Люко Дашвар: До життя у мене більше запитань, ніж відповідей

1.jpg12 жовтня 2011 р.
Письменниця, сценарист, золотий автор «Коронації слова»


ніна:Пані Люко, про що ваша нова трилогія книг?

Люко Дашвар: Це – історії трьох хлопців. І кожна книжка присвячена окремому герою. Оскільки ці люди принципово різні, і їхні шляхи теж різні, то вийшло три самодостатні завершені історії. З книжкою «Райцентр» їх пов’язує те, що всі вони герої і «Райцентру».

Була така історія: дівчина Люба і три хлопці, які її кохали. Дівчини не стало, долі хлопців склалися геть по-різному. Мені було цікаво про це написати.

ніна:Де ви берете сюжети для книг?

Люко Дашвар: Роззираюся. Використовую власний життєвий досвід, спостереження і житєві враження.

Ганна_:Добрий день, пані Ірино. Розкажіть, буда ласка, як Ви пишете? У Вас є якась норма – там 10 сторінок на день, чи пишете, коли приходить натхнення?

Люко Дашвар: Пишу щодня. Норму намагаюся для себе встановити аж таку захмарну, майже нереальну для того, щоб зробити якомога більше. День на день не випадає, тому буває по-різному. Якщо немає натхнення однаково пишу, щоб потім повернутися і критично на це глянути.

Василинка:Чи не робили Вам пропозицій щодо екранізації Ваших романів?

Люко Дашвар: Так, робили і неодноразово. Поки що все на стадії переговорів.

Wolfkid:Як на Вашу думку, яка формула успішного роману? Що в ньому обов’язково має бути, щоб він заграв?

Люко Дашвар: Не моя думка, але я з нею погоджуюся: любов, інтрига  та мораль.

Elf:Чи не здається Вам, що Ваш досвід сценариста зіпсував Вас як романіста? Бо у Ваших романах деколи вже аж забагато того мила, що з серіалів.
Люко Дашвар: Не знаю. Але думаю, що досвід сценариста мені допомагає.

Alaniya:Доброго дня, пані Ірино. Маю до Вас три питання. 1) Скажіть, будь-ласка, яку з Ваших наявних на сьогодні книг Ви вважаєте найбільш вдалою (на Ваш погляд) і чому? 2) Як Ви гадаєте, за що Ваша книга «Село – не люди» отримала приз у «Коронації слова»? Цікавить думка Вас як автора. 3) З якою метою у Ваших історіях Ви подаєте сконцентрований житейський негатив? І чи не вважаєте Ви сама, що його там дещо забагато? З повагою, Ваша читачка.

Люко Дашвар: 1) Не найбільш вдалю, але найбільш важливою для себе вважаю кнгижку «Райцентр», тому що вона надто важко далася. І той месидж, який в ній є, здається найважливішим з усього того, про що я писала. Водночас саме ця книжка має найменший наклад і, наскільки я розумію, найменше зацікавлення з боку читача.
2) Важко відповісти, тому що збирається журі, цілком конкретні люди зі своїми літературними смаками. Мені здається, мені вдалося написати про село по-новому. І головне, що мені хотілося сказати, речі, може й пафосні: село – це наша земля, держава, спадщина, історія, колиска, колиханка, традиції…
3) Не зважаючи на якісь життєві обставини, я залишаю світло і ніколи не наголошую на тупиковій ситуації, навпаки. Мені здається, що тексти віддзеркалюють світосприйняття автора. Напевно, я така, так бачу.

Oksana:Доброго дня! Навіщо переклали російською «Кров з молоком»? Чи плануєте перекладати надалі свої романи?

Люко Дашвар: Задля того, щоб роман продавався в Росії. Це планую не я, а мої видавці.

umka2010umka:Доброго дня, пані Люко! Мене звуть Альбіна, Донецьк. Дуже рада була дізнатися, що Ви написали ще одну книгу. Ваші попередні книжки прочитала із великим задоволенням і насолодою. А хто для Вас найперший критик і «споживач» нових книжок? Дякую Вам.

Люко Дашвар: Редактор у видавництві. У мене немає довіреної особи, до якої б я несла свої тексти перед тим, як віддати у видавництво. Найперший читач і «споживач» – я сама, тому що переписую і повертаюся до тексту знову й знову.

Dafny:Чи є у Вас хобі? Чим відволікаєтеся від писання? У чому знаходите натхнення?

