Monthly Archives: Вересень 2012

Актриса з універсальним обличчям

Земфіра Цахілова — про те, звідки в неї любов до України, як грала Сталіна і виховання юних акторів у власній школі

Наталя ДМИТРЕНКО

Земфіра Цахілова покинула кінематограф наприкінці 1980–х, фактично залишивши й інформаційний простір. Проте знайти колишню актрису виявилося нескладно: ось уже 20 років вона очолює дитячу акторську школу — Центр естетики і краси «Катюша», і відповідь на мій лист із проханням про інтерв’ю надійшла без зволікань. Електронне послання закінчувалося підписом «З любов’ю до України». З цієї теми ми й почали нашу скайп–розмову (до слова, Земфіра Аврамівна сьогодні така ж гарна, як і 40 років тому у фільмі «Пропала грамота» в ролі Одарки, легка й дотепна).

«Роль Мальви у «Вавилоні ХХ» була написана на мене»

— Знаєте, з першого знімального дня у мене народилася велика любов до України… Я була настільки закохана в усе українське, що заучувала тексти Лесі Українки, чим усіх дивувала. Свій текст у фільмi я, звісно, говорила українською. Але потім мене переозвучили.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Владислав Кириченко; Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління – і було б те саме, що в Донецьку

17 травня 2012 р.

Владислав КИРИЧЕНКО, 43 роки Народився в місті Горлівка Донецької області. 1992-го закінчив біологічний факультет Московського університету імені Михайла Ломоносова, 2005 року - Master of Business Administration Вищої школи економіки в Москві. Заснував 1997-го біотехтологічне товариство Helicon, що є лідером на російському ринку комплексного оснащення лабораторій для молекулярної біології. Фінансував українську недільну школу в Москві, українські рок-фестивалі "Уніж", "Арт-Поле", "Мазепа-Фест", свято 65-річчя Української повстанської армії в Києві. 2006-го викупив аудіовидавництво "Книга вголос" і, перейменувавши в "Наш Формат", випустив близько 200 українських аудіокниг. Крамниці з такою назвою у Києві, Львові, Калуші продають українські книжки, музику, фільми, одяг, сувеніри. Також “Наш Формат” є найбільшим інтернет-магазином українського контенту. Створив 2007 року Український науковий клуб, що гуртує вітчизняних вчених світового рівня. Тоді ж долучився до створення гуманітарно-інвестиційного проекту "Хмелева". В селі над Дністром із такою назвою діє зелений резорт і розсадник декоративних рослин. Там гостювали і творили Сашко Положинський, Олег Скрипка, Роман Коваль, Юрій Андрухович, Тарас Житинський, Оксана Забужко, Фома, музиканти Karbido, “ДахаБраха”, PortMone. 2008-го у прикарпатському селі Уніж заснував союзівку "Кузня". Там відбуваються волонтерки, вишкільні табори й семінари. Мають постати конференц-зал, спортивний центр, бібліотека, музична студія, кампус. Фінансує видання українською мовою світоглядної літератури. З дитинства захоплюється тракторами, “у вільний час” керує агрофірмою. Через свою діяльність у різних країнах Європи, постійно перебуває в роз'їздах. Дружина Юлsя 1995-го закінчила Московськи державний університет, кандидат біологічних наук. Подробиць особистого життя не розголошує

Владислав КИРИЧЕНКО, 43 роки Народився в місті Горлівка Донецької області. 1992-го закінчив біологічний факультет Московського університету імені Михайла Ломоносова, 2005 року – Master of Business Administration Вищої школи економіки в Москві. Заснував 1997-го біотехтологічне товариство Helicon, що є лідером на російському ринку комплексного оснащення лабораторій для молекулярної біології. Фінансував українську недільну школу в Москві, українські рок-фестивалі “Уніж”, “Арт-Поле”, “Мазепа-Фест”, свято 65-річчя Української повстанської армії в Києві. 2006-го викупив аудіовидавництво “Книга вголос” і, перейменувавши в “Наш Формат”, випустив близько 200 українських аудіокниг. Крамниці з такою назвою у Києві, Львові, Калуші продають українські книжки, музику, фільми, одяг, сувеніри. Також “Наш Формат” є найбільшим інтернет-магазином українського контенту. Створив 2007 року Український науковий клуб, що гуртує вітчизняних вчених світового рівня. Тоді ж долучився до створення гуманітарно-інвестиційного проекту “Хмелева”. В селі над Дністром із такою назвою діє зелений резорт і розсадник декоративних рослин. Там гостювали і творили Сашко Положинський, Олег Скрипка, Роман Коваль, Юрій Андрухович, Тарас Житинський, Оксана Забужко, Фома, музиканти Karbido, “ДахаБраха”, PortMone. 2008-го у прикарпатському селі Уніж заснував союзівку “Кузня”. Там відбуваються волонтерки, вишкільні табори й семінари. Мають постати конференц-зал, спортивний центр, бібліотека, музична студія, кампус. Фінансує видання українською мовою світоглядної літератури. З дитинства захоплюється тракторами, “у вільний час” керує агрофірмою. Через свою діяльність у різних країнах Європи, постійно перебуває в роз’їздах. Дружина Юлsя 1995-го закінчила Московськи державний університет, кандидат біологічних наук. Подробиць особистого життя не розголошує

