Порадник: Наше інтерв’ю з Костем Москальцем

Опубліковано: П’ятниця, 26 березня 2010, 12:45
В одному з попередніх номерів газети ми анонсували інтерв’ю з переможцем  XI Всеукраїнського рейтингу „Книга року 2009”, нашим земляком Костянтином Москальцем. Такою книгою, у номінації „Красне письменство”, визнано його „Досвід коронації”. Кость люб’язно погодився відповісти на запитання „Порадника”.
Біографічна довідка.  Народився у Матіївці 1963 року, в сім’ї письменника Вілія Москальця.  Родина переїздить у 1973-му до Бахмача, де Кость закінчує 4 школу. Далі географія життя – Львів, актор в театрі-студії „Не журись!”  Заочно закінчує Московський літературний інститут у 1990р. Автор поетичних та прозаїчних збірок, лауреат кількох літературних премій. Нині живе і працює в Бахмачі та Матіївці. Широкому загалу Кость Москалець відомий як автор пісень, вірші та музику яких пише сам. Напевне, більшість з вас знають найвідоміший його хіт „Вона” у виконанні гурту „Плач Єремії”, а втім, цю та багато інших пісень автор виконував сам свого часу на концертах у різних містах та країнах. Отже, познайомимось ближче.
Наталія Теплова: – Кость, Ви якось написали: «Я звик писати…просто звик до ось такого свого виявлення у свiт». Вiд якого виявлення Вам було (чи є) бiльше вiддачi – вiд пiсень, бо ж зiзнаємось, за тiєю ж «Вона» Вас знають бiльше, нiж за iнтелектуаль-ною прозою та поезiєю, чи вiд останнього?
Кость Москалець: – Розумієте, я працюю періодами. Часом мені краще йде складання пісень, іншим разом добре пишеться літературна критика. Або ж настає період, коли я не хочу ні пісень, ні критики, а повністю зосереджуюсь на художній прозі чи на перекладах з польської мови. У мене багато способів свого виявлення в світ. Я роблю це тому, що мені подобається це робити, а не тому, що розраховую на якісь віддачі. В нашій країні віддача завжди мінімальна. Але я завжди був байдужим до слави, мене цікавило якомога краще написання твору, а не те, як його сприймуть. Втім, сприймали переважно добре, як свідчить про це і згадана Вами пісня «Вона».
Н.Т.: – Чи пишете зараз пiснi? Вам, як представнику вісімдесятників, що є близьким у сучаснiй музичнiй культурi?  Гадаю, питання буде цiкавим нашiй молодiжнiй читацькiй аудиторiї.
К.М.: – Так, я продовжую писати пісні. Не так давно Тарас Чубай записав сучасну колядку «Вифлеєм» з моїми словами і музикою. Він виконував її на фестивалі «Наше Різдво» у Львові, пісня здобула великий успіх. А зараз ми з ним працюємо над аранжуванням моєї пісні «Матриця». Окрім того, два роки тому вийшов диск «Армія Світла». Це вже другий диск моїх пісень, записаний відомим співаком, до речі, перекладачем «Гаррі Поттера» на українську, Віктором Морозовим.
Щодо сучасної музичної культури, то в мене тут досить багато улюбленців. З-поміж українських – «ВВ», «Океан Ельзи», ну і, зрозуміло, «Плач Єремії». Західні – «Metallica», “Nirvana”, “Pearl Jam”, “Rammstein”, “Muse”… Хоча останній альбом “Muse” мене вкрай розчарував.

