Актриса з універсальним обличчям

Залишити коментар

Земфіра Цахілова — про те, звідки в неї любов до України, як грала Сталіна і виховання юних акторів у власній школі

Наталя ДМИТРЕНКО

Земфіра Цахілова покинула кінематограф наприкінці 1980–х, фактично залишивши й інформаційний простір. Проте знайти колишню актрису виявилося нескладно: ось уже 20 років вона очолює дитячу акторську школу — Центр естетики і краси «Катюша», і відповідь на мій лист із проханням про інтерв’ю надійшла без зволікань. Електронне послання закінчувалося підписом «З любов’ю до України». З цієї теми ми й почали нашу скайп–розмову (до слова, Земфіра Аврамівна сьогодні така ж гарна, як і 40 років тому у фільмі «Пропала грамота» в ролі Одарки, легка й дотепна).

«Роль Мальви у «Вавилоні ХХ» була написана на мене»

— Знаєте, з першого знімального дня у мене народилася велика любов до України… Я була настільки закохана в усе українське, що заучувала тексти Лесі Українки, чим усіх дивувала. Свій текст у фільмi я, звісно, говорила українською. Але потім мене переозвучили.

More

“Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління – і було б те саме, що в Донецьку”

12s коментарів

Журнал “Країна” №122 за 17.05.2012

 

Донеччанин Владислав Кириченко став мільйонером у Москві. Чотири роки тому повернувся в Україну

Народився я в місті Горлівка на Донеччині. Три роки жив з дідом-бабою, потім батьки забрали у Донецьк. Там тоді вже не говорили українською. Українська на Донбасі зникла після війни. Мої баби ще не розмовляли російською. Я по мамі в п’ятому поколінні донецький. Справжній донецький. І говорю так, як говорили баба, прабаба і прадід. Українською.

В мені замолоду була дивна суміш комуністичного ідеалізму з українським націоналізмом. Тата викликали в школу, казали: “Що ж ви – комуніст, а дитина ваша сповідує якісь націоналістичні погляди?”. А мені, дитині, було дивно, чому моя баба вживала незрозумілі українські слова. У років 6 мене взагалі заклинило, коли вона сказала: “На Різдво тітка приїде”. Яке Різдво? Що за Різдво? Хрін його знає. Я знав 7 Листопада, Новий рік, 8 Березня.

Я сформувався як російськокультурна людина. Донецьк у 1970-х – цілком російськомовне місто, жодної української школи.

В 16 років поїхав у Москву, бо хотів бути космічним біологом, наукою займатися. А київський університет випускав тільки вчителів біології і хімії.

Заснував фірму Helicon - геноміка, генетика, біохімія, діагностика. Починаючи, частину комплектухи для лабораторій робив в Україні. Але тут це здохло набагато раніше. В Росії теж майже ніхто вже нічого не виробляє. Сировинна економіка і відсутність стратегії розвитку вбиває все, не кажучи вже про повний брак мізків і моралі.

More

Павло Гудімов: «Міста як села – оце і є Neofolk!»

Залишити коментар

18.09.2012

Я ГАЛЕРЕЯ цієї осені просто вражає своєю присутністю в кількох місцях одночасно: 12 вересня в арт-центрі на Хорива відкриття нової виставки, паралельно того ж дня старт Спецпроекту в рамках Великого скульптурного салону 2012 у Мистецькому арсеналі, за тиждень презентація проекту «Родичі Ворхола» під кураторством Павла Гудімова на ART MOSCОW 2012, а 21 вересня – ГОГОЛЬFEST 2012, де Я ГАЛЕРЕЯ відповідальна за всю візуальну програму. Журнал AZH як інформаційний партнер ГОГОЛЬFESTу отримав унікальну нагоду поспілкуватися з Павлом Гудімовим – винуватцем усіх подій, та ділиться з вами його оптимізмом та ідеями.