Люко Дашвар: Люблю фотографію. Цікавлюся історією мистецтв. Найбільшим уподобанням серед мистецтв є архітектура. Вільний час найбільше люблю проводити за межами міста. Все, як і у багатьох інших – ліс, річка, луг, квіти, босоніж…

Dafny:Кого з Ваших колег, українських сучасних письменників, Ви читаєте? Чиї твори Вам подобаються, а чиї навпаки – ні?

Люко Дашвар: Читаю потрошку з тих імен, які в той чи інший час здаються мені потрібними, щоб я це прочитала. І щоб бути в курсі того, що відбувається в літературі. Не можу висловити негативну думку про жодного автора, тому що розумію, наскільки це важка, виснажлива та інтимна сфера діяльності. Судити про це читачам.

Аліса__:Ви амбітна людина? Про яке визнання чи літературні нагороди Ви мрієте?

Люко Дашвар: Амбітна людина – це, певно, якийсь конкретний комплекс, як тавро. Чесне слово, намагаюся відшукувати інші аналогії. Безумовно думаю одне: характер у мене є. Мабуть, і немало життєвого досвіду, аби не метушитися.

Аліса__:Ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Люко Дашвар: У дитинстві я й мріяла писати. Вірші та оповідання почала писати ще у школі. Один мій твір навіть був визнаний найкращим в українському літературному конкурсі. А потім я попливла зовсім іншим курсом…

Валерія_89:Чи часто у Вас відбуваються зустрічі з читачами? Як Ви до них ставитесь? Коли і де буде наступна зустріч у Києві? Чи були якісь цікаві історії під час зустрічей? Читачі, які Вам запам’яталися найбільше?

Люко Дашвар: Оскільки я «молодий письменник», тому що перша книжка вийшла тільки п’ять років тому, то зустрічі з читачами мене спершу дуже насторожували. Я ніяк не могла зрозуміти, що люди хочуть почути від мене, якщо я все сказала у книзі. А тим більше, під час таких масових зустрічей відвертої розмови не виходить – просто відбувається формальний обмін думками, який небагато дає людям, що приходять на зустрічі. Я намагалася переформатувати зустрічі і стала ставити сама запитання людям, але, на жаль, у більшості випадків вони теж не готові бути відвертими.
Для натхнення випадок був у Харкові під час зустрічі з читачами. Там виникла атмосфера довіри, і коли ми почали обговорювати вічну тему «російська мова, Схід і українськість», то один юнак сказав чудову річ: «Навколо все – Росія, в серці – Україна». Був випадок, який мене дещо шокував, бо я розгубилася: на автограф-сесії до мене підійшов симпатичний хлопчина і попросив підписати книжку: «Любому Ігору від вірного Богдана».

Faina:1) Чи слідкуєте Ви за політичним життям країни? Так або ні – чому? 2) Що думаєте про вчорашній вирок суду по справі Тимошенко?

Люко Дашвар: За політичним життям країни слідкую, бо не слідкувати неможливо. Це частина життя, від якої нікуди не подінешся. Тому слідкувала і за всіма подіями, які відбувалися навколо суду над Тмошенко і геть розгубилася, бо для себе не знайшла навіть відносного відчуття істинності. Моє особисте враження: це – дуель двох неприємних мені сторін. А по-жіночому – дуже шкода жінку, яка опиниться у в’язниці, це безумовно.

Igor1:Наскільки українським письменникам стало легше/складніше працювати з останньою зміною влади?

Люко Дашвар: Абсолютно не знаю. Мені здається, це абсолютно різні полюси. Нема чого тут сподіватися на владу.

Gift:В чому, на ваш погляд, секрет успіху ваших книжок? І чого не вистачає іншим авторам, аби бути настільки ж затребуваними?

Люко Дашвар: Не знаю, чому. У попередньому запитанні є часткові відповіді. Для мене найбільш важлива книжка «Райцентр», а читачам вона сподобалася найменше. Тому абсолютно не маю «комерційної чуйки», нічого в цьому не розумію. Пишу про те, що мені здається важливим. І, слава Богу, що це виявляється важливим не тільки для мене, але й для читачів.

Gift:Пані Люко, ви живете виключно письменництвом чи маєте основну роботу крім цього?

Люко Дашвар: Живу виключно тим, що пишу. Але не тільки книжки, а й сценарії.

Юлия:Добрий день! Ірино, я навчаюся на філологічному факультеті, тому звикла розбирати художні тексти від «А» до «Я»: тема, проблематика, що означає той чи інший колір, ім’я персонажів, і яку роль все це грає у сюжеті твору. Цікаво було б дізнатися, коли Ви пишите свої книги, чи замислюєтеся над всім цим? Яке б ім’я дати певному персонажеві, щоб воно віддзеркалило його харектер, який колір сукні чи ще чого-небудь, і як він впливає на героїв?