Донеччанин Владислав Кириченко став мільйонером у Москві. Чотири роки тому повернувся в Україну

Народився я в місті Горлівка на Донеччині. Три роки жив з дідом-бабою, потім батьки забрали у Донецьк. Там тоді вже не говорили українською. Українська на Донбасі зникла після війни. Мої баби ще не розмовляли російською. Я по мамі в п’ятому поколінні донецький. Справжній донецький. І говорю так, як говорили баба, прабаба і прадід. Українською. Читати далі

12s коментарів

Filed under Кириченко Владислав

Павло Гудімов: «Міста як села – оце і є Neofolk!»

18.09.2012

Я ГАЛЕРЕЯ цієї осені просто вражає своєю присутністю в кількох місцях одночасно: 12 вересня в арт-центрі на Хорива відкриття нової виставки, паралельно того ж дня старт Спецпроекту в рамках Великого скульптурного салону 2012 у Мистецькому арсеналі, за тиждень презентація проекту «Родичі Ворхола» під кураторством Павла Гудімова на ART MOSCОW 2012, а 21 вересня – ГОГОЛЬFEST 2012, де Я ГАЛЕРЕЯ відповідальна за всю візуальну програму. Журнал AZH як інформаційний партнер ГОГОЛЬFESTу отримав унікальну нагоду поспілкуватися з Павлом Гудімовим – винуватцем усіх подій, та ділиться з вами його оптимізмом та ідеями.

Залишити коментар

Filed under Гудімов Павло

Вікторія Мельникова: «Шукати долі в іншій країні…»

2009:#3

– Після ваших двох чудових фільмів – про хоровий спів («Консонанс») і про гітариста Енвера Ізмайлова («З найкращими побажаннями, Енвер!») – ви мали намір робити наступний під назвою «Vox populy» і таким чином завершити трилогію, присвячену сучасним виконавцям, сучасному побутуванню музики (у справжньому значенні цього слова). Натомість щойно закінчили новий повнометражний документальний фільм «Четверта хвиля», в якому порушено болючу для нашої країни проблему. У його первісному задумі про еміграцію не йшлося?

– На початку роботи над сценарієм з первісною назвою «Vox populy» справді про еміграцію не йшлося. Це мало бути логічним продовженням теми фільму «Консонанс» про історичні та сучасні традиції звучання хорового співу. І це був кінець 2004 року.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Олександр Черненко: «У майбутньому парламенті не буде поняття «рука Чечетова»

23 вересня, 2012
Голова комітету виборців України – про головні тенденції виборчої кампанії, підкуп виборців, політичну рекламу, розклад сил в майбутній Раді та намагання Партії регіонів «діяти дуже технологічно»

Cкоро мине дві третини тривалості виборчої кампанії. Досі жодних великих несподіванок впродовж неї не сталося – Партія регіонів цілком очікувано заганяє опозицію у невигідне становище, використовуючи широкий комплекс заходів: від банального тиску, шантажу, погроз, підкупу до віртуозних комбінацій «розводу як котят». Голова КВУ Олександр Черненко прогнозує сумарну перемогу регіоналів, але радить опозиції не опускати руки – бо «у 2004 було не легше».

Тиждень.ua: Олександре, нещодавно виборча кампанія перейшла свій екватор. Які головні тенденції ви би виокремили? Як можна порівняти цю кампанію з  попередніми кампаніями по виборах у Верховну Раду?