Н.Т.: Ваша Матiївка, хатинка, Ваше творення – все це Вежа з слонової кістки? (Цей крилатий вислів означає відстороненність митця від життя, такий собі ухід у своє мистецтво). Разом з тим,  читаємо у Вашому щоденнику „Келія чайної троянди”: «Виводити каляки-маляки… (так самоіронічно говориться про письменство) у нашому часi – це одне з найабсурднiших занять». Це скепсис по вiдношенню до читача: тобто вiчна тема «творець – натовп»? Чи це змiна свiтовiдчуття в залежностi вiд вiку, часу, життєвого досвiду тощо?  Адже в тiй же «Келiї»: «Хочеться тихої любови i притульности…бодай одного спiврозмовника…бодай одного читача».
К.М.: Ні, я мав на увазі дещо інше. Просто в сучасному світі роль письменника і художньої літератури загалом перестала бути аж такою важливою. З’явилися нові способи подачі інформації, набагато впливовіші і цікавіші для сучасної людини – той-таки Інтернет або телебачення. Тепер перевагу віддають аудіовізуальним матеріалам, а не книзі. Читають наймолодші – школярі і студенти, але роблять вони це переважно з обов’язку, не тому, що їм дуже хочеться читати; ну, і найстаріші, виховані на книзі. Ясно, що в мене, як письменника, це не викликає особливого захвату. Але, разом з тим, я розумію, що нам нема чого протиставити. Час, коли люди багато читали – от, скажімо, 60-і роки минулого століття – назавжди відійшов у минуле. З іншого боку, я все ще маю свого читача – це переважно інтелектуальне середовище, для якого важливішим є думка, сформульована словами, а не зображення і звук.
Н.Т.: У такому разі сформулюйте, будь ласка, стисло думку Вашого „Досвіду коронації” – можливо, до Вашого читача й приєднається хтось з наших читачів, зацікавившись.
К.М.: Стисло сформулювати думку «Досвіду коронації» неможливо, бо це не один твір. До книги увійшли роман «Вечірній мед», повість «Досвід коронації» (яка й дала назву всій книзі), новели, есе… Фактично, це майже повне зібрання моєї прози, за винятком повістей «Куди мені подітися?» та «Зірка на ім’я Марія», які були опубліковані в часописах. Ну, й окрім того, я вважаю, що це не справа письменника – визначати основні напрямки своєї творчості. Цим повинні займатися критики та літературознавці.
Те саме стосується питання про вежу зі слонової кістки. Я не хотів би створювати якийсь міф про свою творчість (хоч його таки створили без моєї участі). Є крихітна хатинка в Матіївці, де я відпочиваю влітку, ходжу до лісу, ловлю рибу на Сеймі, купаюся – зрештою, як і всі ми. Працюється ж мені значно краще в Бахмачі – тут зібрані всі мої книги і папери, в разі потреби можна сходити до бібліотеки, де мене завжди дуже привітно зустрічають і допомагають знайти необхідну книгу…
Н.Т.: – Чи є, на Вашу думку, майбутнє у друкованого слова? У тому числi – й нашого, газетярського. Адже все бiльше вiддається переваги  електронним носiям iнфор-мацiї, коли навiть новини можемо прочитати в Інтернетi…
К.М.: – Поживемо-побачимо. Особисто я віддаю перевагу друкованій книзі, а не електронній. А от новини справді краще шукати в Інтернеті. Це значно швидше, більше альтернативної інформації, до того ж, подеколи в режимі реального часу.
Н.Т.: – Все ж повернемось до «Досвiду коронації» . То що все таки коронує Кость Москалець – слово?
К.М.:- «Досвід коронації», як я вже казав, це тільки одна повість з нової книги. Невеличка експериментальна повість, написана ще на початку 90-х. Там ідеться про дівчину, яка намагається втекти з охопленої громадянською війною країни. Врешті, їй це вдається. Але ми так і не довідуємось, чи не була та війна, втеча, дівчина всього-на-всього чиїмось сном на світанку…
Н.Т.: Кость, наше видання – тижневик і цей номер виходить до Дня сміху, тому запитання саме про нього – сміх, без чого жити людині неможливо.  Можете пригадати прикольні випадки, пов’язані з творчістю: чи то на концертах, чи в письменницькому житті, а може в житті реальному? Чи є у Вас твори гумористичні – іронічні, сатиричні тощо?
К.М.: Іронії і гумору в моїх творах вистачає, особливо в романі «Вечірній мед», але вони завжди засіб, а не самоціль. Один з найсмішніших випадків стався на концерті в Манчестері. На той час я вже близько року співав пісню «Вона» зі сцени. А коли довго виконуєш одну й ту ж річ,  то настає період суцільного автоматизму, коли співаєш, не замислюючись, на автопілоті. І от я виходжу на сцену, зал на 700 глядачів забитий повністю, я оголошую пісню, граю вступні акорди – і з жахом розумію, що забув слова! Автопілот чомусь не спрацював… Тоді я перестав грати, озираюся на лаштунки, за якими зібралися всі наші і питаю: «З чого починається пісня «Вона»?» З-за лаштунків хором шепочуть: «Завтра прийде до кімнати…» Ага, ясно, згадав. На щастя, в залі ніхто нічого не зрозумів, подумали, що так і треба за сценарієм, тому в кінці довго й бурхливо аплодували.
А ми, читачі, поаплодуємо Костю Москальцю за чергову літературну премію та побажаємо успіхів!

Інтерв`ю взяла Н. Теплова
Джерело:  Порадник

Залишити коментар

Filed under Москалець Кость

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s