Вікторія Мельникова: «Шукати долі в іншій країні…»

Залишити коментар

2009:#3

– Після ваших двох чудових фільмів – про хоровий спів («Консонанс») і про гітариста Енвера Ізмайлова («З найкращими побажаннями, Енвер!») – ви мали намір робити наступний під назвою «Vox populy» і таким чином завершити трилогію, присвячену сучасним виконавцям, сучасному побутуванню музики (у справжньому значенні цього слова). Натомість щойно закінчили новий повнометражний документальний фільм «Четверта хвиля», в якому порушено болючу для нашої країни проблему. У його первісному задумі про еміграцію не йшлося?

– На початку роботи над сценарієм з первісною назвою «Vox populy» справді про еміграцію не йшлося. Це мало бути логічним продовженням теми фільму «Консонанс» про історичні та сучасні традиції звучання хорового співу. І це був кінець 2004 року.

More

Олександр Черненко: «У майбутньому парламенті не буде поняття «рука Чечетова»

Залишити коментар

23 вересня, 2012
Голова комітету виборців України – про головні тенденції виборчої кампанії, підкуп виборців, політичну рекламу, розклад сил в майбутній Раді та намагання Партії регіонів «діяти дуже технологічно»

Cкоро мине дві третини тривалості виборчої кампанії. Досі жодних великих несподіванок впродовж неї не сталося – Партія регіонів цілком очікувано заганяє опозицію у невигідне становище, використовуючи широкий комплекс заходів: від банального тиску, шантажу, погроз, підкупу до віртуозних комбінацій «розводу як котят». Голова КВУ Олександр Черненко прогнозує сумарну перемогу регіоналів, але радить опозиції не опускати руки – бо «у 2004 було не легше».

Тиждень.ua: Олександре, нещодавно виборча кампанія перейшла свій екватор. Які головні тенденції ви би виокремили? Як можна порівняти цю кампанію з  попередніми кампаніями по виборах у Верховну Раду?

- Очікування щодо першої половини кампанії виправдались. Агітаційна кампанія почалася задовго до офіційного старту, зараз вона лише інтенсифікувалась. В організаційному плані було чимало несподіванок, багато в чому зумовлених недосконалістю законодавства: в плані реєстрації кандидатів, формування виборчкомів тощо.

More

They Like To Move It: гурт Los Colorados про природу успіху

Залишити коментар

7 червня, 2012

Любомир Крупницький


Як це часто буває з українськими музикантами, справжня популярність до “Лос Колорадос” прийшла з-за кордону. Переспів однієї з пісень Кеті Пері, з допомогою всюдисущого інтернету, зробив тернопільських музикантів – без перебільшення – всесвітньовідомими. А цьогорічний Чемпіонат Європи з футболу, ще навіть не почавшись, схоже, уже дав “Лос Колорадос” непогані шанси закріпитися на європейських сценах, радіохвилях і телеекранах. Адже саме пісня у виконанні цього гурту стане заставкою під час трансляції футбольних матчів на одному з найпотужніших німецьких телеканалів Це-Де-Еф. Крім того, “колорадоси” уже підписали контракт із звукозаписувальною компанією “Мотор Мюзік” (знаною, зокрема, своєю співпрацею із гуртом “Рамштайн”), встигли записати свій перший альбом (незабаром побачить світ), та відзняти кілька професійних музичних відео…
Про природу такого успіху та найближчі плани тернопільських “Бітлів” піде мова далі, у розмові з гітаристом Ростиславом Фуком (Рослик) та барабанщиком Олександром Драчуком (Лесик).

More

ДіБіСі П’єр: “Happy Meal” не має бути сенсом життя

Залишити коментар

18.09.2012
Ірина Славінська, літературний оглядач “Української правди. Життя”
ДіБіСі П’єр. Фото фотоагенства LUFA

ДіБіСі П’єр (Dirty But Clean Pierre) – псевдонім лауреата Букерівської премії Пітера Фінлея (Peter Finlay). Письменник отримав її за свій дебютний роман “Vernon God Little”. Цей текст був написаний під час виходу ДіБіСі П’єра з “втраченого десятиліття”, тобто 10 років важкої наркозалежності та дуже мандрівного способу життя.

