«Крихітка»: «Восени зробимо заяву щодо подальшої долі гурту»

За кілька годин до виступу на фестивалі «Захід», лідерка гурту «Крихітка» Каша Сальцова, зайшла до студії MJoy Radio. Ми планували серйозну розмову, однак те, про що розповіла Каша, кардинально змінило акценти інтерв’ю.

Над чим зараз працює гурт? Як готується до осені – періоду прем’єр?

Ми зараз закінчуємо студійну роботу над двома треками. З електропрограмою проїхалися Україною і вирішили, що це хороший формат. Записали 2 трека саме в електроверсії. Думаємо, чи будемо писати їх «наживо». На цьому наші такі далекі плани поки призупинилися, тому, що далі, з осені, у нас будуть певні зміни в складі. Поки рано казати про їх причини і взагалі про майбутнє цієї прекрасної групи «Крихітка». Але принаймні дві нові пісні від нас можете чекати вже цієї осені.

Давайте все-таки відкривати таємниці: чому зміни в складі, чому так неоднозначно говорите про майбутнє колективу?

Думаю, що ми зробимо велике оголошення восени, коли буде все розставлено та все підписано. Але ми не робили секрет з того, що перебування у цій країні не надихає всіх учасників гурту на те, щоб залишатися в ній. Тож дуже багато гуртів залишили країну або залишили гурти, щоб далі існувати більш повноцінно і комфортно, тож, мабуть, це може спіткати і наш колектив у найближчому майбутньому.

Чи це означає, що якісь учасники кудись поїхали…?

Щось на зразок. Відповім рядком

Хто саме? Бас-гітарист?

Поки що без імен. Не хочу паніки у нашій музичній спільноті… Поки всі документи не готові, не хочемо випереджати події.

А як же дух боротьби? Нас от також не все надихає, але ми продовжуємо робити своє. І ви так само.

Дух можна вивезти разом з тілом, зрозумійте. І там він продовжить буремно боротися. Я думаю, що для України багато хто робить щось з закордону. Можливо, хтось з наших музикантів також буде працювати на імідж цієї країни з закордону.

Це означає, що учасники вашого гурту шукають комфортніших умов?

Думаю, що всі ми маємо шукати комфортніших умов, будучи українським україномовним колективом. Зазвичай люди одне одного запитують «Як справи?». А нас музиканти запитують «Яким дивом [ви ще існуєте]?». Мені, чесно кажучи, теж набридло докладати якихось неймовірних зусиль щодо продовження існування гурту. Це постійно вимагає суперзусиль. Тож не дивно, що багато хто з наших колег, і ми, зокрема, втомилися від цього.

Які зусилля ви доклали протягом останнього року, скажімо, і вони не відбилися вам користю?

Ми не отримали адекватного сприйняття медіа нашої електропрограми. І розповсюдження музичного матеріалу вимагає не просто дофінансування – докорінної зміни системи, тому що нас ставлять в такі самі умови, як і комерційні колективи, які просто заносять гроші [щоб пісні та кліпи взяли в ротацію]. Таку саму пропозицію роблять і нам. Ми кажемо: «Ми не з цього сценарію». А вони кажуть: «Ви знаєте, ми працюємо лише з цими сценаріями». Нам дуже важко постійно пояснувати мас-медіа очевидні речі: є групи, які створені, щоб обслуговувати вечірки, а є національна поп-рок музика. І це абсолютно різні два шляхи просування… Але я, в принципі, ніколи не скаржилася, що ми обділені увагою мас-медіа. Зовсім ні. З гуртів, які не інвестують в телеефіри, ми, мабуть, на дуже непоганих умовах.

Менше з тим, у нас не було 2 роки кліпів. І це відображається на концертному житті гурту, на його популярності в більш широких колах.

Кліпів не було через фінансові проблеми?

Так, це суто фінансові. Не було на це коштів і можливостей. А просто викручуватися за допомогою фотоапарату і знімати бозна-що нам не хотілося.

Два склади гурту – електронний та роковий, – це з чим пов’язано?

Першопричиною стало те, що від нас пішов Стас [Галан, бас-гітарист], а на той момент у нас вже було два підписаних концерти. Ми просто таким чином спочатку експериментували з Миколою [Матковським, гітарист] (до цього також був подібний досвід на маленьких майданчиках). А потім ми зрозуміли, що це цілком самостійна програма, яка може існувати в клубному форматі і вимагає так само якоїсь взаємодії з публікою. Ну і, звичайно, доїжджати в маленькі міста, де, скажімо, приходять на концерти менше 150 людей, стало легше.

Який з варіантів творчості колективу – електронний чи роковий – більше до душі особисто вам?

З точки зору сценічного наповнення мені більше подобається, коли у нас є електронний плейбек, живі барабани і цілісні інструменти. Плюс у нас зараз з’явилося фортепіано, клавішні, — і я трохи розвантажилася як вокаліст. Тож я тепер можу, за бажанням, грати якісь свої невеличкі партії. І ще мені подобається симбіоз цих двох програм – те, що ми сьогодні [18.08.2012, на фестивалі «Захід»] спробуємо зробити. Мені здається, що у такому саунді ми звучимо краще.

В електронній версії більше простору для вокалу. Взагалі в такій версії мені подобаються чисто технічні моменти: можна вар’ювати гучність плейбеку, можна додавати якісь інструменти, легше аранжування тощо. Це все достатньо комфортно для вокаліста. А на великих майданчиках краще взаємодіяти великим складом групи.

Нам потрібно було робити щось для маленьких майданчиків. Нам часто доводилося відмовлятися від гри на модних показах, на виставках та у галереях. Тепер ми можемо дозволити собі маленькі формати та приміщення з поганими акустичними умовами і видобувати звук, тому що не треба озвучувати живі барабани, з якими постійно проблеми.

Не все так погано в нашій державі. Ви пристосувалися до умов.

Так, ми непогано викрутилися, я думаю.

А щодо складу, то я не хотіла, щоб Стас йшов. Просто у нього також були плани, не пов’язані з Україною.

Скажіть щось на завершення інтерв’ю нашим читачам/слухачам.

Я планую займатися музикою. Можливо, не всім сподобається, в якому ключі, якою мовою, в які країні і якою країною я буду займатися надалі. Тож я, мабуть, побажаю терплячості тим, хто любить мене не тільки за те, що я україномовна співачка (тому, що, можливо, я буду випробовувати вашу терплячість у наступному році), і побачити в мені просто артиста. І громадянина. Тому, що мені здається, що як громадянин я була активнішою, ніж як музикант минулого року. А ще я сподіваюся, що ви почуєте від нас нові пісні. Яка кількість їх буде, ще не відомо, але ми робимо все можливе, повірте. І неможливе також.

Джерело: mjoy.ua

Залишити коментар

Filed under "Крихітка", Кольцова Олександра (Крихітка)

Напишіть відгук

Please log in using one of these methods to post your comment:

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s