– Очікування щодо першої половини кампанії виправдались. Агітаційна кампанія почалася задовго до офіційного старту, зараз вона лише інтенсифікувалась. В організаційному плані було чимало несподіванок, багато в чому зумовлених недосконалістю законодавства: в плані реєстрації кандидатів, формування виборчкомів тощо.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

They Like To Move It: гурт Los Colorados про природу успіху

7 червня, 2012

Любомир Крупницький


Як це часто буває з українськими музикантами, справжня популярність до “Лос Колорадос” прийшла з-за кордону. Переспів однієї з пісень Кеті Пері, з допомогою всюдисущого інтернету, зробив тернопільських музикантів – без перебільшення – всесвітньовідомими. А цьогорічний Чемпіонат Європи з футболу, ще навіть не почавшись, схоже, уже дав “Лос Колорадос” непогані шанси закріпитися на європейських сценах, радіохвилях і телеекранах. Адже саме пісня у виконанні цього гурту стане заставкою під час трансляції футбольних матчів на одному з найпотужніших німецьких телеканалів Це-Де-Еф. Крім того, “колорадоси” уже підписали контракт із звукозаписувальною компанією “Мотор Мюзік” (знаною, зокрема, своєю співпрацею із гуртом “Рамштайн”), встигли записати свій перший альбом (незабаром побачить світ), та відзняти кілька професійних музичних відео…
Про природу такого успіху та найближчі плани тернопільських “Бітлів” піде мова далі, у розмові з гітаристом Ростиславом Фуком (Рослик) та барабанщиком Олександром Драчуком (Лесик).

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "Los Colorados"

ДіБіСі П’єр: “Happy Meal” не має бути сенсом життя

18.09.2012
Ірина Славінська, літературний оглядач “Української правди. Життя”
ДіБіСі П’єр. Фото фотоагенства LUFA

ДіБіСі П’єр (Dirty But Clean Pierre) – псевдонім лауреата Букерівської премії Пітера Фінлея (Peter Finlay). Письменник отримав її за свій дебютний роман “Vernon God Little”. Цей текст був написаний під час виходу ДіБіСі П’єра з “втраченого десятиліття”, тобто 10 років важкої наркозалежності та дуже мандрівного способу життя.

Письменник народився в Австралії, жив у Мексиці, Австрії, Індії, зараз живе в Ірландії та є громадянином Великої Британії.

Цього року ДіБіСі П’єр вперше потрапив до України. Він був головним гостем львівського Форуму видавців. Щойно вийшов друком його перший український переклад – роман “Світло згасло в Країні Див” (“Lights Out in Wonderland”).

“Українська правда. Життя” поспілкувалась із письменником вранці перед першою в Україні презентацією роману “Світло згасло в Країні Див”. Говорили про любов до української культури та “Happy Meal” як сенс життя.

– Я це запитання ставлю всім іноземним письменникам, які приїздять до України. Отже, що ви знаєте про Україну? Це виходить за межі стереотипу про красивих дівчат і Чорнобиль?

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Керівник Shell в Україні: Угода з урядом може бути не підписана

Данило Нестеров, Сергій Щербина, ЕП — Вівторок, 18 вересня 2012, 11:55
Фото kommersant.ua

Весь 2012 рік точаться розмови про заходи, які нібито дозволять Україні “зіскочити” з російської “газової голки”, – розробка Чорноморського шельфу та видобуток сланцевого газу.

Складність в тому, що Україна не має грошей, щоб самостійно цим займатися. Тому влада вирішила залучити інвесторів.

Причому не кого-небудь, а світових гігантів – компанії Shell, Chevron, ExxonMobile.

Були оголошені конкурси на кожну з перспективних площ, на яких перемогли, зокрема, названі компанії.

Так, на Юзівській площі (Донецька та Харківська області) працюватиме компанія Shell, на Олеській (Львівська область) – Chevron, а Скіфська ділянка Чорноморського шельфу дісталася консорціуму на чолі з ExxonMobile.

З інвесторами повинні бути укладені так звані угоди з розподілу продукції. Наразі триває процес узгодження умов договорів. З українського боку в угодах братиме участь НАК “Надра України”, яка належить державі.

Таким результатам можна було б порадіти, якби не одне суттєве “але”.

Влада вирішила, що “Надр України” мало, і ввела в схему загадкову фірму “СПК-Геосервіс”, яка повинна створити з держкомпанією спільні підприємства. Саме ці СП стануть партнерами Shell, Chevron та ExxonMobile.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Професор Стенфорду Герхард Каспер: Не можна голосувати за кандидата тільки через його харизму

Світлана Заліщук, для УП _ П’ятниця, 14 вересня 2012, 11:47

Герхард Каспер – колишній президент Стенфордського університету, який посідає 2 чи 3 місце у світовому рейтингу вишів. Він відомий професор з права та людина світу, яка подорожує чи не шість місяців на рік, допомагаючи вирішувати різні освітні проблеми в багатьох країнах.