Письменник народився в Австралії, жив у Мексиці, Австрії, Індії, зараз живе в Ірландії та є громадянином Великої Британії.

Цього року ДіБіСі П’єр вперше потрапив до України. Він був головним гостем львівського Форуму видавців. Щойно вийшов друком його перший український переклад – роман “Світло згасло в Країні Див” (“Lights Out in Wonderland”).

“Українська правда. Життя” поспілкувалась із письменником вранці перед першою в Україні презентацією роману “Світло згасло в Країні Див”. Говорили про любов до української культури та “Happy Meal” як сенс життя.

- Я це запитання ставлю всім іноземним письменникам, які приїздять до України. Отже, що ви знаєте про Україну? Це виходить за межі стереотипу про красивих дівчат і Чорнобиль?

More

Керівник Shell в Україні: Угода з урядом може бути не підписана

Залишити коментар

Данило Нестеров, Сергій Щербина, ЕП — Вівторок, 18 вересня 2012, 11:55
Фото kommersant.ua

Весь 2012 рік точаться розмови про заходи, які нібито дозволять Україні “зіскочити” з російської “газової голки”, – розробка Чорноморського шельфу та видобуток сланцевого газу.

Складність в тому, що Україна не має грошей, щоб самостійно цим займатися. Тому влада вирішила залучити інвесторів.

Причому не кого-небудь, а світових гігантів – компанії Shell, Chevron, ExxonMobile.

Були оголошені конкурси на кожну з перспективних площ, на яких перемогли, зокрема, названі компанії.

Так, на Юзівській площі (Донецька та Харківська області) працюватиме компанія Shell, на Олеській (Львівська область) – Chevron, а Скіфська ділянка Чорноморського шельфу дісталася консорціуму на чолі з ExxonMobile.

З інвесторами повинні бути укладені так звані угоди з розподілу продукції. Наразі триває процес узгодження умов договорів. З українського боку в угодах братиме участь НАК “Надра України”, яка належить державі.

Таким результатам можна було б порадіти, якби не одне суттєве “але”.

Влада вирішила, що “Надр України” мало, і ввела в схему загадкову фірму “СПК-Геосервіс”, яка повинна створити з держкомпанією спільні підприємства. Саме ці СП стануть партнерами Shell, Chevron та ExxonMobile.

More

Професор Стенфорду Герхард Каспер: Не можна голосувати за кандидата тільки через його харизму

Залишити коментар

Світлана Заліщук, для УП _ П’ятниця, 14 вересня 2012, 11:47

Герхард Каспер – колишній президент Стенфордського університету, який посідає 2 чи 3 місце у світовому рейтингу вишів. Він відомий професор з права та людина світу, яка подорожує чи не шість місяців на рік, допомагаючи вирішувати різні освітні проблеми в багатьох країнах.

Пан Каспер дав інтерв’ю руху ЧЕСНО про зв’язок освіти та політики у сучасному світі. Ця тема особливо актуально стоїть в Україні напередодні виборів до парламенту, як перед політичними силами, так і перед українськими виборцями. Якщо можновладці самі не гребують плагіатом та підробкою дипломів, то чи здатні вони забезпечити перспективу освіченого суспільства, яке готове відповідати викликам 21 століття?

- Пане Каспере, який, на Вашу думку, вплив освіти на демократію, особливо в країнах з перехідною демократією?

More

Києвознавець Владислава Осьмак: «Серце – ось те єдине, що прив’язує людину до міста»

Залишити коментар

— , 10 вересня о 20:56

Нещодавно екскурсовод та києвознавець Владислава Осьмакрозповідала про міський простір в рамках лекторію «Калейдоскоп», організатором якого виступив OpenStudy. Вона так захоплююче ділилася знаннями, що редакція OS вирішила взяти в неї інтерв’ю. На цей раз Владислава розказала що таке «візуальний шум», що є найважливішим у Гостинному дворі, та хто на її думку є справжнім киянином.