Люко Дашвар: Безсумніву, я думаю про все це. Так.

ніна:Як ви вважаєте, що автору дає перемога у літературних конкурсах?

Люко Дашвар: Можу казати тільки про себе особисто. Перемога у «Коронації слова» дала видавця – те, що й треба автору.

Валерія_89:Як знаєте, що роман нарешті готовий, і більше не треба переписувати?

Люко Дашвар: Не знаю. З’являється якесь внутрішнє відчуття… Але потім минає час, і така впевненість інколи зникає. Я за знаком Зодіака Терези, тому стан сумніву і питання – хронічний і нормальний для мене стан.

Олег_Т:Хто Ваш улюблений автор? На кого рівняється, коли пишете?

Люко Дашвар: Багато різних улюблених авторів. Взятися за щось більше, ніж оповідання, мене змусили книжки Веллера. Поняття «улюблений» вважаю ознакою обмеженості: надто багато всього цікавого і прекрасного. Сьогодні для мене поет Бродський є найулюбленішим, я не боюся здатися обмеженою. Взагалі більше люблю поетів і поезію, ніж прозу… До речі, Бродський про село написав так, як ніхто й ніколи: «В деревне бог живет не по углам, как кажется насмешникам, а всюду. Он освящает кровлю и посуду и двери честно делит пополам…»

Олег_Т:Чи орієнтуєтеся Ви на читача, коли пишете? Яким Ви його собі уявляєте?

Люко Дашвар: Уявляю за відгуками, які читаю на сайті видавців… Під час зустрічей із читачами цілком реально уявляю. Але то откровення. Ти пишеш, абсолютно не знаючи, хто візьметься за книжку, і який відгук написане знайде в руках тієї чи іншої людини. А приходиш на зустріч, бачиш людей і думаш: ось, вони які. Мені подобаються мої читачі.

Levinar:Як вважаєте, чи є майбутнє в української літератури? Яке? Що варто робити, аби зробити її більш популярною хоча б у межах нашої країни? Адже все одно більшість надає перевагу російським і закордонним авторам…

Люко Дашвар: Не знаю. Я на багато запитань так відповідаю, тому що не хочу лукавити. У мене самої запитань до життя більше, ніж відповідей. Мені здається, будь-яке колективне намагання розглядати будь-яку проблему взагалі ні до чого не призведе. Є кожна окрема людина, і кожен сам своє життя кудись скеровує. Я читаю достатньо, і мені цього достатньо. У кожного свої вимоги до життя і потреби.

Levinar:Чи любите Ви подорожувати Україною? Які Ваші улюблені місця?

Люко Дашвар: Дуже багато. Я народилася на Херсонщині, де є заповідний степ, який ніколи не орали. Видовище, яке зачаровує. Мені подобається Західна Україна. В Карпатах в Яблуницях у звичайній хаті орендуємо кімнату, часто гуляємо пішки, п’ємо гаряче вино з чоловіком… Дуже люблю Чернігівщину. У мене в 100 кілометрах в глухому селі є хата. Це – найулюбленіше місце, куди я вириваюся. А ті регіони, про які не розповіла, то тільки тому, що не знаю поки що, наскільки там чудово.

Алена_91:Много ли в Ваших произведениях автобиографичного, много ли – «срисованного» с реальных людей, много ли – вымышленного?

Люко Дашвар: Реальные факты из жизни многих людей, из разных наблюдений объединены в вымышленные сюжеты. Автобиографичны произведения настолько, насколько это мои впечатления о жизни. Но фактов из моей биографии там нет.

Leonid:Чи складно бути письменником сьогодні в Україні, на Вашу думку? Так або ні – чому?

Люко Дашвар: Та в Україні сьогодні просто складно. А письменником, слюсарем, продавцем – не має значення професія, якою ти заробляєш на життя…

KOlya:Чи читаєте ви що-небудь із так званого «сучукрліту»? Слідкуєте за новинами літпроцесу в Україні?

Люко Дашвар: Я вже відповіла на це запитання. Читаю, слідкую.

Mishundra:Доброго дня, шановна Люко! Ми із задоленням читаємо Ваші романи. Дякуємо Вам за Ваші витвори. З нетерпінням чекаємо на нові твори. Як Ви ставитесь до інших сучасних письменників?

Люко Дашвар: Ставлюся з повагою до всіх, хто пише, тому що це дуже непросто.