Пан Каспер дав інтерв’ю руху ЧЕСНО про зв’язок освіти та політики у сучасному світі. Ця тема особливо актуально стоїть в Україні напередодні виборів до парламенту, як перед політичними силами, так і перед українськими виборцями. Якщо можновладці самі не гребують плагіатом та підробкою дипломів, то чи здатні вони забезпечити перспективу освіченого суспільства, яке готове відповідати викликам 21 століття?

– Пане Каспере, який, на Вашу думку, вплив освіти на демократію, особливо в країнах з перехідною демократією?

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Києвознавець Владислава Осьмак: «Серце – ось те єдине, що прив’язує людину до міста»

— , 10 вересня о 20:56

Нещодавно екскурсовод та києвознавець Владислава Осьмакрозповідала про міський простір в рамках лекторію «Калейдоскоп», організатором якого виступив OpenStudy. Вона так захоплююче ділилася знаннями, що редакція OS вирішила взяти в неї інтерв’ю. На цей раз Владислава розказала що таке «візуальний шум», що є найважливішим у Гостинному дворі, та хто на її думку є справжнім киянином.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Фотограф Ігор Гайдай: «Креативні люди більш розкуті, ними не можна керувати, як стадом»

— , 22 липня о 19:35

Відомий фотограф Ігор Гайдай поспілкувався з редакцією OS і розповів про зв’язок фотографії та випадковості, Великих Людей та необхідні кроки для культурного перетворення нашої країни.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Літературний оглядач Ірина Славінська: «В літературі не буває поганих і хороших слів»

— , 1 липня о 17:55

© фото Наталія Лащенко

Літературний оглядач та критик, автор та телеведуча Ірина Славінська відповіла на запитання медіа-ресурсу OpenStudy та розповіла яка природа читання, чому в літературі не може бути цензури та що варто внести в суспільство, щоб воно стало культурним.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Славінська Ірина

Галерист Павло Гудімов: «Професіоналізм vs. аматорство – це мій портрет»

— , 17 червня о 22:44

Павло Гудімов — український музикант, галерист та колекціонер мистецтва. Лідер гурту «Гудімов», колишній гітарист «Океану Ельзи» розказав редакції OS про природу народження ідей, майбутні плани та запропонував свій маніфест культурного перетворення держави.

— Ми постійно цікавимося проблемою креативності. Розкажіть, будь ласка, як у Вас народжуються незвичні ідеї або вирішення ситуацій?

Коли згадую минуле, мені здається, що раніше все було набагато простіше. Наприклад, сідаєш в літак, береш у руки зошит, і до тебе просто стовпом лізуть геніальні ідеї. Виявляється, що у людини все періодами. У мене є такі періоди, коли не вистачає і двох зошитів на тиждень, щоб записати вірші, пісні, дизайнерські ідеї… А іноді я декілька місяців можу взагалі нічого в руки не брати, тільки думати.

Раніше я вважав, що процес обдумування є елементом кризи. Але зрештою зрозумів, що ця пауза є взагалі найважливішою. Тому що завдяки паузі ти зможеш проаналізувати те, що до того вигадав, і сказати: цю ідею на старт, а ту – в смітник. Ти повинен сам переосмислити і зробити відбір якості. І тільки потім рухатися. Власне це метаболізм творчості і віку.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under "Океан Ельзи", Гудімов Павло

Режисер Марина Врода: Мені не зрозуміло «успішний режисер» – це хто такий?

21 листопада 2012 р.

Уміння ділитися знаннями та досвідом – це найкраще, що має людство. Тому редакція OS вирішила проводити бесіди з інноваційними бізнесменами, світовими митцями, професійними освітянами.Від сьогодні ми будемо публікувати інтерв’ю з людьми, які мають цінний досвід та знання, і які готові цим ділитися.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Врода Марина

Чат з Димною Сумішшю на Точка.Нет

9 Лютий 2011
Найкраще запитання за результатами голосування Голосів: 736
Вітос: чи з’їли б Ви кілька шматків м’яса заради світової слави???

Александр Чемеров: Здравствуйте!

Нет.

Димна суміш

Фото: Сергій Котельников, tochka.netДимна суміш

Залишити коментар

Filed under "Димна Суміш", Чемеров Олександр (Димна суміш)

Анатолій Паламаренко / «Ющенко — демократ, а народ звик до царя»

15 вересня 2012 року

З народним артистом України Анатолієм Паламаренком ми зустрілися в Спілці письменників на засіданні клубу бібліотекарів, присвяченому 90–річчю Павла Глазового. Сюди артиста, який давно читає усмішки гумориста, запросили виступити. Більше години Анатолія Нестеровича не відпускали зі сцени. Було видно, що люди скучили за дотепним влучним словом, яке зараз витіснили з екранів різні «квартали» і «раші». «Я давно так не сміялася», — каже жінка, що сидить поруч, витираючи сльози після чергової усмішки. На жаль, наша сьогоднішня реальність — це сміх крізь сльози, в яких немає позитиву. Від наших реалій уже давно не смішно, а сумно.