More

Фотограф Ігор Гайдай: «Креативні люди більш розкуті, ними не можна керувати, як стадом»

Залишити коментар

— , 22 липня о 19:35

Відомий фотограф Ігор Гайдай поспілкувався з редакцією OS і розповів про зв’язок фотографії та випадковості, Великих Людей та необхідні кроки для культурного перетворення нашої країни.

More

Літературний оглядач Ірина Славінська: «В літературі не буває поганих і хороших слів»

Залишити коментар

— , 1 липня о 17:55

© фото Наталія Лащенко

Літературний оглядач та критик, автор та телеведуча Ірина Славінська відповіла на запитання медіа-ресурсу OpenStudy та розповіла яка природа читання, чому в літературі не може бути цензури та що варто внести в суспільство, щоб воно стало культурним.

More

Галерист Павло Гудімов: «Професіоналізм vs. аматорство – це мій портрет»

Залишити коментар

— , 17 червня о 22:44

Павло Гудімов — український музикант, галерист та колекціонер мистецтва. Лідер гурту «Гудімов», колишній гітарист «Океану Ельзи» розказав редакції OS про природу народження ідей, майбутні плани та запропонував свій маніфест культурного перетворення держави.

— Ми постійно цікавимося проблемою креативності. Розкажіть, будь ласка, як у Вас народжуються незвичні ідеї або вирішення ситуацій?

Коли згадую минуле, мені здається, що раніше все було набагато простіше. Наприклад, сідаєш в літак, береш у руки зошит, і до тебе просто стовпом лізуть геніальні ідеї. Виявляється, що у людини все періодами. У мене є такі періоди, коли не вистачає і двох зошитів на тиждень, щоб записати вірші, пісні, дизайнерські ідеї… А іноді я декілька місяців можу взагалі нічого в руки не брати, тільки думати.

Раніше я вважав, що процес обдумування є елементом кризи. Але зрештою зрозумів, що ця пауза є взагалі найважливішою. Тому що завдяки паузі ти зможеш проаналізувати те, що до того вигадав, і сказати: цю ідею на старт, а ту – в смітник. Ти повинен сам переосмислити і зробити відбір якості. І тільки потім рухатися. Власне це метаболізм творчості і віку.

More

Режисер Марина Врода: «Мені не зрозуміло «успішний режисер» – це хто такий?»

Залишити коментар

— , 21 листопада о 0:00

Уміння ділитися знаннями та досвідом – це найкраще, що має людство. Тому редакція OS вирішила проводити бесіди з інноваційними бізнесменами, світовими митцями, професійними освітянами.Від сьогодні ми будемо публікувати інтерв’ю з людьми, які мають цінний досвід та знання, і які готові цим ділитися.

Нещодавно у Європі заговорили про українське кіно, і все це через Марину Вроду, яка отримала найвищу нагороду Каннського кінофестивалю – «Золоту пальмову гілку». Ми вирішили поспілкуватися з молодою кінорежисеркою про її освіту, поняття «успішний режисер» та її роботи.

— Якщо практично мислити, які переваги Вам дає перемога на Каннському кінофестивалі? Нові проекти?

Тут інший аспект: просто хороших і цікавих пропозицій не буває багато і мені здається це не впливає на те, чи відомі Ви, чи ні, і чи отримали нагороду. Нагороди можуть допомогти так само, як і нашкодити. Можливості є завжди, річ також в тому, що я хочу запропонувати, а не тільки, що можуть запропонувати мені.

More

Чат з Димною Сумішшю на Точка.Нет

Залишити коментар

9 Лютий 2011
Найкраще запитання за результатами голосування Голосів: 736
Вітос: чи з’їли б Ви кілька шматків м’яса заради світової слави???

Александр Чемеров: Здравствуйте!

Нет.