Коротка довідка про гостю «Главреду». Письменниця й сценаристка Люко Дашвар – унікальне явище в сучасній українській літературі. Її перший роман «Село не люди», став лауреатом премії конкурсу «Коронація слова-2007». Наступний роман «Молоко з кров’ю» став дипломантом премії «Коронація слова-2008» та переможцем конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі-2008». А у 2009 році вийшов друком третій роман «Райцентр». Загальний наклад книжок письменниці, яка друкується виключно у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля», складає вже більш ніж 180 тисяч примірників, що зі слів ЗМІ робить авторку «найтиражованішою письменницею країни». У 2010 році конкурс «Коронація слова» надав письменниці офіційний статус «Золотого автора» за більш як 100 тисяч проданих примірників її романів.

 

Advertisements

12s коментарів

Filed under Дашвар Люко

12 responses to “Люко Дашвар: До життя у мене більше запитань, ніж відповідей

  1. Марія

    Шановна Ірино,Ваші твори неймовірні!Щоразу плачу…ні,реву.Щоразу хочеться довше читати,отримувати задоволення,але беручись з вечора за книгу,не можу відірватися,читаю всю ніч…І хоча враження залишаються надовго,нічого не зрівняється з тим сплеском емоцій,які виникають при читанні.Дякую Вам за непередбачуваність,за сльози,за емоції і той маленький світ,який виникає в голові!Не сприймайте зяк підлабузництво,але я Вас люблю..і всіх Ваших героїв.Ви “моя Люко Дашвар”,дуже щаслива,що “познайомилася” з Вами..

    Подобається

  2. Алла

    Доброго дня шановна Ірино!!! Напишу коротко: ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВАШІ КНИГИ! ВОНИ ПРОСТО ЧУДОВІ! З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЮ ВАШИГ НОВИХ КНИГ!
    з повагою ваша віддана читачка, Алла.

    Подобається

  3. Вікторія

    Скажіть будь-ласка – чи будуть ще книги? Це буде продовження історії про Макса, Макара і Гоцика чи щось новеньке?

    Подобається

    • Василько

      Пані Вікторіє, з такими питаннями потрібно звертатися безпосередньо до автора. Сумніваюся, що вона читає цей блог.

      Подобається

  4. Татьяна Иосифовна

    Уважаемая Ирина Ивановна!Совершенно случайно прочла первой Вашу книгу Райцентр.Мало того не зная украинского языка,ну может быть только на бытовом уровне,но ни читать ни писать не могу.Я почему-то настолько была поражена и удивлена,потому что давно не читала ничего подобного.Мало того с этого началось мое изучение украинского языка.Сейчас при любой возможности читаю и пытаюсь говорить на украинском языке.Мало того прочитав Вашу книгу на русском,для себя поняла,что на украинском она “звучит” совсем по другому.Сейчас читаю все ваши произведения только на украинском.Спасибо Вам огромное,я верующий человек,и те моральные принципы которые вы ,я так поняла исповедуете,они мне близки.Такого удовольствия от чтения я давно не получала,Ангела Хранителя вам.Пусть и дальше Вы также будете радовать ваши читателей.

    Подобається

  5. Люко,скажіть,яка ваша найулюбленіша книга.з тих що ви написали?!:)
    Дякую за відповідь)

    Подобається

  6. Алінка

    Ваші книги , як мед. Тому, тримати у руках вашу книгу – це немов тримати глечик меду, який я намагаюся смакувати якнайдовше.

    Подобається

  7. Ірина

    Прочитала вашу книгу “Молоко з кров’ю” дуже вразила , прониклива, життєва, дякую вам, здоров’я і наснаги!

    Подобається

  8. Діана

    Дорога, Ірина, ваша книжка “На запах м’яса” дуже вразила мене, настільки, що в кінці я просто почала плакати,скажіть продовження цієї книжки буде?

    Подобається

  9. Вікторія

    підтримую Діану)а продовження буде?

    Подобається

  10. Вероніка

    Шановна Ірино! Ваші книги всі дуже захоплюючі,але найбільше сподобалась остання- “На запах м’яса”.
    Вже зачекалась чогось новенького! Маю надію, що скоро здивуєте.

    Подобається

  11. Наталi

    Панi, Люко Дашвар, дуже вдячна вам за Вашi твори. Вони неперевершенi! Дiйсно не можна вiдiрватись, дiйсно залишаються надовго в пам’ятi. З нетерпiнням чекаю на новi. А ще вашi твори надихають спiлкуватися рiдною мовою, украiнською. Успiхiв Вам!

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s