«Мене називали нацiонально схвильованим»

— У незалежній Україні жодна Верховна Рада не обійшлася без комуністів, їх і досі туди обирають. А днями соціологи відзначили ще й суттєвий стрибок у зростанні їхнього рейтингу. Як би ви пояснили цей феномен?

Читати далі

Залишити коментар

Filed under Uncategorized

Євген Сверстюк: «У 45 років, коли я лише йшов у концтабори, Кобзар звідтіль уже повертався…»

 18.09.2012

Менш ніж за півтора року Україна і світ відзначатимуть 200-турічницю від дня народження великого Кобзаря. З цієї нагоди планують різноманітні заходи, спеціальні програми. Втім, розмова про Тараса Шевченка може бути і не гучною, як то кажуть — «на державному рівні». Це може бути й тиха, філософська сповідь про великого подвижника українського народу… Як це й трапилось під час нашої розмови з Євгеном Сверстюком, автором багатьох шевченкознавчих праць, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка. 

— Пане Євгене, у 1995 році ви видали книжку «Шевченко і час». Доповнивши її новими есеями, презентуєте уже «Шевченко понад часом». Зміна назви промовиста… 

— Попередня книжка, вдвічі тонша, вийшла за підтримки НТШ у Парижі. Літературознавець Віктор Коптілов у передмові до видання не згадав головної публікації — «Рік високого сонця». Коли п. Віктор працював над передсловом, моя праця ще не була дописана. Саме у ній і домінують ці понадчасові мотиви. До речі, Українське національне радіо, 1-й канал, дало мені змогу щотижня протягом півроку виступати в програмі, яку я назвав так, як і публікацію. Резонанс був великий. Наклад газети «Наша віра» після того зріс з п’яти тисяч до п’ятдесяти. (Євген Сверстюк — головний редактор цього видання. — Авт.). У другій збірці ці понадчасові мотиви домінують. До неї увійшло багато нових матеріалів, які є щаблями осягнення Шевченка. Написана книжка дуже просто, а читається дуже непросто. Кожна сторінка — це спроба іншого бачення Тараса, зрозуміння його розмови з Богом. Бо, власне, вся велика література — це та ж розмова в більш чи менш явній формі.

Читати далі

Залишити коментар

Filed under 1 Грудня, Сверстюк Євген

В програмі “Час інтерв’ю” філософ, громадський діяч, учасник ініціативи “Перше грудня” Мирослав Попович.

18.09.2012

Читати далі

Залишити коментар

Filed under 1 Грудня, Попович Мирослав

Борис Возницький: За 30 років ми зібрали артефактів на 17 млрд євро

23 травня 2012 р.

Борис Возницький. Фото: zhovkva-zamok.do.am

Борис Возницький. Фото: zhovkva-zamok.do.am

 

“…Може начальство вийти, міліція. А я їм виймаю з кишені слова Володимира Ілліча: “Искусство принадлежит народу”. Комусь іншому з кишені виймаю слова Гітлера, з “Майн кампф”: для того, щоб знищити народ, треба знищити його минуле. І все”.

Сьогодні загинув Борис ВОЗНИЦЬКИЙ, багаторічний директор Львівської галереї мистецтв, академік, Герой України… За цими регаліями ховається справжня суть Бориса Григоровича, який став легендою музейного світу, вперше розпочавши відродження замків і храмів та пошук старовинних артефактів. Читати далі

Залишити коментар

Filed under Возницький Борис

Історик Тімоті Снайдер: Україна була найбільш смертоносним місцем

27 лютого 2011 р.

“Потрібно дозволити плюралізм. Бо якщо немає плюралізму, різних думок, то у вашу версію історії ніхто не повірить. Українська історія – найцікавіша в Європі… і якщо ви хочете говорити чесно, треба показати всю картину”.

Історична пам’ять народу: наскільки вона відповідає дійсності і наскільки кожен окремий народ тяжіє до того, щоб пам’ятати лише про свої біди і недолю? Як держави використовують історичну пам’ять у новітніх міждержавних стосунках? Читати далі

Залишити коментар

Filed under Снайдер Тімоті