Димна суміш

Фото: Сергій Котельников, tochka.netДимна суміш

Анатолій Паламаренко / «Ющенко — демократ, а народ звик до царя»

Залишити коментар

15 вересня 2012 року

З народним артистом України Анатолієм Паламаренком ми зустрілися в Спілці письменників на засіданні клубу бібліотекарів, присвяченому 90–річчю Павла Глазового. Сюди артиста, який давно читає усмішки гумориста, запросили виступити. Більше години Анатолія Нестеровича не відпускали зі сцени. Було видно, що люди скучили за дотепним влучним словом, яке зараз витіснили з екранів різні «квартали» і «раші». «Я давно так не сміялася», — каже жінка, що сидить поруч, витираючи сльози після чергової усмішки. На жаль, наша сьогоднішня реальність — це сміх крізь сльози, в яких немає позитиву. Від наших реалій уже давно не смішно, а сумно.

«Мене називали нацiонально схвильованим»

— У незалежній Україні жодна Верховна Рада не обійшлася без комуністів, їх і досі туди обирають. А днями соціологи відзначили ще й суттєвий стрибок у зростанні їхнього рейтингу. Як би ви пояснили цей феномен?

More

Євген Сверстюк: «У 45 років, коли я лише йшов у концтабори, Кобзар звідтіль уже повертався…»

Залишити коментар

 18.09.2012

Менш ніж за півтора року Україна і світ відзначатимуть 200-турічницю від дня народження великого Кобзаря. З цієї нагоди планують різноманітні заходи, спеціальні програми. Втім, розмова про Тараса Шевченка може бути і не гучною, як то кажуть — «на державному рівні». Це може бути й тиха, філософська сповідь про великого подвижника українського народу… Як це й трапилось під час нашої розмови з Євгеном Сверстюком, автором багатьох шевченкознавчих праць, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка. 

— Пане Євгене, у 1995 році ви видали книжку «Шевченко і час». Доповнивши її новими есеями, презентуєте уже «Шевченко понад часом». Зміна назви промовиста… 

— Попередня книжка, вдвічі тонша, вийшла за підтримки НТШ у Парижі. Літературознавець Віктор Коптілов у передмові до видання не згадав головної публікації — «Рік високого сонця». Коли п. Віктор працював над передсловом, моя праця ще не була дописана. Саме у ній і домінують ці понадчасові мотиви. До речі, Українське національне радіо, 1-й канал, дало мені змогу щотижня протягом півроку виступати в програмі, яку я назвав так, як і публікацію. Резонанс був великий. Наклад газети «Наша віра» після того зріс з п’яти тисяч до п’ятдесяти. (Євген Сверстюк — головний редактор цього видання. — Авт.). У другій збірці ці понадчасові мотиви домінують. До неї увійшло багато нових матеріалів, які є щаблями осягнення Шевченка. Написана книжка дуже просто, а читається дуже непросто. Кожна сторінка — це спроба іншого бачення Тараса, зрозуміння його розмови з Богом. Бо, власне, вся велика література — це та ж розмова в більш чи менш явній формі.

More

В програмі “Час інтерв’ю” філософ, громадський діяч, учасник ініціативи “Перше грудня” Мирослав Попович.

Залишити коментар

18.09.2012

More

Борис Возницький: За 30 років ми зібрали артефактів на 17 млрд євро

Залишити коментар

23 травня 2012 р.

Борис Возницький. Фото: zhovkva-zamok.do.am

Борис Возницький. Фото: zhovkva-zamok.do.am

 

“…Може начальство вийти, міліція. А я їм виймаю з кишені слова Володимира Ілліча: “Искусство принадлежит народу”. Комусь іншому з кишені виймаю слова Гітлера, з “Майн кампф”: для того, щоб знищити народ, треба знищити його минуле. І все”.

Сьогодні загинув Борис ВОЗНИЦЬКИЙ, багаторічний директор Львівської галереї мистецтв, академік, Герой України… За цими регаліями ховається справжня суть Бориса Григоровича, який став легендою музейного світу, вперше розпочавши відродження замків і храмів та пошук старовинних артефактів. More

Історик Тімоті Снайдер: Україна була найбільш смертоносним місцем

Залишити коментар

27 лютого 2011 р.

