови.”

У минулому сезоні матчі прем’єр-ліги почали судити бригади з шести арбітрів. Наскільки це нововведення себе виправдало?

“Футбол став швидшим та динамічнішим. Якщо глянути на футболістів 30 років назад і теперішніх, то швидкості гри зросли у кілька разів. Зараз з’явилася дуже комфортна і додаткова допомога. Це додаткові асистенти арбітра, які знаходяться за воротами і бачать багато ігрових епізодів із зовсім іншого ракурсу.

Коли ми на зборах в Туреччині стали за воротами, то спочатку було складно, адже ти бачиш футбол в іншому форматі. Але через один, два, три матчі з’явилася впевненість. До і після матчів ми проводимо наради та обмінюємося думками. Зараз це дійсно дуже велика допомога.

Суддівство так само, як і гра, не стоїть на місці. Ще раз повторюся. Судді за воротами — це дуже комфортна допомога головному арбітру та його асистентам. І повірте мені, дуже непроста допомога, адже за короткий проміжок часу потрібно, щоб команда була почута головним арбітром і було прийнято правильне рішення.”

Траплялися випадки, що рішення помічників за воротами заважали головному арбітру? Наскільки ви одна команда?

“Перед виїздом на стадіон, тобто за дві години до матчу, ми проводимо установку. 20-30 хвилин ми обговорюємо всі тонкощі і нюанси майбутньої гри – кількість дискваліфікованих гравців, турнірне становище команд, хто наставники.

Щодо того, наскільки ми одна команда, то розповім про свою останню гру “Іллічівець” — “Зоря”. Бутко порушує правила, я даю свисток і мені відразу додатковий асистент говорить, яка картка має бути. Я епізод також бачу та контролюю, але підказка дозволяє відкинути сумніви. Трапляються архіскладні моменти. Нам також потрібно притертися і звикнути один до одного. Це не питання одного дня.”

Колись бригади арбітрів були постійними, а зараз міняються. Як вам комфортніше?

“Дійсно, у мене була постійна бригада в Україні. Один із моїх асистентів не мав статусу ФІФА, але на моє прохання і за рекомендацією нашого комітету він працював зі мною на міжнародних матчах. На той момент це була ідеальна формула. Люди знали звички один одного у побуті і на полі. Один з моїх асистентів був професійним футболістом, майстром спорту, а інший був старшим викладачем кафедри футболу.

Через рік з’явився радіозв’язок. Зараз методика арбітражу змінилася кардинально. Відкрию вам один секрет. Раніше пріоритетним був зоровий контакт, коли бачиш свого асистента і по виразу очей розумієш, яка команда отримала право ввести м’яч. Зараз, коли йде діагональна передача в лінію атаки, мені вже не потрібно повертати голову у бік асистента. Я чекаю від нього сигналу по радіозв’язку. 20 років тому таких технологій не було.”

Як ви відреагували на призначення Колліни куратором системи арбітражу в українському футболі?

“Ми познайомилися у далекому 2003-у році на зборах арбітрів УЄФА. Тоді була сильна команда європейських суддів. Поява пана Колліни в Україні — це великий крок уперед. Уявіть, що команда провідних менеджерів приїжджає на підприємство-банкрот і через один, два чи три роки воно стає провідним у своїй сфері. За ці три роки спілкування у багатьох хлопців змінився підхід до справи. Не кожній європейській країні пощастило користуватися таким досвідом.”


Джерело: Gazeta.ua

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s