“Потрібно дозволити плюралізм. Бо якщо немає плюралізму, різних думок, то у вашу версію історії ніхто не повірить. Українська історія – найцікавіша в Європі… і якщо ви хочете говорити чесно, треба показати всю картину”.

Історична пам’ять народу: наскільки вона відповідає дійсності і наскільки кожен окремий народ тяжіє до того, щоб пам’ятати лише про свої біди і недолю? Як держави використовують історичну пам’ять у новітніх міждержавних стосунках? More

Чат з Ірен Роздобудько

Залишити коментар

  початок
29 серпня 2012 року в 14.00 
Ірен Роздобудько
Письменниця і журналіст


28 Августа, 09:53 : kenrol
Вопрос: Ваши первые шаги (указы) на посту президента ?(предположим так случится)
Спасибо
Ответ: Хотіла віджартуватись. Але, гадаю, не жартів ви від мене хочете почути. Я б скасувала «лакейський закон для невігласів». А далі вже треба було б методом Геракла чистити ці «Авгієви конюшні»!

28 Августа, 13:30 : Anatoli
Вопрос: [28 серпня 13:56]: Anatoli Запитання: Чи буває таке, що Вам надсилають якісь історії і просять, щоб Ви включили їх до своєї книжки? Дякую.
Ответ: Такого ще не було. Але якщо людина мене вражає, я хочу, щоб про неї дізналися інші. Ось такі реальні люди з своїми історіями є в книзі «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю».

Леся-українка, мама Георгія. Історія життя журналіста, який зник

Залишити коментар

16.09.2011 _ Вахтанг Кіпіані

Відверта розмова з мамою Гії Гонгадзе, записана одинадцять років тому, коли ми ще не знали ні про розмови в кабінеті Кучми, ні про Мельниченка з “диктофоном”, ні про “орлів Кравченка”, ні про убивць – Пукача, Костенка і Протасова…

Ця розмова відбулась 11 років тому, незабаром після того як журналіст, редактор інтернет-видання “Українська правда” Георгій Гонгадзе зник без вісти. 

Ми ще не знали достеменно ні про Кучму, ні про “плівки Мельниченка”, ні про “орлів Кравченка”, ми ще не чули прізвищ убивць – Пукача, Костенка і Протасова.

Ще попереду була “Україна без Кучми” і Помаранчева революція.

Ще не прозвучали обіцянки трьох по черзі президентів розслідувати цю справу, бо це ніби “справа честі”…

Вшануйте пам’ять Георгія Гонгадзе! 

Все це ще попереду… А поки ми сидимо з пані Лесею Корчак в квартирі, що знімає її син Георгій Гонгадзе. На стінах фотографії і картини з тбіліського та львівського життя. Онучки – трирічні Нана і Саломе – гуляють на вулиці з нянею, невістка Мирослава – на роботі. А мама є мама, вона чекає сина. Він пропав без вісти, вже майже місяць його ніхто не бачив.

More

Запізніле інтерв’ю з Борисом Возницьким

Залишити коментар

Через несприятливий збіг обставин це інтерв’ю, взяте кілька років тому в директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Возницького, так і не було оприлюдненим. Публікація відкладалася, забувалася, припадала пилюкою.

Згадати про зафіксовану на електронному носії розмову з Борисом Григоровичем змусив, як це не прикро визнавати, трагічний випадок. Оскільки ні факти, ні думки викладені в інтерв’ю досі не втратили актуальності, дозволю собі нині виправити давню несправедливість й опублікувати його.

- Вас вважають чи не відкривачем майстра Пінзеля для Львова. Чим Вас так зацікавила його особа, що Ви присвятили їй практично все своє життя?

More

Каша Сальцова: «Цивілізація – це коли населення в курсі, що відбувається зі вмістом їхнього сміттєвого бачка далі»

Залишити коментар

Каша Сальцова: «Цивілізація – це коли населення в курсі, що відбувається зі вмістом їхнього сміттєвого бачка далі»
Марина Баранівська  07-10-2008
Продовжуємо тему сміття. Лідерка гурту «Крихітка Цахес» та активістка екологічної ініціативи «Торба – Природі» www.torbanature.org, спрямованої на зменшення побутового споживання пластикових пакетів, розповідає про сміття в головах та довкіллі, цивілізовані принципи споживання та здорові побутові звички, яких бракує українцям.
– Що повинна знати про проблему сміття сучасна людина?
– Це смішно, але треба знати, що варто менше купувати непотрібних речей. Треба розуміти, що вам не потрібен імуномодулювальний йогурт, про який кричить реклама. Якщо у вас проблеми з імунітетом, киньте палити, спіть на годину більше, купіть кросівки та йдіть у спортзал. Що чим більше ви купуєте і чим багатше стає суспільство, тим відчутнішою стає проблема утилізації. Особливо у нас, де немає індустрії переробки відходів та виробництва товарів із вторсировини і більшість сміття (в тому числі небезпечного) просто спалюють, причому неподалік від населених пунктів. Що все, що ви викидаєте, рано чи пізно повертається до вас у вигляді хімічних сполук у воді, повітрі або їжі, тому треба уважніше ставитися до покупок та їх упаковки. Що в супермаркет треба брати власний пластиковий пакет, яким можна користуватися пару тижнів. Що краще купувати молоко в паперових пакетах, а не в пластикових пляшках або кульках. Що не треба купувати продукти, які швидко псуються, «про запас». Що не треба перетворювати свій сімейний бюджет на мрію китайського маркетолога і варто купувати більше продуктів місцевого виробництва.

Не біймося «русского міра», будуймо український світ – глава УГКЦ Святослав Шевчук

Залишити коментар

30.05.2012

Варшава – Українці повинні будувати свій український світ, незалежно від того, де вони перебувають, вважає глава Української греко-католицької церкви, Верховний архієпископ Святослав Шевчук. Радіо Свобода зустрілося з Блаженнішим Святославом у польському Вроцлаві, де відбулося засідання постійного синоду УГКЦ – органу, який допомагає Верховному архієпископу управляти церквою в Україні та за її межами. Греко-католицькі єпископи розмовляли про стратегію розвитку церкви, зокрема про духовну опіку над українськими емігрантами. Глава УГКЦ поділився з Радіо Свобода своїми міркуваннями щодо еміграції та гарячих мовних дискусій в Україні. 

– Ваше Блаженство, українцям, які емігрують з України, доводиться чути, що вони безвідповідально ставляться до долі вітчизни, що вони зрадники. Яка Ваша думка з цього приводу?

З України сьогодні виїжджає середній клас, нас це не може не турбувати

More

Валентин Бердт – про літературу для підлітків

Залишити коментар

4 червня 2012 року

Чи може література бути “соціальною дією”, як потрібно писати для підлітків, якою є сьогоднішня молодь та чого не вистачає сучасній літературі? На ці запитання в ексклюзивному інтерв’ю для “Казкарки” відповідає Валентин Бердт – знаний дитячий письменник та перший лауреат премії “Великий їжак”.

 - Пане Валентине, вас можна привітати з нагородою “Великий їжак” за книжку “Мій друг Юрко Циркуль та інші”. Скажіть, будь ласка, з якою думкою ви писали цю книжку? 

More

Володимир Рутківський: Влада дуже схожа на сороку – одному дала, другому не дала

Залишити коментар

30.05.2012

Ірина Славінська, літературний оглядач “Української правди. Життя”
Фото фото Марії Семенченко з “ЛітАкцент”

Володимир Рутківський пише давно – з 1959 року. Але в масову дитячу літературу він потрапив на початку 2000-х. Історія почалася з видання трилогії “Джури” (“Джури козака Швайки”, “Джури-характерники”, “Джури і підводний човен”).

Шевченківську премію 2012 року письменник отримав саме за цю трилогію.

Володимир Рутківський за отримані кошти планує створити нову літературну премію в царині дитячої літератури.

Письменник живе в Одесі. Завдяки інтернет-зв’язку “Українська правда. Життя” поспілкувалась із Володимиром Рутківським. Говорили про класиків, натхнення, дітей, мислення і любов.

- Шевченківська премія – це такий ніби потужний акт визнання і легітимізації. Плюс величезні наклади та любов читачів. Одним словом, цікаво: чи Ви відчуваєте себе літературним класиком?

More

РОЛЛІКС: «Ми рок-туристи, нас завжди супроводжують пригоди»

Залишити коментар

23.04.2012 19:04

Роллікс — це український гурт, який поєднує в собі сучасні віяння щільного гітарного звучання зі складовими читки і проникливого, з натиском співу. 14 березня у столичному клубі “44″ гурт презентував довгоочікуваний другий альбом під назвою “Перетворися на зброю”. Ці «рок-туристи», як вони себе називають, 20 квітня також презентували свою платівку у місті Львів в клубі «Rock Garage», де помимо концерту, розповіли багато цікавого про себе.

Учасники:
Ігнатов Дмитро (вокал, тексти)
Міщенко Максим (гітара)
Мурашов Олександр (бас, музика)
Петков Петро (ударні)

Як відомо у вас змінився барабанщик, що сталося зі старим?

Олександр: Наш попередній барабанщик Олександр Андрієнко, вирішив, як він сказав, пожити звичайним міським життям, купив спінінг і поламав палки об коліно =).  Ми довгий час вибирали нового ударника і Петруха Петков підійшов нам найкраще.

More

Євген Сверстюк: Влада, яку ми маємо, — це ганьба передусім для кожного з нас

Залишити коментар

23 травня 2012

Свобода, за Євгеном Сверстюком, – це скарб, який постійно треба обороняти, особливо, в Україні, де люди постійно доводять право на неї. Як захищатись від нинішньої навали, і чи можливо це взагалі? Чи знають українці, чим дійсно є демократія і за кого голосувати на виборах восени? Про це ми намагалися дізнатися у дисидента та мудрої людини Євгена Сверстюка.

- Євгене Олександровичу, за кого голосувати на виборах?

- Дуже важливо, щоб люди налаштувалися на свідомий вибір. І якщо би у людей було відчуття, що вибирають свою долю, спосіб життя, то це великою мірою заблокувало б проходження більшості тих, за ким підлість. Досі звикли орієнтуватися, та й взагалі – цілими десятиліттями – на те, що людина говорить. Але ми знаємо прекрасно, що великі негідники дуже добре говорять. Ми знаємо: що більше оснащений і освітою, і манерами негідник, то більше він небезпечний.

- Охочі потрапити в парламент вже ходять з “гречкою”. І люди на це купуються. Гадаєте, це можна зупинити?

More

Арсен Мирзоян: «Нужно запретить СМИ использовать русский язык»

Залишити коментар

20.12.11 // 16:22

Надежда Майная, Вера Пидгайна (фото), «Главред»,

«Все талант-шоу портят исполнителей. Главное – вовремя уйти из проекта, оставшись собой и не испортив свое амплуа», – убежден финалист телевизионного шоу «Голос страны».

На сайте «Главред» состоялся чат с финалистом шоу телеканала «1+1» «Голос страны» Арсеном Мирзояном. Общаясь с читателями, он рассказал о впечатлениях от участия в проекте «Голос страны», об изменениях, которые следовало бы внести в правила шоу, чтобы борьба была честной, а также о том, на чем закончилась объективность данного телепроекта.

Чем музыкантов испортила музыка Виктора Цоя? Что в песне важнее – музыка или текст? Почему телевидение является «гнездом скуки и разврата»? Об этом и многом другом во время чата рассказал амбициозный и дерзкий (как он сам себя охарактеризовал) Арсен Мирзоян.

Представляем стенограмму чата с Арсеном.

More

Older Entries

Follow

Get every new post delivered to your Inbox.

Join 83 other followers